Функції мови й мовлення

Мова й мовлення поліфункціональні. Н.Бабич так визначає основні функції мови й мовлення:

 

Мова	Мовлення
1. Засіб спілкування й об’єктивації спілкування.   2. Засіб пізнання і його об’єктивації.   3. Засіб творення нових одиниць мовних підсистем і об’єктивації цього процесу.   4. Засіб вираження емоцій, внутрішнього стану людини і волі.   5. Засіб створення і об’єктивації словесних художніх образів.     = засіб =	1. Здійснення, реалізація процесу спілкування (комунікативна функція). 2. Здійснення процесів пізнання (пізнавальна функція). 3. Здійснення процесів творення нових одиниць мовних підсистем.   4. Здійснення, реалізація процесу вираження емоцій (емотивна функція). 5. Здійснення, реалізація процесу творення художніх образів, творів (естетична функція).   = процес=

 

 

У збірнику тез про місце і роль мови в національному відродженні України “Мова і нація”, укладачами якого є В.Іванишин та Я.Радевич-Винницький, пояснюються такі функції мови:

· Комунікативна. Мова використовується для інформаційного зв’язку. Цій функції підпорядковані всі інші. Спілкування – це соціальний процес, процес задоволення потреби людини в іншій людині.

· Експресивна. Мова є засобом вираження внутрішнього світу індивіда. Вона дає можливість перетворити внутрішнє, суб’єктивне в зовнішнє, об’єктивне, доступне для сприйняття.

· Ідентифікаційна. Спілкуватися за допомогою якоїсь мови можуть лише носії цієї мови. Тільки вони є засобом ідентифікації, ототожнення в межах певної спільноти.

· Гносеологічна. Мова є засобом пізнання світу. Людина користується не тільки індивідуальним досвідом, а й суспільним. Досвід суспільства закодовано і зафіксовано в мові, в її словнику, граматиці, у текстах.

· Мислетворча. Мова є засобом формування думки. Є мислення конкретне (образно-чуттєве) і абстрактне (понятійне). Люди обмінюються мовними одиницями, в яких закодовано думки.

· Естетична. Мова – першоелемент культури. Мова є знаряддям і водночас матеріалом створення культурних цінностей. Фольклор, художня література, театр, пісня тощо – усе це дає підстави стверджувати, що мова – становий хребет культури.

· Культуроносна. Мова – носій культури. Культура кожного народу зафіксована в його мові. Мова виконує функцію каналу зв’язку між народами. Через мову відбувається засвоєння кожною людиною культури свого народу і естафета духовних цінностей від покоління до покоління.

· Номінативна. Це функція називання. Слова служать назвами предметів, процесів, якостей, кількостей, ознак тощо.

Інші функції мови:

фатична (контактовстановлювальна);

магічно-містична (полягає у вірі в магічну дію слова);

демонстративна (демонстрування етнічної приналежності);

волюнтативна (вираження волі щодо співрозмовника).