Закони освітленості. Фотометр
Світло, яке виходить з точкового джерела, по-різному освітлює предмети, розміщені на різних відстанях від джерела світла. Нехай маємо джерело світла силою І, яке випромінює повний світловий потік Ф0. Опишемо сферичну поверхню S0 радіусом R навколо цього джерела, тоді освітленість поверхні але оскільки Це і є перший закон освітленості, який можна прочитати так: освітленість поверхні, перпендикулярної до світлового потоку, прямо пропорційна силі світла точкового джерела і обернено пропорційна квадрату відстані освітлюваної поверхні до джерела. Рис.13. Якщо поверхня не перпендикулярна до світлового потоку, то її освітленість залежить також від кута падіння світлового променя. Кутом падіння називають кут між напрямом падаючого променя і перпендикуляром до межі поділу середовищ у точці падіння. Нехай промені світла падають на поверхню під кутом α. Знайдемо освітленість Е поверхні S (рис. 13). Освітленість Е0 поверхні S0, перпендикулярної до світлового потоку Ф, дорівнює Але, як видно з рисунка,
Це і є другий закон освітленості: освітленість поверхні прямо пропорційна косинусу кута падіння. Об’єднуючи перший і другий закон, дістанемо узагальнений закон освітленості: Освітленість поверхні, яку створює точкове джерело світла, прямо пропорційна силі світла джерела, косинусу кута падіння і обернено пропорційна квадрату відстані від поверхні до джерела.
Рис.14. Дуже часто доводиться порівнювати силу світла різних джерел. Для цього використовують прилади, які називаються фотомерами. Є різні типи фотометрів. Дія найпростіших фотометрів ґрунтується на здатності нашого ока фіксувати однаковість освітленості двох сусідніх поверхонь. Будову одного з найпростіших фотометрів зображено на рис. 14 (а – вигляд спереду, б - вигляд зверху). Фотомер складається з тригранної призми (1), забарвленої в білий колір, матового скла (2) і темного екрана (3). Призму фотомера з обох боків освітлюють джерелами світла де
Знаючи силу світла одного джерела, наприклад
|