Отношений.

Після підписання акта ревізії ревізор у 15-денний термін готує проект обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Матеріали кожної ревізії (перевірки) протягом 15 днів після її завершення розглядаються й приймаються від ревізорів керівниками контрольно-ревізійних управлінь або їхніми заступниками, начальниками відділів цих управлінь, начальниками відділів у районах та містах або Їхніми заступниками.

З метою підготовки наказу або іншого рішення за наслідками ревізії, спрощення підготовки звітів про контрольно-ревізійну роботу та для здійснення контролю за виправленням порушень на момент закінчення ревізії (перевірки) треба скласти узагальнюючу цифрову довідку (розшифрування збитків і донарахувань).

У деяких випадках матеріали ревізій (перевірок) виносяться на обговорення в колективах перевірених підприємств, організацій, установ та оприлюднюються у засобах масової інформації.

У разі виявлення ревізією прихованих і занижених платежів до бюджету готується рішення за встановленим зразком щодо їх стягнення із застосуванням фінансових санкцій. Це рішення передається для виконання до відповідної податкової інспекції. Надалі ревізор має відстежувати процес повного й своєчасного відшкодування завданих державі збитків.

Якщо на об'єкті, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених порушень, керівник, який призначив ревізію (перевірку), надсилає керівництву цього об'єкта пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і подає пропозиції, як запобігти порушенням або зловживанням (ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні").

При виявленні серйозних порушень фінансової дисципліни, розкрадань коштів і матеріальних цінностей та інших зловживань матеріали ревізій (перевірок) передаються до слідчих органів і одночасно порушується питання про усунення із займаних посад винних у зловживаннях осіб. А у тому разі, якщо за фактами зловживань не може бути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживань накладається адміністративне стягнення.

Робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст.ст. 130, 132, 133, 134, 135 Кодексу Законів України про працю).

Застосування фінансових санкцій здійснюється незалежно від причин, через які сталося заниження суми податку, платежу, внеску до податкових декларацій, розрахунків. Для застосування фінансових санкцій не має значення і наявність наміру в діях відповідних працівників, платників Стягнення оформляються відповідним документом — рішенням за підписом начальника (заступника начальника) Держфінінспекції.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 164-2) контрольно-ревізійній службі надано право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства з фінансових питань.

Тема № 8. Международные экономические отношения.

 

ПЛАН:

 

Свободная экономическая зона, как новая форма внешнеэкономических отношений.

Международные валютные отношения и валютная система России.

Балансы международных расчетов.

Государственное регулирование внешнеэкономических связей.

 

Свободная экономическая зона, как новая форма внешнеэкономических

отношений.

 

В последние десятилетия получила распространение новая форма внешнеэкономических отношений в виде создания на территории страны свободных экономических зон.

Свободная экономическая зона представляет собой ограниченный район, часть территории страны, в пределах которой действует льготный режим хозяйствования и внешнеэкономической деятельности, предприятиям предоставлена более широкая свобода экономических действий.

Правительства различных стран, создавая свободные экономические зоны, преследуют самые разнообразные цели. К таковым относятся:

1) активизация деятельности предприятий, расположенных на их территории;

2) модернизация промышленности;

3) насыщение внутреннего рынка высококачественными товарами;

4) развитие внешнеэкономических связей;

5) расширение экспорта и импорта;

6) привлечение иностранных инвестиций, освоение новых технологий;

7) развитие экономически отсталых районов;

8) повышение квалификации рабочей силы.

Для свободных экономических зон устанавливаются специальные облегченные таможенные, торговые режимы, предоставляется широкая свобода перемещения капитала, товаров и специалистов, применяется льготный режим налогообложения предприятий.

Свободные экономические зоны могут располагаться как на небольшой площади в несколько квадратных километров, так и охватывать территорию целых областей.

В зависимости от профиля внешнеэкономической деятельности, целей создания зон и характера предоставления свободы различают следующие зоны:

- свободные таможенные территории;

- экспортные промышленные зоны;

- зоны свободной торговли;

- зоны совместного предпринимательства;

- свободные «открытые» зоны;

- технологические зоны;

- комплексные зоны.

Свободные таможенные территории освобождаются от таможенных пошлин на ввоз и вывоз товаров. Экспортные промышленные зоны создаются для развития в них промышленности, производящей продукцию на экспорт. Зоны свободной торговли характеризуются снятием ограничений на торговлю. Зоны совместного предпринимательства предназначены для осуществления бизнеса с участием предпринимателей из разных стран. Так называемые открытые зоны характеризуются высокой степенью доступа в них граждан других стран для ведения экономической деятельности. Технологические зоны ставят своей целью развитие прогрессивных технологий. Комплексные зоны сочетают свойства перечисленных.

Как показывает опыт, высокой эффективностью обладают небольшие зоны экспортного производства и свободные таможенные зоны, обладающие выгодными экономико-географическими условиями. В таких зонах предоставляются льготы для ведения хозяйства иностранным и отечественным предпринимателям, создается необходимая производственная и социальная инфраструктура, соответствующая мировым стандартам. Зоны этого вида создаются, как правило, в непосредственной близости от крупных международных морских портов, аэропортов, железнодорожных узлов. Такие зоны не требуют крупных финансовых и материальных ресурсов. Они способствуют повышению эффективности внешних экономических связей.

Функционирование мирового хозяйства невозможно без налаженной системы валютных, т.е. денежных, отношений между странами. Развитие международных валютных отношений обусловлено интернационализацией хозяйственных связей, формированием мировой системы хозяйства. Экономические, хозяйственные отношения, обмен товарами поневоле приводят к денежным отношениям.