Тема 4: подготовка лечебно-профилактического учреждения к работе в чрезвычайных ситуациях.

Активна дослідна робота на юридичному факультеті Одеського державного університету вирішальним чином впливала на навчально- і науково-методичне забезпечення навчання студентів, здійснюване кафедрами, що сприяло подальшому формуванню та розвитку основних наукових напрямків та галузевих шкіл права.

Вагомими дослідженнями позначився завідувач кафедри теорії і історії держави та права, що очолив її в 1968 p., професор О. В. Сурілов. Найбільш значними його дослідженнями є «Історія держави і права Молдавської PCP» (1964) і «Теорія держави і права» (1990). О. В. Сурілов став керівником авторського колективу і відповідальним редактором монографій: «Державно-правове управління якістю навколишнього середовища» (1983), «Державно-правове управління якістю прибережних вод моря» (1986). Він плідно працював над серією книг про людей, чиє життя пов’язане з історією міста Одеси. Одна з таких книг - «Адмірал Дерібас», видана у 1991 р. отримала широке визнання одеситів.

Помітним науковим явищем того часу стали дослідження з історії радянського суду, проведені професором Г. Є. Петуховим, якому вдалося ввести в науковий обіг цікаві історико-правові джерела.

Кафедра державного і адміністративного права об’єднувала фахівців радянського державного, адміністративного, фінансового права, радянського будівництва, а також державного права зарубіжних країн і міжнародного права. Після Другої світової війни кафедру очолював декан факультету доцент Ф. Г. Ліханов, а з 1966 по 1972 рік – професор І. М. Пахомов, видатний радянський адміністративіст, який досліджував у період роботи на факультеті проблему радянської державної служби. Протягом семи років (1972 - 1979) кафедрою завідував професор Л. М. Стрельцов, який досліджував проблеми суверенітету.

Міжнародно-правові аспекти державного суверенітету у зв’язку з питаннями міжнародної співпраці, визначення і заборони агресії, дипломатичного імунітету фундаментально досліджувалися професором Д. Б. Левіним – юристом-міжнародником.

Великою популярністю у студентів в 1960 - 1970-ті рр. користувалися лекції з історії держави і права СРСР і з міжнародного права професора М. А. Нуделя. Його перу належить монографія «Конституційний контроль в капіталістичних країнах» (1968).

Оригінальні науково-практичні дослідження з адміністративно- процесуального права в той же період здійснив доцент Є. В. Додін.

З 1979 р. кафедру очолював професор М. П. Орзіх, фахівець в галузі загальної теорії держави і права, державного права, радянського будівництва і державного управління. Його наукові інтереси - у галузі особистісної проблематики соціалістичного правознавства, правового забезпечення державного управління і радянського будівництва. Науково-дослідні роботи М.П. Орзіха відрізняються високою науковою культурою, соціально- політичним і філософським обґрунтуванням, теоретичним підходом і прикладною значущістю.

Дослідження в галузі теорії державного управління проводив професор A. C. Васильєв, фахівець в галузі адміністративного права і управління, автор монографії «Управлінські рішення у виробничих організаціях (правовий аспект) (1986).

У центрі наукових інтересів колективу кафедри цивільного права і процесу знаходилися проблеми правового регулювання відносин власності, представництва, житлових відносин. Завідувачем кафедри був професор Ю. С. Червоний, автор ряду оригінальних теоретичних робіт, співавтор трьох видань підручника «Радянське цивільне право» (1976, 1980, 1986). У його роботах основна увага приділялася співвідношенню власності як економічної категорії і права власності.

На кафедрі розроблялися питання римського права, а робота доцента І. В. Шерешевського «Представництво в римському цивільному праві» була удостоєна медалі, увагу закордонних учених-юристів привернули його дослідження з проблеми «найманої праці» в Римі.

