Ельжбета-Гальшка княжна Острозька народилась 19 листопада 1539 р. в замку князів Острозьких. Її батьком був старший брат Костянтина-Василя Острозького – Ілля, матір’ю – Беата Костелецька – позашлюбна дочка польського короля Сигизмунда І. Беата та Ілля познайомились на краківському королівському дворі. На початку лютого 1539 р. у Кракові відбулось їхнє весілля, після чого молодята переїхали до острозького замку. 15 серпня 1539 р. Ілля несподівано помер. Ельжбета народилась через три місяці після його смерті. Вона народилась у день святої Ельжбети за католицьким календарем і отримала відповідне ім’я. Згодом виник ще один варіант її імені – Ельшка або Гальшка. У документах вона підписувалась і як Ельжбета і як Гальшка княжна Острозька.
15 вересня 1553 р. Ельжбета стала дружиною старости канівського і черкаського Дмитра Сангушка – бойового товариша Костянтина-Василя Острозького, з яким він разом захищав землі від набігів татар. Цей шлюб був укладений з ініціативи К.-В. Острозького, але проти волі короля і матері Гальшки – Беати Костелецької. На сеймі в Кришині Сангушко був приговорений до смертної кари. Рятуючись від вироку разом з княжною, він тікає в Чехію, сподіваючись сховатись у раудницькому замку, що належав Софії Тарновській (дружині К.-В. Острозького). Проте по дорозі до раудницького замку 3 лютого 1554 р. Сангушко був вбитий біля містечка Німбург Мартином Зборовським. Княжну Едьжбету Зборовський привіз на королівський двір, сподіваючись, що вона стане дружиною його сина Юрія. Але король підшукав їй іншого нареченого. У першій половині 1555 р. Ельжбета була обвінчана з 64-річним графом Лукашем Гуркою, проте, не бажаючи жити з нелюбимим чоловіком, через півтора року таємно покинула його замок в Шомотулах і разом із своєю матір’ю приїхала до Львова, де сховалася в монастирі домініканців. Тут Ельжбета прожила три роки. Весь цей час Лукаш Гурка шукав її. Довідавшись, де перебуває його дружина, він підійшов до монастиря із своїм військом, взяв монастир в облогу і перекрив воду, що йшла до монастиря. Невдовзі монахи капітулювали, вони вивели Ельжбету та її мати за ворота своєї святині і віддали їх в руки Лукаша Гурки. Гурка відправив Беату до Острога, а Гальшку привіз у свій шомотульській замок, у якому їй належало прожити в ув’язненні 14 років. Тільки на початку 1573 р., після смерті Лукаша Гурки, Єльжбета змогла повернутися до Острога під опіку князя К.-В.Острозького. 9 березня 1579 р. у своєму заповіті вона підтвердила надання 6 000 коп грошей лічби литовської на Острозьку академію, монастир Спаса та село Доросиню. Цією фундацією Гальшка зробила вагомий внесок у розвиток академії. Остання згадка про неї, як про живу, зустрічається в документі 20 вересня 1583 року.
