Однорідні члени речення
1. У ролі однорідних не повинні виступати слова, що виражають родові (ширші) і видові (вужчі) поняття. Так, неправильно: Було посіяно зернових 500 га, вико-бобових 50 га, ячменю 40 га; треба Було посіяно зернових 540 га, у тому числі ячменю 40 га, вико-бобових 50 га. 2. Не можна будувати однорідного ряду зі слів, значення яких у чомусь збігаються або перехрещуються, наприклад: Було закуплено нову апаратуру, вимірювальні прилади і пристрої на суму... (тут значення підкреслених слів частково збігаються). 3. У ділових текстах не слід вживати як однорідні ті слова, що виражають різнопланові, тематично не пов'язані поняття. Це можливо й доречно лише в художніх текстах; в офіційних паперах кожне таке поняття мусить міститися в окремому реченні, наприклад: Готуючися до атестації співробітників, профком аналізує, як вони беруть участь у громадському житті, допомагають молодим спеціалістам у роботі, вчать, як краще виконувати доручення. У цьому реченні поєднано як однорідні три різноаспектні дії; його слід було б розбити на два— щонайменше — речення, тоді можна було б значно точніше й повніше висловити думку. 4. Особливо велику увагу слід звертати на сполучуваність слів. Так, неправильно побудовано речення: У резолюції висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати у своїй подальшій роботі. Адже лише побажання можна висловити, висновки ж — зробити, а цього в реченні не враховано. 5. Якщо при однорідних членах е узагальнююче слово, воно повинне за своїм обсягом бути родовим поняттям до однорідних слів — видових понять. Однорідні члени повинні узгоджуватись з ним у відмінку. Порівняйте: - База одержала такі товари (узагальнююче слово у знахідному відмінку): скляну тару, нітрофарби... - На базу надійшли такі товари (називний відмінок): скляна тара, нітрофарби...
Запитання та завдання для самоконтролю:
1. Чому питальні та окличні речення в документах зустрічаються рідко? 2. Обґрунтуйте використання простих речень у тексті документа. 3. Які вимоги ставляться до складних речень? 4. За допомогою яких синтаксичних конструкцій здійснюється скорочення складних речень? 5. У чому полягає прямий порядок слів? 6. У якому випадку буде виправданим непрямий порядок слів? 7. Яка форма присудка переважає в ділових паперах? 8. Що таке „нанизування” відмінків? 9. Наведіть приклади характерних для документації інфінітивних конструкцій. 10. Які рекомендації існують щодо вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у документації? 11. У якому випадку звертаються до прямої мови в тексті документа? 12. Визначте роль і функцію віддієслівних іменників у ділових паперах. 13. Назвіть причини розщеплення присудка. 14. Які особливості узгодження підмета з присудком у тексті документа? 15. Наведіть приклади складних випадків керування. 16. Чим викликані порушення у вживанні прийменникових конструкцій? 17. Назвіть ділові штампи – сполучення дієслівного типу. 18. Схарактеризуйте особливості вживання однорідних членів речення в писемному діловому мовленні.
|