Творчі об’єднання, організації, течії

1. Братства – громадські організації міщан та селян, створені у ХVІ-ХVП ст. для захисту національно-релігійних інтересів українського народу.

2. Братські школи – навчальні заклади в Україні у ХVІ-ХVП ст., які організовувались при братствах

3. «Москвофіли» – мовно-літературна, суспільно-політична течія. Виникла в XIX ст. на землях Галичини, Буковини, Закарпаття. До неї входила частина консервативної інтелігенції, духівництва і орієнтувалася на реакційні сили царського самодержавства. Виступали за цілковиту єдність України і Росії.

4. «Просвіта» – культурно-освітня громадська організація в Україні, заснована 1868 року у Львові інтелігенцією для поширення освіти серед народу.

5. «Руська трійця» – гурток, створений в 30-х роках XIX ст. в Західній Україні. Очолили М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич. Займався літературно-художньою творчістю, видавався альманах «Русалка Дністрова» (1837 р.).

6. «Спілка визволення України» – сфальсифікована органами ДПУ міфічна «контрреволюційна організація». Процес над СВУ відбувся в 1930 р. Засуджено 45 діячів культури, серед них С. Єфремов.

7. Хуторянство – інтелектуальна течія в Україні XIX-XX ст., в центрі якої критика урбаністичної цивілізації.

8. Шовінізм – агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації; ідеологія і позиція, що виражається у зверхньому, зневажливому ставленні до інших народів.

Найвизначніші твори, книги

1. «Апостол» – перша друкована книга в Україні. Видана в 1574 р. І.Федоровим у Львові.

2. «Повість временних літ» – пам’ятка літератури XII ст. в Київській Русі. Містить відомості про розселення слов’ян, утворення держави, перших князів.

3. «Руська правда» – норми давньоруського права ХІ-ХП ст., одне з основних джерел вивчення державності та права Київської держави, містить велику кількість історичних фактів.

4. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка староукраїнської мови. Переклад Євангелія «простою» мовою створено у XVI ст., нині на ньому присягає президент України.

5. Статут Володимира Мономаха – Закон, в якому вміщено 69 статей, розширена редакція «Руської правди». Входили норми кримінального, цивільного і судового права.

Письмо

1. Абетка – сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному порядку.

2. Абетка докирилична давньоруська (східнослов’янська) – азбука, що ймовірно існувала на Русі до 863 року, тобто до створення азбуки Кирила і Мефодія. Згадується у «Панонських житіях Кирила і Мефодія», «Сказаннях чорноризця Храбра».

3. В’язь – старовинне декоративне письмо, в якому окремі літери і слова зливаються в суцільний орнамент. друкувалося з різьблених дерев’яних дощок.

4. Глаголиця – одна із стародавніх слов’янських систем письма. Напевне, передує кирилиці.

5. Екслібріс – художньо оформлений книжковий знак, який вказує на власника книги, своєрідний підвид графічного мистецтва.

6. Ініціали Острозькі – видатна пам^’ятка книжкового мистецтва, характерна риса якої – малюнок літери і рослинний візерунок.

7. Інкунабули – перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу книгодрукування в Європі.

8. Кирилиця – один з двох давньослов’янських алфавітів (більш ранньою була глаголиця) створений грецькими монахами-просвітителями Кирилом і Мефодієм в середині IX ст. на основі грецького письма з доданням кількох літер. Пам’ятки – «Остромирове Євангеліє» (1056-1057).

9. Кліше – рельєфний малюнок на металевій, дерев’яній тощо дошці для відтворення в друкові.

10. Книгодрукування – комплекс виробничих процесів, метою яких є виготовлення книг, журналів, газет та іншої друкованої продукції шляхом перенесення.

11. Літера – письмовий знак, що позначає звук (або сполучення звуків, буква).

12. Маргіналія – назва чи малюнок, вміщені на полях книги.

13. Пергамент – спеціально оброблена тонка шкіра молодих тварин (ягнят, телят, козенят) як матеріал для письма.

14. Переписувач – у давній Русі – особа, що переписувала і впорядковувала рукописні книги.

15. Персонаж – дійова особа в літературному художньому творі.

16. Писало – перо.

17. Писемність – система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові або групі мов.

18. Писець – у Давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг.

19. Письменник – людина, яка займається письменництвом, літературною діяльністю, написанням художніх творів.

20. Титло – у старослов’янській писемності – надрядковий знак на скорочено написаним словом (з пропуском головного).