Порядок виконання роботи. elsewriteln(ff,'y=',y:7:9,' kor x= ',x:7:9);

else writeln(ff,'y=',y:7:9,' kor x= ',x:7:9);

close(ff);

end.

 

Результати розрахунків: при вхідних значеннях a=0; b=0.05; eps=0.0001 отримуємо результати розрахунку:

y=-0.000064191 kor x= 0.019921875

 

 

1.4 Висновок:

за допомогою методу половинного ділення можна доволі точно та швидко знаходити корені дійсних та трансцендентних рівнянь.

 

Лабораторна робота №1

Тема: Знайомство з середовищем і мовою об'єктно-орієнтованого програмування Delphi

 

Мета:одержати уявлення про оболонку програмування Delphi, навчитися запускати оболонку, створювати просту програму.

 

Порядок виконання роботи

1) Вивчити методичні вказівки до роботи.

2) Виконати завдання

3) Оформити звіт.

Теоретичні відомості

1.1. Історія розвитку Delphi

В даний час в комп'ютерному світі існує безліч мов програмування. Програма, яка виконує ті ж самі дії, можна написати на Basic, Pascal, С. Яка з мов краще відповісти достатньо складно. Проте з упевненістю можна вважати, що Pascal краще за інші мови підходить для навчання програмуванню. Ця мова була розроблена швейцарським ученим Н. Віртом у тому числі і для навчання програмуванню.

Мова програмування Pascal виявилася настільки вдалою, що з моменту її появи за короткий час різними фірмами була створена достатньо велика кількість компіляторів (компілятор - програма, що переводить інструкції мови програмування, мови високого рівня, на мову інструкцій процесора обчислювальної машини, мову низького рівня). Однією з найбільш вдалих стала розробка американської фірми Borland, в якій були об'єднані редактор тексту і високоефективний компілятор. Створена система одержала назву Turbo Pascal, а мова програмування, використана в ній, став називатися Turbo Pascal.

Удосконалюючи Turbo Pascal, фірма Borland розробляла нові версії пакету. Так, в систему були внесені доповнення, які дозволяють створювати великі програмні проекти, що зробило її привабливою для професійних програмістів. Згодом в Turbo Pascal з'явилися засоби, які забезпечують підтримку концепції об'єктно-орієнтованого програмування, і мова програмування Turbo Pascal стала називатися Object Pascal.

Розвиток обчислювальної техніки і технології програмування привели до того, що фірма Borland розробила принципово новий програмний продукт, що одержав назву Delphi.

Delphi - це середовище розробки програм, орієнтованих на роботу в Windows. У основі ідеології Delphi1 лежить технологія візуального програмування і методологія об'єктно-орієнтованого програмування.

Для представлення програм в Delphi використовується розроблена фірмою Borland мова Object Pascal, в основі якої лежить класичний Turbo Pascal. Слово «Object» особливо підкреслює, що мова підтримує концепцію об'єктно-орієнтованого програмування.

 

1.1.1 Об'єктно-орієнтоване програмування

Перші програми писалися суцільним текстом. Ця була проста послідовність команд, записана в стовпець. Таким чином, можна зробити дуже мало. Єдине, що було доступне програмісту для створення логіки – умовні переходи. Умовні переходи – перехід на якусь команду за певних умов. Це єдина логіка, за допомогою якої можна було виконувати певні дії, залежні від якихось ситуацій. Але програми залишалися плоскими і незручними.

Наступним кроком став процедурний підхід. При цьому підході якийсь код програми міг об'єднуватися в окремі блоки. Після цього, такий блок команд можна викликати з будь-якої частини програми. Таким чином, з'явилася можливість використовувати один і той же код в одній програмі неодноразово. Код програм став зручнішим і легше для сприйняття.

Наступним кроком в розвитку технологій програмування була поява об'єктно-орієнтованого програмування. Тут вже код перестав бути «плоским». Тепер уже програміст оперує не просто процедурами і функціями, а цілими об'єктами.

Об'єкт – сукупність властивостей і методів і подій.

Що означає «сукупність»? Це означає, що об'єкт складається з властивостей методів і подій.

Властивості – це прості змінні, які впливають на стан об'єкту. Наприклад, ширина, висота – це властивості об'єкту.

Методи – це ті ж процедури і функції, тобто це те, що об'єкт уміє робити (обчислювати). Наприклад, об'єкт може мати процедуру для виведення якогось тексту на екран. Ця процедура і є метод об'єкту.

Події – це ті ж процедури і функції, які викликаються при настанні певної події. Наприклад, якщо змінилася якась властивість об'єкту, може згенерувати відповідну подію і викликана процедура для обробки реакції на цю подію.

Простий об'єкт виглядає так:

		Методи (процедури)
	Властивості (перемінні)			Події

 

Рисунок 1 Графічне представлення об'єкту

Давайте розглянемо простий об'єкт – кнопка. Такий об'єкт повинен володіти наступним мінімальним набором:

Властивості:

1. Ліва позиція (Х).

2. Верхня позиція (Y).

3. Ширина.

4. Висота.

5. Заголовок.

Методи:

1. Створити кнопку.

2. Знищити кнопку.

3. Намалювати кнопку.

Події:

1. Кнопка натиснута.

2. Заголовок кнопки змінений.

 

Компоненти - це більш довершені об'єкти. Грубо кажучи, компоненти – це об'єкти, з якими можна працювати візуально.

Коли створювалася технологія об'єктно-орієнтованого програмування (ООП), про візуальність ще ніхто не думав, і вона існувала тільки в мріях програмістів. А коли фірма Borland створювала свою першу візуальну оболонку для Windows, довелося трохи допрацювати концепцію ООП, щоб з об'єктами можна було працювати візуально.

До появи шостої версії, в Delphi існувала тільки одна компонентна модель – VCL (Visual Component Library – візуальна бібліотека компонентів). У шостій версії з'явилася нова бібліотека CLX (Borland Component Library for Cross Platform – крос платформена бібліотека компонентів).

VCL – бібліотека компонентів розроблена тільки під Windows. Вона дуже хороша і універсальна, але працює тільки під Windows.

У 2000 році фірма Borland вирішила створити візуальне середовище розробки для Linux. У основу цього середовища розробки лягла Delphi і VCL. Але просто створити нове середовище розробки було дуже просто і не ефективно. Було ухвалене рішення зробити нову бібліотеку компонентів, за допомогою якої можна було б писати код як під Windows, так і під Linux. Це означає, що код, написаний в Delphi під Windows повинен без проблем компілюватися під Linux без додаткових змін.

Так в 2001 році з'явилося нове середовище розробки Kylix, яка змогла компілювати початкові тексти, написані на Delphi для роботи в операційній системі Linux. Як компонентна модель використовувалася нова бібліотека CLX. У принципі, це та ж сама VCL з невеликими доопрацюваннями. Навіть імена об'єктів залишилися ті ж.