Проблеми правової забезпеченості охорони природи займали велике місце в роботі кафедри трудового, сільськогосподарського и природоохоронного права. Багато років кафедру очолював професор І. О. Середа. З 1987 р. кафедрою керував професор П.Р. Ставіський, згодом кафедру очолив професор З. А. Павлович.

Відомий учений-криміналіст професор В. П. Колмаков очолював з 1967 по 1973 рр. кафедру кримінального права, процесу і криміналістики. Його перу належать монографії «Слідчий огляд» (1969), «Основи тактики ідентифікації слідчих дій» (1970), він - співавтор і відповідальний редактор підручника «Радянська криміналістика» (1973). Вперше в радянській криміналістиці В. П. Колмаков став розробляти питання криміналістичної профілактики злочинів. Значна увага в його роботах приділялася проблемам спеціальних методів криміналістики і слідчої тактики.

Багато нового в роботу кафедри кримінального права, процесу і криміналістики вніс професор Л. B. Багрій-Шахматов, автор робіт, присвячених кримінальній відповідальності і покаранню за радянським кримінальним правом, співавтор монографії «Кримінальне право Української PCP на сучасному етапі» (1986). Значний внесок зроблений ученим у вирішення питання про роль радянської громадськості в діяльності органів держави. На кафедрі здійснювався пошук особливих шляхів вдосконалення кримінально-правових, карно-процесуальних і криміналістичних засобів боротьби із злочинністю.

На факультеті розроблялася розгорнена програма реформи вищої юридичної освіти, організації юридичного всеобучу, розв’язувалися завдання правового забезпечення регіональних проблем. Інтенсивно йшла підготовка нових робочих навчальних планів з основних форм навчання, вживалися заходи щодо розширення загальногуманітарної підготовки студентів і використання можливостей комп’ютеризації, методів активного навчання, науково-методичного забезпечення навчального процесу.

У той період формувалися нові наукові напрями, орієнтовані на ефективний захист прав і законних інтересів громадян, громадських організацій, кадрове забезпечення правової реформи.

Зростав авторитет юридичного факультету, одночасно підвищувався авторитет його вихованців, які працювали в різних сферах народного господарства України і в багатьох країнах світу – Ефіопії, Марокко, Ємені, В’єтнамі, Сірії, Афганістані, Німеччині тощо.

Окрім наукових досліджень, важливою складовою розвитку юридичного факультету Одеського університету у 1960 - 1980-ті рр. була методична робота. Кафедри, що здійснювали випуск студентів, мали у своєму складі навчальні, навчально-методичні кабінети, спеціалізовані аудиторії: соціалістичного державознавства, юридичної служби у народному господарстві, криміналістики; криміналістичний полігон.

Одним з наслідків методичної роботи було видання двох факультетських збірників «Методичні вказівки з дослідження юридичних дисциплін» та «Методичні рекомендації молодим викладачам з проведення занять на юридичному факультеті». Особливий інтерес викликали матеріали про нові форми зв’язку науково-дослідницької роботи студентів з практикою (В.М. Дрьомін) та про використання імітаційно-грового моделювання у навчанні студентів-юристів.

Загалом можна констатувати, що показовою була еволюція науково-дослідної юридичної діяльності впродовж означеного періоду. Було закладено підвалини наступного прогресивного розвитку наукових напрямків та галузевих шкіл права, що здійснювалося поки що на базі юридичного факультету Одеського державного університету.

 

[1] Одеський державний економічний університет. Нариси історії / [Бородатий В.П., Скрипник М.О., Граждан В.Д., Редькін О.С.] – О.: АТЗТІРЕНТТ, 2000. – С. 28.

Тема 4: подготовка лечебно-профилактического учреждения к работе в чрезвычайных ситуациях.

Мероприятия по повышению устойчивости функционирования ЛПУ в чрезвычайных ситуациях.

Мероприятия по предупреждению и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций в медицинских учреждениях здравоохранения.

Защита медицинского персонала, больных и имущества.

Организация работы больницы в чрезвычайных ситуациях.

Эвакуация медицинских учреждений.