Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Факультет психології Кафедра педагогіки
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ Для студентів галузі знань 0304 «Право» спеціальності8.03040101 «Правознавство»
КИЇВ – 2013 Робоча програма «Педагогіка вищої школи» для студентів спеціальності «Правознавство» «____» ______________ 2013 року – 31с. Розробник: Жиленко М.В. – доцент кафедри педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент. __________________________ Жиленко М.В. Робоча програма дисципліни «Педагогіка вищої школи» затверджена на засіданні кафедри педагогіки факультету психології Протокол № від «» 2013 року Завідувач кафедри _____________________ Марушкевич А.А. (підпис) (прізвище та ініціали) «_____» ___________________ 2013 року Схвалено науково-методичною комісією юридичного факультету Протокол від «____» _______________2013 року № ___ Голова науково-методичної комісії ____________________ () (підпис) (прізвище та ініціали) «_____» ___________________ 2013року Погоджено науково-методичною комісією факультету психології Протокол № від «____» _____________ 2013 року №___ Голова науково-методичної комісії ____________________ Юрчинська Г.К. (підпис) (прізвище та ініціали) «_____» ___________________ 2013 року
© Жиленко М.В., 20__ рік © ______________, 20__ рік © ______________, 20__ рік ВСТУП Навчальна дисципліна «Педагогіка вищої школи» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань 0304 «Право» з спеціальності 8.03040101 «Правознавство» Дана дисципліна є нормативною за спеціальністю « Правознавство» Викладається у 1 семестрі 1 курсуОКР магістрв обсязі – 72 год. Кредити ECTS) зокрема: лекції – 34 год., семінари 0 год. практичні заняття – 0 год., лабораторні 0 год., самостійна робота – 38 год. У курсі передбачено 1 змістовий модуль, 1 модульна контрольна робота. Завершується дисципліна –заліком. Мета дисципліни – надання студентам-магістрантам систематизованих знань з навчальної дисципліни «Педагогіка вищої школи», формування в них комплексних компетентностей з кваліфікації «викладач вищого навчального закладу», розвиток педагогічного мислення та сприяння професійному самовизначенню, набуття магістрантами професійно-педагогічної ідентичності. Завдання – формування у майбутніх фахівців знань про місце і роль педагогічних чинників в індивідуальному та суспільному житті; - допомогти студентам засвоїти сутність педагогіки вищої школи як галузі науки і соціальної практики, її суспільне значення; - формування у магістрантів вміння правильно осмислювати педагогічні факти дійсності, що відбуваються у їх життєдіяльності; - визначити коло знань та навичок, необхідних для успішної діяльності в майбутньому у професійно-визначальних ситуаціях; - дати знання з організації та проведення емпіричних конкретно-педагогічних досліджень у вищій школі, їх аналізу та використання отриманих результатів; - формування здатностей особи до компетентної професійної діяльності, яка є динамічним поєднанням знань, розуміння, навичок, умінь, досвіду та здібностей (приймати правильні професійні рішення, прогнозувати результати дій, нести відповідальність тощо), які лежать в основі кваліфікації випускника. Структура курсу:складається з одного модуля – сімнадцяти лекційних занять, модульної контрольної роботи, заліку. В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати: - об’єкт, предмет, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження педагогічної науки; - історію розвитку предмета педагогіки вищої школи; - протиріччя, закономірності, принципи, форми, методи та прийоми педагогічного впливу на особистість в процесі її навчання, виховання, освіти, розвитку та самовдосконалення; - провідні теорії організації навчання, виховання, та освіти в суспільстві; - можливості застосування набутих знань у професійно-визначальних ситуаціях. вміти: - здійснювати порівняльний аналіз психолого-педагогічних концепцій, теорій, дослідницьких підходів до вивчення дійсності; - схарактеризувати психологічні та педагогічні підходи до розуміння психологічних та педагогічних явищ; - визначати основні поняття педагогічної науки в системі вищої освіти; - розв’язувати практичні завдання, застосовувати теоретичні знання, власний досвід та навчальні матеріали при вирішенні конкретних кваліфікаційних завдань в сфері майбутньої діяльності; - визначати об’єкти психологічної та педагогічної дійсності в сучасних умовах. Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму). Навчальна дисципліна «Педагогіка вищої школи» є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», галузі знань «Право», спеціальності «Правознавство», її засвоєння є необхідним для виходу на рівень узагальнення і трансформації знань з предметів професійного спрямування. Зв’язок з іншими дисциплінами: вивчення педагогіки вищої школи пов’язане із розумінням психологічних особливостей навчальної діяльності студентів у вищій школі, виконує функцію методологічної основи для виходу на більш високий рівень узагальнення, розвитку професійної рефлексії при відборі, структуруванні і методичному осмисленні змісту навчання і навчальної діяльності з предметів спеціальності і спеціалізації. Ґрунтується на знаннях загальних принципів пізнання філософського рівня методології, концепцій, наукових підходів суспільних, природничих і технічних наук, конкретнонаукових підходів, що використовуються в дисциплінах професійної та практичної підготовки.
Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 8. Обов’язковим для допуску до заліку є виконання модульної контрольної роботи. (зазначаються умови, невиконання яких унеможливлює допуск до іспиту чи заліку) Оцінювання за формами контролю:
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною системою. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів для одержання заліку обов’язково здають залік, який оцінюється у 25 балів. Рекомендований мінімум для допуску до заліку 46 балів. У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року. При простому розрахунку отримаємо:
Шкала відповідності (за умови заліку)
|
