Етапи спілкування
Будь-який акт спілкування складається з кількох етапів: 1. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає: – складання плану майбутнього акту спілкування; – збирання матеріалів щодо предмета спілкування та їх систематизація; – умотивування аргументів па користь своєї позиції та контраргументів іншої сторони; – обґрунтування свого варіанта рішення та розгляд реакції співрозмовника. 2.Орієнтація в ситуації і встановлення контакту, тобто початок спілкування. На цьому етапі важливо: – дбати про створення доброзичливої атмосфери спілкування (доцільно поговорити про спільні інтереси, сказати щось приємне співрозмовникові); – не протиставляти себе співрозмовникові, демонструвати повагу й увагу до співрозмовника (доброзичливий погляд і усмішка допоможуть установити контакт); – уникати критики, зверхності та негативних оцінювань. 3. Обговорення питання (проблеми). На цьому етапі доцільно дотримуватися таких правил: – стисло й дохідливо викладати свою інформацію; – уважно вислуховувати співрозмовника й намагатися адекватно сприймати те, про що він говорить; – пам’ятати, що спілкуванню характерний діалоговий характер; – аргументувати свою позицію: наводити переконливі докази. Аргументування – це важливий спосіб переконання за допомогою вмотивованих, обґрунтованих логічних доказів. 4. Прийняття рішення. Щоб прийняти правильне рішення, потрібно: – запропонувати кілька варіантів вирішення проблеми; – уважно вислухати аргументи співрозмовника щодо можливого вирішення проблеми; – визначити за настроєм співрозмовника момент для закінчення зустрічі й запропонувати кращий варіант прийняття рішення; – не виказувати ні найменшої роздратованості, навіть якщо мети не було досягнуто, триматися впевнено. 5. Вихід із контакту. Ініціатива завершення розмови за статусної несиметричності спілкувальників має належати особі жіночої статі, людині, старшій за віком, вищій за соціальним становищем. Наприкінці спілкування треба підсумувати результати зустрічі, попрощатися й висловити надію на подальші взаємини та спільну діяльність. Мета професійного спілкування – регулювання ділових стосунків у виробничо-професійній діяльності через вирішення професійних завдань. Успіх професійного спілкування залежить від: – мовця як особистості з індивідуальними ознаками; – його знання сучасної української літературної мови як основи мови професійного спілкування; – уміння ефективно застосовувати ці знання залежно від мети, ситуації спілкування. Щоб правильно спілкуватися й досягти мети спілкування, комунікант має володіти комунікативною професійно орієнтованою компетенцією.
|
