Міжнародні метрологічні організації та їх діяльність

Держспоживстандарт приєднався в 1992 р. до міжнародної організації КООМЕТ, членами якої є державні метрологічні органи Центральної Східної Європи. У рамках КООМЕТ Україна бере участь у виконанні 30 тем. Україна є членом міждержавного метрологічного комітету країн СНД. Велика увага Держспоживстандартом приділяється розвитку двостороннього співробітництва з лідируючими метрологічними органами країн Західної Європи. Україна – член-кореспондент міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ) з 1997 року.

Міжнародна організація законодавчої метрології була створена в 1955 році як міжурядова договірна організація, що охоплює близько 60 членів, які активно беруть участь у технічній діяльності, і близько 50 членів-кореспондентів, які виконують роль спостерігачів.

Головні цілі МОЗМ такі:

- розробка міжнародних рекомендацій і документів у різних сферах законодавчої метрології;

- поширення технічної інформації з законодавчої метрології (інформація про закони і регламенти, досвід різних технічних і прикладних наук, досвід доброчинної практики) у квартальних бюлетенях і на сайті OІML;

- усунення технічних бар'єрів у торгівлі за допомогою законодавчої метрології через гармонізацію законів і регламентів, що стосуються вимірювань, засобів вимірювань і попередньо упакованих їх товарів, сприяння взаємному визнанню оцінки відповідності в законодавчій метрології;

- сприяння і розвиток законодавчої метрології у світі.

Міжнародне бюро законодавчої метрології (МБЗМ) розробляють як загальні питання законодавчої метрології, так і питання щодо окремих видів вимірювань і приладів. Міжнародні рекомендації бюро, що встановлюють головні вимоги до засобів вимірювань і попередньо упакованих товарів, створюються як модель міжнародних реламентів

У метрологічній галузі діють ще три головних міжнародних організації:

ü Міжнародне бюро мір і ваг (ВІРМ),

ü Міжнародна конфедерація вимірювань (ІМЕКО),

ü Міжнародна кооперація з акредитації лабораторій (ІLAC).

У галузі метрології працюють також інші міжнародні організації.

ü МККР - Міжнародний консультативний комітет з радіозв'язку;

ü МККТТ - Міжнародний консультативний комітет з телефонії та телеграфії;

ü ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

ü МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії;

ü КОСПАР - Комітет з дослідження космічного простору

 

Розділ 6 ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

 

1. Основні поняття щодо управління якістю

2. Значення управління якістю в системі загального менеджменту.

3. Менеджмент якості: сутність і основні принципи

 

 

1. Основні поняття щодо управління якістю

 

 

 

 

 

 

2. Значення управління якістю в системі загального менеджменту.

 

Управління якістю розглядається як самостійна, складна функція управління бізнес-процесами, цілями реалізації котрої є:

· підвищення конкурентоспроможності та прибутковості підприємства за рахунок підвищення якості продукції та всіх супутніх процесів;

· зниження всіх видів витрат і укріплення економічної стабільності підприємства;

· дотримання вимог охорони навколишнього середовища;

· забезпечення цілеспрямованого та системного впливу на параметри якості в напрямі їх постійного поліпшення.

Можна сказати, що управління якістю — процес поліпшення всієї пов’язаної з об’єктом управління сукупності параметрів якості через послідов­не наближення їхніх характеристик до заданих, з одночасним зниженням частоти та амплітуди їх коливань у межах цільових значень.

Об’єктами управління виступають процеси, від реалізації яких залежить якість кінцевої продукції. Вони здійснюються на всіх етапах життєвого циклу продукту та включають 11 етапів, утворюючи так звану «петлю якості» (рис. 1.1), сучасне розуміння якої слід з’ясувати, користуючись текстом стандарту ISO 8402.

 

Рис. 1.1. «Петля якості» або типові стадії життєвого циклу, на яких

забезпечується якість продукції

 

Ключовими елементами управління якістю на цих рівнях є:

· на рівні організації: наміри, напрями, цілі діяльності стосовно якості, офіційно сформульовані та задекларовані вищім керівництвом організації;

· на рівні підрозділів: завдання, ресурси, критерії оцінювання діяльності, пов’язані із забезпеченням якості конкретної продукції;

· на рівні персоналу: відповідальність, повноваження, відносини виконавців усіх рівнів щодо питань якості.

Значення та необхідність управління якістю визначається на рівні організації визначається тим, що сприяє задоволенню все більших потреб та очікувань споживачів і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності підприємства – (мікроаспект) та на державному рівні (макроаспект). На рівні держави проблема підвищення якості стає проблемою підвищення якості життя через забезпечення основних потреб громадян України, гарантованих Конституцією.

3. Менеджмент якості: сутність і основні принципи.

Термін «менеджмент якості» часто використовується як ідентичний йому термін «управління якістю». Згідно з міжнародним стандартом ISO серії 9000 версії 2000 року, менеджмент якості — це координована діяльність з управління та керування діяльністю організації стосовно якості. Керування та управління у зв’язку з якістю передбачають запровадження: політики та завдань у сфері якості; планування якості; управління якістю; забезпечення якості; поліпшення якості.

Основні принципи менеджменту якості. У науковій літературі існує кілька підходів до розгляду та з’ясування сутності принципів менеджменту якості. Перший підхід — це принципи, сформульовані Е. Демінгом, що носять прагматичний характер. Другий підхід орієнтовано на розгляд змісту сучасних принципів менеджменту якості, наголошених стандартом ISO 9004:2000 (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Сучасні принципи менеджменту якості