Взірець функціонального резюме
На сьогодні великої популярності набуває відеорезюме – ефективна і креативна технологія пошуку роботи, що дає змогу виокремитися претендентові на ринку праці. Технічно відеорезюме – це короткий презентаційний ролик, у якому пошукач відповідає на типові запитання, що можуть виникнути у роботодавця, або ж просто розповідає, чому він хоче й повинен працювати в цій компанії. Якщо вакансія потребує креативності, слід виявити її, але якщо претендент бере участь у конкурсі на заміщення вакантної посади бухгалтера, то креативність може зашкодити. Відеорезюме повинно бути до 3-х хвилин «ефірного часу». Під час фільмування претендент має дивитися в об’єктив камери або побудувати презентацію у вигляді бесіди, у якій він відповідає на запитання інтерв’юера, – тоді в кадрі можуть бути дві особи. Варто пам’ятати: відтворення письмового резюме в кадрі не справить на роботодавця гарного враження, тому розповідь має бути невимушеною й щирою. Автобіографія – це документ з незначним рівнем стандартизації, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії, є обов’язковим складником особової справи працівника. Реквізити: 1. Назва виду документа (Автобіографія пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхній берег). 2. Текст, у якому зазначають: ü прізвище, ім’я, по батькові (Я, Мерзлий Дмитро Миколайович, народився...); ü дату й місце народження (17 листопада 1994 року в м. Києві); ü відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися, назви отриманих спеціальностей, як зазначено в дипломі); ü відомості про трудову діяльність (стисло, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посади); ü відомості про громадську роботу; ü стислі відомості про склад сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, посада, місце роботи (навчання); неодружені вказують відомості про батьків, сестер, братів, які не мають своєї сім’ї; одружені повідомляють про членів власної родини – чоловік / дружина, діти). 3. Дату (оформлюють ліворуч, без абзацного відступу під текстом: 17 серпня 2010 року або 07.09.2010). 4. Підпис (без розшифрування – праворуч під текстом). Залежно від особливостей фаху, умов написання автобіографії зауважують й інші відомості, зокрема, науковці зазвичай вказують час здобуття вченого звання, наукового ступеня, кількість наукових праць, розробок тощо.
Кожне нове повідомлення варто писати з абзацу, дотримуючись таких вимог: вичерпність відомостей, лаконізм викладу. Автобіографія – це один з небагатьох документів, текст якого викладають від першої особи, проте в тексті на особу автора вказують особові закінчення дієслів-присудків: вступив, закінчила, здобула, звільнився, а займенник я не вживають. Автобіографія має дві форми: • автобіографія-розповідь – з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей. • автобіографія-документ – з точним поданням фактів.
|