Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

НОВОГО ТА НОВІТНЬОГО ЧАСУ




Основний зміст модуля

Розвиток культури на українських землях в XV-XVII ст. Українське бароко як нове світовідчуття та мистецтво Історичні та політичні умови формування української етнічної спільноти та її культури. Вплив культури Київської Русі на життя Литовського князівства. Роль братств і братських шкіл у становленні освіти. Церковно-літературні твори. Пересопницьке Євангеліє, короткий Київський літопис. Перші слов’янські книгодрукарні, їх роль у розвитку культури східнослов’янських народів. Початок книгодрукування в Україні (Іван Федоров, Петро Мстиславець). Видання духовної, світської та навчальної літератури.
Українське бароко як нове світовідчуття та мистецтво Особливості культури Козацької доби. Українське бароко у мистецтві (архітектура, література). Народні думи і пісні. Культурологічна та просвітницька діяльність козацької старшини. Діяльність митрополита Петра Могили. Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток української культури та освіти. Феофан Прокопович як видатний діяч просвітництва і культури. Г. Сковорода – просвітитель, філософ, поет. Нові тенденції розвитку українського образотворчого мистецтва. Портретний живопис. Ораторсько-проповідницька література, полемічні твори, козацькі літописи. Розвиток народної творчості. Садово-паркове та декоративне мистецтво. Реформування церкви та освіти, поширення гуманістичних ідей Ренесансу. Діяльність митрополита Петра Могили. Барокова культура: історичні умови, характерні риси, етапи розвитку, шляхи формування в Європі. Українське бароко, його національна специфіка. Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка. Віршована поезія. Розповсюдження народних дум, історичних пісень, творів і переказів. Епос і прозова новела, драма, козацькі літописи. Утвердження загального барочного науково-літературного стилю в Україні. Спроби систематичної обробки української історії. Еволюція образотворчого мистецтва. Бароко в живописі (М. Петрахнович, І. Руткович), розвиток парсунного портрету і гравюри. Особливості та пам’ятки барокової архітектури. Відновлення архітектурних пам’яток з бароковими доповненнями. Культурологічна і просвітницька діяльність Івана Мазепи. Заміна бароко новими художніми стилями: зародження художніх принципів стилів рококо і класицизму в українській художній свідомості. Специфіка українського рококо та класицизму на тлі європейських культур, їх провідні естетичні складники та засоби відображення світу й людини в різних жанрових модифікаціях і художніх формах. Поява творів світського характеру в літературі та театральному репертуарі. Палацова архітектура. Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Створення колегій. Григорій Сковорода – просвітитель, філософ і поет. Архітектура й образотворче мистецтво (І. Григорович-Барський, Б. Меретин та ін.). Садовопаркове та ужитково-декоративне мистецтво. Вплив української культури на розвиток культурних процесів у Росії (С. Полоцький, С. Яворський, Ф. Прокопович ).
Духовні пошуки українського суспільства в ХІХ ст. Національно-культурне відродження в Україні: ґенеза та періодизація. Дворянський (1780-1840 рр.) та народницький (1840-1880 рр.) періоди Відродження. Зростання інтересу до національної історії. Історична свідомість української еліти. Виділення етнографії, фольклористики та мовознавства із загального масиву історичних знань. Ідея «народності» як чинник українського національного Відродження. Просвітительські ідеї в культурі України. «Історія русів». Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ. Розвиток науки та філософської думки. Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Творчість І. Котляревського, Т. Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. Внесок М. Лисенка в розвиток української музики. Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Харківська школа портрету. Академія мистецтв у Харкові. Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо. Характерні риси розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст. Становлення та піднесення реалізму в українській літературі, її селянсько-етнографічна орієнтованість. Гостросоціальна проза М. Вовчка, І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, І. Карпенка-Карого. Оновлення української літератури в контексті загальноєвропейського художнього поступу. Л. Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко. Образотворче мистецтво. Поширення принципу реалізму та народності. Пересувні художні виставки. Побутовий жанр, пейзаж, портретний живопис. Масштабність архітектурних забудов, застосування нових технологій і матеріалів, еклектика. Створення першої національної опери. Українська музична фольклористика. Українська вокальна музика. Видатні митці епохи. Започаткування професійного театру. Побутові провінційні театри України. Театральне життя в західноукраїнських землях.
