ПЕРЕДМОВА АВТОРІВ

 

Пропонована читачеві книга є справжнім курсом лекцій, які багато років читались і продовжують читатися на філософському факультеті Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Ми довго думали, якому жанру книги надати перевагу. Це могла бути монографія, тому що в ній міститься цілий ряд нетривіальних і, сподіваємося, дискусійних суджень. Це міг бути підручник зі структурою, що диктується відповідними офіційними вимогами, але яка мало придатна для освоєння курсу філософії на філософських факультетах університетів.

Філософія є відкритою та неперервно оновлюваною системою, знань, де немає раз і назавжди зафіксованих аксіом, законів і доведених на їх основі теорем. Її жива стихія – нескінченне запитування та напружене міркування над вічними проблемами людського буття, що не можуть набути остаточного й усіх задовольняючого розв'язання. Через це філософія погано стикується з жанром будь-якого підручника, навіть якщо ставиться сугубо прагматичне завдання – дати людині найбільш загальні уявлення про проблеми і методи філософії. Смисловий простір цієї найважливішої сфери духовної культури людства перебуває поза потоком історичного часу, а тому справжнє його освоєння передбачає включення людини в безперервний творчий діалог мислителів один з одним – і тих, хто жив 2500 років тому, і тих, хто творить сьогодні.

Тому нам хотілося, тією мірою, якою це можливо, зберегти живий – відкритий і творчий – дух філософії. Найбільшою мірою, як нам уявляється, це можливо саме в жанрі університетських лекцій. Відповідно до традицій Московського університету лекції тут завжди мають систематичний і авторський характер, коли прилучення до фундаментальних проблем і ходів теоретичної думки передбачає активну і творчу позицію лектора, можливість винесення ним на суд аудиторії ідей і гіпотез із «переднього краю» науки.

Одночасно, згідно тими ж університетським традиціями, запропонований у лекціях матеріал є лиш основою, своєрідним професійним фундаментом, над яким слухачі повинні самостійно, в результаті кропіткої роботи звести споруду свого власного філософського світогляду. Прослуховування лекційного матеріалу має органічно доповнюватись усними дискусіями з колегами на семінарах і, що особливо важливо, самостійною роботою з філософськими текстами. Університетська лекція покликана в цьому плані зорієнтувати студента в морі сучасної філософської літератури, прищепити йому смак до читання філософської класики і дати зразки її кваліфікованої теоретичної інтерпретації. Саме такий синтез систематичності та наукової свободи дозволяє справді прилучитися до філософії, відчути своєрідну красу її гіпотез і строгість доказів.

Автори ясно усвідомлюють певну парадоксальність своєї позиції, тому що пропоновані лекції, вкладені в обкладинку книги, відразу ж набувають характеру якоїсь обов'язковості, втрачають живу смислову творчу напругу, яка присутня на реальних лекціях, коли ти зустрічаєшся із сотнею зацікавлених очей, коли ти реагуєш на їхній вираз і по ходу коректуєш хід лекції, змінюючи смислові акценти, щось виділяючи, а щось, навпаки, переводячи в тінь. Саме в ці миті як ніколи ясною стає позиція Сократа, який виступав проти укладання живої філософської думки в текстову темницю. Але іншої можливості донести свої

філософські напрацювання й багаторічні міркування до читача в авторів попросту немає. Текст був, є і довго ще буде головним засобом передачі філософських смислів.

І, нарешті, останнє зауваження. Наші лекції названі «університетськими». Тим самим ми не просто вказуємо на свою приналежність до Московського державного університету, хоча й пишаємося цим, а на специфіку саме університетської філософії. При цьому ми виходимо з відомої думки І.Канта про різні рівні прилучення до філософії. Суть його позиції полягає в наступному. Існують два щаблі знайомства людини з філософією. Перший щабель – це філософія школярська, тобто призначена для викладання у вищих класах середніх шкіл і гімназій. Оскільки в нас філософія в школі не викладається, то цю функцію виконують курси філософії у вузах. Тут відбувається, справді, лише поверхневе знайомство з філософією як із частиною загальнолюдської культури. Так само в школі знайомлять з математикою, літературою, малюванням, не стаючи при цьому вченим-математиком, письменником або художником.

Але крім цього існує філософія академічна, котра обов'язково має бути присутньою у стінах університетів і професійно вивчатися на філософських факультетах. Академізм зовсім не означає догматизму, як це іноді намагаються представити «вільно» мислячі філософи, а являє собою освоєння необхідної школи філософування, без якої справжньої свободи філософської думки бути не може.

Складний за змістом матеріал неможливо викласти просто, але його можна викласти зрозуміло і, сміємо сподіватися, цікаво, а кращим засобом для такого викладу є саме класичні університетські лекції. Тому, помізкувавши, ми обрали саме цей жанр. Зрозуміло, що повністю відтворити на папері дух і загальну тональність класичної академічної лекції неможливо: там є присутнім і строге доведення, і вільний політ фантазії, і жарт, і теоретичний експромт, і обов'язковий момент філософської сповідальності. Але ми постаралися посильно передати цей живий вимір університетського філософування, максимально наблизивши стилістику, тематику й архітектоніку нашого курсу до реальних лекцій, які протягом багатьох років читалися авторами на філософському факультеті МГУ Єдине, що при такому варіанті виявилося абсолютно неможливим зробити (не наносячи збитку змістовній стороні справи), так це відтворити однаковий часово-смисловий обсяг реально читаних лекцій. Тому в книзі лекції можуть досить сильно відрізнятись одна від одної за своїм обсягом.

Хотілося б також сказати про «кухню» створення цієї книги. Дуже часто, і автори самі неодноразово брали участь у такого роду працях, співавторство полягає в досить формальному об'єднанні під однією обкладинкою частин тексту, роздільно написаних кожним з авторів. Ми від самого початку відійшли від цієї традиції. Перед вами праця дійсно співавторів, які погоджували кожен розділ цієї книги шляхом її кількаразового перехресного читання. Інакше кажучи, кожен автор створював базовий текст, потім він перечитувався співавтором, далі текст після виправлень знову читався автором, і потім приймалося спільне рішення. На якомусь етапі сам цей процес став настільки цікавим для нас, що навіть виникла ідея видати книгу разом з усією перепискою (тому що автори розділені сьогодні великою відстанню), тому що в ній містилася дуже цікава полеміка з багатьох питань. Нам довелося від цього відмовитися, оскільки це значно збільшило б обсяг книги.

Автори плекають скромну надію, що їхня праця буде корисною не тільки для студентів-філософів і професійних викладачів вузів, а й для всякої мислячої людини, яка забажавши прилучитися до найбільш життєво важливого виду знання, яке коли-небудь, створювалося людиною. Ім'я йому – філософія, любов до мудрості.

Алтай – Москва Травень 2004 року