Модель системи управління

Виходячи з положень загальної теорії систем, управління – це процес цілеспрямованого впливу суб’єкта на визначений об’єкт для досягнення поставленої мети, результату.

Суб’єкт управління – це той, хто керує, а об’єкт управління – це те, що керується суб’єктом управління. За сутністю та змістом взаємодія між елементами управління визначається як взаємозв’язок, взаємодія. Тобто суб’єкт, впливаючи на об’єкт досягає від нього бажаної поведінки, бажаної дії, водночас, й об’єкт може ставити перед суб’єктом різні вимоги, просити додаткових ресурсів, покращення умов тощо. Тому, взаємозв’язки між суб’єктом та об’єктом управління поділяються на такі види:

1. прямий зв’язок – це вплив суб’єкта на об’єкт;

2. зворотній зв’язок – це інформування об’єктом управління у відповідній формі про сприйняття чи неприйняття керуючого впливу суб’єкта управління.

Виходячи з цього, можемо зробити висновок, що між суб’єктом і об’єктом управління існує означена, відповідна єдність, яка визначається поняттям “внутрішнє середовище”, а якщо вплив суб’єкта управління здійснюється на якісь процеси, явища суспільного життя, то таке управління визначається поняттям “зовнішнє управління”.

Таким чином, управлінські відносини являють собою конкретну форму соціальних зв’язків свідомовольового й організаційного характеру, я яких одна сторона (суб’єкт) є носієм функцій управління, а інша (об’єкт) випробує її регулюючий вплив, який відповідає відповідним цілям управління.[1]

Особливе місце серед різновидів державного управління в адміністративно - політичній сфері займає управління в органах внутрішніх справ. Підтримуючи думку О.М. Бандурки, вважаємо, що управління в ОВС як різновид державного управління повинно забезпечувати взаємодію систем, підрозділів і служб ОВС як єдиного цілого з метою успішного виконання поставлених перед ними завдань у сфері внутрішніх справ держави.

Сфера внутрішніх справ, як відомо, є складною і багатогранною. Перед органами внутрішніх справ поставлена низка специфічних завдань, пов’язаних із забезпеченням особистої безпеки громадян, захистом гарантованих прав, свобод і інтересів як окремої особи чи групи осіб, так суспільства і держави в цілому від злочинних чи інших посягань; з попередженням і припиненням злочинів і правопорушень; із здійсненням ліцензійно-дозвільної діяльності; з охорони власності за договором тощо.

Об’єктивно існуючий взаємозв’язок між усіма завданнями, що поставлені перед органами внутрішніх справ, дозволяє оцінювати сферу внутрішніх справ, як самостійний об’єкт державного управління, а специфічні ознаки і властивості, що створюються у сфері внутрішніх справ обумовлюють виникнення і існування специфічного різновиду державного управління – управління в ОВС.

Управління в сфері органів внутрішніх справ – це особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та спеціально призначених посадових осіб по упорядкуванню діяльності системи ОВС, забезпеченню її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань по боротьбі із злочинністю та охорони громадського порядку, поставлених перед нею.

Управління в сфері органів внутрішніх справ (А.М. Плішкін) – це різновид державного управління, який забезпечує взаємодію систем, служб і підрозділів ОВС як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

Управління в ОВС представляє собою цілеспрямовану організуючу діяльність, яка характеризується своїми специфічними об’єктами і суб’єктами управління у сферах внутрішнього та зовнішнього середовища.

Об’єкти внутрішнього управління в ОВС – це відносини, які виникають всередині системи управління (наприклад, між керівниками і підлеглими тощо) і направлені на підтримку її у стані, що забезпечує найкраще вирішення завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

Об’єкти зовнішнього управління в ОВС – це суспільні відносини у сфері внутрішніх справ, що пов’язані з забезпеченням особистої безпеки громадян, захистом гарантованих законом прав, свобод і інтересів як окремої особи чи групи осіб, так суспільства і держави від протиправних посягань; зі здійсненням оперативно-розшукової діяльності, дізнання і слідства; із забезпеченням безпеки дорожнього руху та протипожежної безпеки; із здійсненням ліцензійно-дозвільної діяльності; з охорони власності за договором, регулювання і забезпечення яких відповідними нормативними актами поставлено в обов’язок органам внутрішніх справ.

Суб’єктами управління в ОВС – це структурно окреслені спільноти людей з органами управління, які формуються ними та керівним складом, наділеним управлінськими функціями та який здійснює управлінську діяльність.

Серед суб’єктів управління в ОВС можна виділити дві великі групи:

- “зовнішня” – це всі атестовані працівники ОВС, незалежно від посад, які вони займають, і спеціальних звань, що вони мають.

“внутрішня” – це сукупність керівників усіх рангів, що працюють в ОВС. Організаційна структура ОВС.

Управління в ОВС має свою організаційну структуру, яка передбачає наявність визначеного порядку розподілу між структурними підрозділами функцій, повноважень та відповідальності.

Зміст організаційної структури управління включає в себе наступні організаційно-правові елементи:

1. склад (перелік) структурних підрозділів органу внутрішніх справ (у тому числі посад);

2. систему його структурних зв’язків (взаємозв’язків між підрозділами);

3. визначений порядок розподілу між структурними підрозділами функцій, повноважень та відповідальності.

Організаційна структура ОВС – це внутрішня побудова ОВС, яка включає в себе систему взаємопов’язаних та взаємодіючих структурних підрозділів (посадових осіб), між якими у визначеному порядку здійснений розподіл функцій та повноважень, також відповідальність за результати їх виконання.

Законом України від 10.01.2001р. “Про загальну структуру і чисельність МВС України” була затвердженні структура МВС України та встановлена його загальна чисельність.