На маршруте 3 – смена первого участника.
У квітні 1923 р. XII з'їзд РКП (б) оголосив курс на коренізацію. Суть політики коренізації полягає в спробі більшовицького керівництва очолити і взяти під контроль процес національного відродження на окраїнах. Коренізація – це надання народам СРСР можливості розвивати свою культуру. В Україні коренізація набула характеру українізації. Українізація - це політика в національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні у 20-ті рр., передбачала політичне просування та впровадження елементів української мови та української культури в різних сферах суспільного життя. Суть українізації: — Першим кроком для її здійснення було усунення від влади відвертих російських шовіністів. Перший секретар КП(б)У Емануїл Квірінг (з 1921 по 1925 р.) та другий секретар Дмитро Лебедь не приховували свого ворожого ставлення до політики «українізації». Дмитро Лебедь весною 1923 р. проголосив теорію боротьби двох культур. На його думку, російська культура була революційною, прогресивною і міською, тимчасом як українська - контрреволюційною, відсталою і сільською. У їхньому протистоянні українській культурі належало відступити і загинути. У квітні 1925 р. на посаду першого секретаря КП(б)У призначили Лазаря Кагановича. Єврей за походженням, він, походив з Київщини і був одним із не багатьох партійних лідерів, хто вільно розмовляв по-українському. У 1924 р. головою Ради народних комісарів Власа Чубаря (він замінив на цій посаді Християна Раковського) та комісаром народної освіти у 1925 р. Олександра Шумського. — розширення сфери вживання української мови у державному житті. З серпня 1923 р. для державних чиновників і партійних функціонерів почали організовуватися курси української мови; той, хто не пройшов їх і не склав відповідного іспиту, ризикував втратити свою посаду. У 1925 р. було введене обов'язкове вживання української мови в державному діловодстві, а у 1927 р. Каганович оголосив, що вся партійна документація вестиметься українською мовою. — Найбільший вплив «українізація» справила на розвиток національної освіти. Вона збігалася в часі з розгортанням більшовиками т. зв. культурної революції, одним із головних напрямів якої була ліквідація неписьменності. У 1925 р. було запроваджене для дітей обов'язкове чотирикласне, а у 1931 р. - семикласне навчання. — збільшилась кількість української преси.
УСЛОВИЯ ПРОХОЖДЕНИЯ ДИСТАНЦИИ «ГОРНАЯ – СВЯЗКА» Класс дистанции: 3 Протяженность: 200 м. Перепад высот: 50 м. Крутизна: 15 – 900 КВ1 – 25 минут по постановке последнего участника связки в ПС3 на ус самостраховки. КВ2 – 15 минут по постановке последнего участника связки в ПС4 на ус самостраховки. КВ3 – 10 минут по постановке последнего участника связки в ПС5 на ус самостраховки. На маршруте 3 – смена первого участника. Дистанция заключается в прохождении связкой маршрута С – М1 – М2 – М3 - М4 – М5 - Ф. Старт. Маршрут М1: «Подъем»ПС1 – ПС2. (25 м.), ППС – 5 шт. ПС1 – командный, на судейских шлямбурных «ушах». Первый участник поднимается с нижней командной страховкой свободным лазанием, используя все судейские ППС и ПС1. Первому участнику предоставляется верхняя судейская страховка. Второй участник поднимается свободным лазаньем с верхней командной страховкой через организованный самостоятельно командный ПС2 или с верхней командной страховкой используя командные перила жёстко закрепленные на командном ПС2. На конце командных перил должен быть завязан узел из группы «проводников». Маршрут М2: «Спуск» ПС2 – ПС3 (25м.). ПС2 – командный, на судейских шлямбурных «ушах» с кольцами. Спуск участников осуществляется с помощью тормозных устройств, обеспечивающих трение, замедляющее свободное скольжение по групповым вертикальным перилам, жестко закрепленным в ПС2. Страховка участников обеспечивается верхней командной страховкой, используя судейские кольца на шлямбурных «ушах» в ПС2 и через организованный самостоятельно командный ПС3. На конце перильной веревки должен быть завязан узел из группы узлов «проводник». Маршрут М3: «Подъем»ПС3 – ПС4. (25 м.), ППС – 5 шт. ПС3 – командный, на судейских шлямбурных «ушах». Первый участник поднимается с нижней командной страховкой свободным лазанием, используя все судейские ППС и ПС1. Первому участнику предоставляется верхняя судейская страховка. Второй участник поднимается свободным лазаньем с верхней командной страховкой через организованный самостоятельно командный ПС4 или с верхней командной страховкой используя командные перила жёстко закрепленные на командном ПС4. На конце командных перил должен быть завязан узел из группы «проводников». Маршрут М4: «Навесная переправа» ПС4 – ПС5 (25м.). ПС4 – командный, на судейских шлямбурных «ушах» с кольцами. Участники проходят с ПС4 на ПС5 по судейской навесной переправе с организацией верхней командной страховки, используя судейские кольца на шлямбурных «ушах» в ПС4 и через организованный самостоятельно командный ПС5. Маршрут М5: «Спуск» ПС5 – ПС6 (25м.). ПС5 – командный, на судейских шлямбурных «ушах» с кольцами. Спуск участников осуществляется с помощью тормозных устройств, обеспечивающих трение, замедляющее свободное скольжение по групповым вертикальным перилам, жестко закрепленным в ПС5. Страховка участников обеспечивается верхней командной страховкой, используя судейские кольца на шлямбурных «ушах» в ПС5 и через организованный самостоятельно командный ПС6. На конце перильной веревки должен быть завязан узел из группы узлов «проводник». Финиш.
|