Культура України в світовій перспективі на зламі ХІХ-ХХ ст. Соціально-економічні та суспільно-політичні умови формування української культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток національної самосвідомості як фактор розвитку української культури. Модерністичний період українського відродження (1890-1914 рр.). Теорія українства М. Шаповалова. Українське культуротворення. Створення україномовних підручників. «Українська граматика» Є. Тимченка. «Українська абетка» Г. Нарбута. Відкриття українських кафедр в університетах. Створення мережі «Просвіт». «Українських клубів», їх культурно-просвітницька робота серед населення. Розвиток української етнографії та історії. Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка. «Історія запорозьких козаків» Д. Яворницького. «Історія українського народу» О. Єфименко. «Історія України-Руси» М. Грушевського. «Етнографічний збірник». Матеріали українсько-руської етнології. «Галицько-руські народні пісні з мелодіями» (1902 р.), «Мелодії українських народних дум» (1910 р., 1913 р.). Обробки народних пісень. Відтворення особливостей народного світогляду, канонів народного мелосу та фольклорної символіки в літературі. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського. Національна самобутність у художній творчості. Загальна характеристика українського образотворчого мистецтва та архітектури, стилі міського та промислового будівництва. Український модерн. Творчість братів Кричевських. Стильові та жанрові особливості українського живопису. Творчість митців народницького реалізму М. Пимоненка, С. Світлославського, М. Івасюка, С. Васильківського, М. Самокиша, І. Їжакевича, І. Труша. Творчість митців, орієнтованих на новітні європейські напрями (О. Мурашко, М. Бурачек та ін.). Г. Нарбут та його учні. Творчість українських митців – зачинателів нових течій у світовому мистецтві (О. Архипенко, К. Малевич, О. Богомазов, В. Пальмов, М. Бойчук). Особливості розвитку літератури (І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський). Український неоромантизм (М. Вороний, Леся Українка); своєрідність українського експресіонізму (В. Стефаник). Український авангард 1900–1910 рр. Групи «Молода Муза» (Б. Лепкий, П. Карманський та ін.), «Українська хата» (М. Вороний, Г. Чупринка та ін.). Футуризм у малярстві та поезії (В. Єрмолов, М. Семенко та ін.). Національне відродження театру. Театр на західноукраїнських землях. Українська культура як культура світового рівня. С. Крушельницька, О. Кошиць, Українська республіканська капела.
Розвиток української культури у ХХ – на початку ХХІ ст. Культурні перетворення радянської влади (1919-1920 рр.). Культура і духовне життя в роки НЕПу. Національно-культурне піднесення 20-х рр. ХХ ст. в Україні як передумова розбудови освіти і науки. Створення Української Академії наук, наукові досягнення В. Вернадського, Д. Багалія, М. Кащенка, О. Фоміна та ін. М. Грушевський, його громадська і наукова діяльність. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій. Основні літературні течії та їх представники. Український символізм (П. Тичина, Є. Плужник). „Біла студія”. Революційні романтики (Д. Загул, В. Кобилянський). Футуристи (О. Слісаренко, М. Семенко, В. Коряк, В. Поліщук). Парафутуристи. Неокласики (М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Пилипович, Р. Бургардт). Західноукраїнські митці слова (Б.І. Антонич, О. Ольжич, С. Гординський, Н. Холодна, О. Туринський). Реалістично-образне осмислення нової дійсності (А. Головко, П. Панч, І. Ле, Ю. Яновський). «Експериментальна» проза М. Йогансена, Г. Шкурупія, Д. Бузька і М. Хвильового. Український мистецький авангард та його доля. Кубофутуризм (О. Богомазов, О. Екстерн, К. Малевич, Г. Собачко-Шостак, М. Лисицький, Д. Бурлюк, В. Меллер, А. Петрицький). Кубізм, конструктивізм, супрематизм (О. Хвостенко-Хвостов, В. Єрмилов). Сценографія. Портретна галерея А. Петрицького. Школа «бойчукістів». Скульптор кубофутурист О. Архипенко. Втрата національно-культурної незалежності у 30-ті рр. ХХ ст. «Розстріляне Відродження». Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час війни. Створення нових вищих навчальних закладів і розширення мережі науково-дослідних установ у повоєнні часи. Розвиток науки і техніки. Поява нових творів літератури і драматургії (А. Малишко, О. Гончар, М. Бажан, Остап Вишня та ін.). Творчість композиторів Г. Майбороди, С. Людкевича та ін. Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів. «Шістдесятники» у боротьбі за національно-культурне відродження України. Посилення ідеологічного тиску та репресій, «чистка» редакцій газет, журналів, видавництв. Розвиток кіно і театрального мистецтва (С. Параджанов, К. Муратова, Л. Биков, Н. Ужвій, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко та ін.). Розквіт музично-естрадного мистецтва (В. Івасюк, Н. Яремчук, С. Ротару, В. Зінкевич та ін.). Втрата національної своєрідності в архітектурі містобудування (масові житлові забудови). Традиції українського народного живопису у творах Т. Яблонської та В. Зарецького. Розвиток ужитково-декоративного мистецтва (вироби народних майстрів). Культурні процеси в Україні після 1991 р. Основи законодавства про культуру, мови, освіту. Культурно-мистецькі товариства. Розширення сфер діяльності творчих спілок, мистецьких груп. Зміцнення зв’язків і співробітництва України з іншими державами.

 







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 394. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия