Завдання векторів і матриць

1 спосіб (за допомогою шаблону введення матриці). Для введення шаблону можна:

- скористатися командою «Вставить\Матрицу» головного меню;

- обрати відповідну піктограму на панелі інструментів «Матриця»;

- натиснути клавіш <Ctrl>+<M> (рис. 1.2)

 

Рис 1.2. Завдання матриці за допомогою шаблону

 

Описані дії призведуть до появи діалогового вікна, в якому треба вказати розмірність матриці, тобто кількість рядків (Rows) і стовпців (Columns). Після натиснення клавіші <ОК> або кнопки <Добавить> в діалоговому вікні буде виведено шаблон матриці або вектора (вектор матиме один з параметрів розмірності, рівний 1) (рис. 1.3). Такий шаблон складається із загальних дужок і місця введення значень (числових або символьних) елементів матриці. Одне з місць введення значень активізується курсором миші. Далі вводяться всі елементи матриці шляхом переміщення за шаблоном за допомогою миші або клавіш переміщення курсору.

Рис. 1.3. Шаблон для введення матриці

 

Якщо введення закінчено, але не заповнені всі елементи шаблону, системою буде виведено повідомлення про помилку. Це повідомлення дається червоним кольором в рамці з лінією, і вказує на незаповнений шаблон або на кілька незаповнених шаблонів (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Приклад помилки при введені елементів матриці

 

Зауваження 1. Слід зазначити різницю між застосуванням символів «=» і «:=» у MathCad.

Символ «:=» застосовується у тому випадку, якщо справа від цього знаку знаходиться деякий математичний вираз, значення якого надається змінній, що знаходиться зліва від знаку «:=».

Символ «=» використовуються для перегляду значення певної змінної.

Зауваження 2. Для знищення будь-якого об’єкту, створеного у MathCad, необхідно обвести його курсором. Об’єкт буде помічено «пунктирною» рамкою (рис. 1.5). Далі можна виконати будь-яку стандартну дію для знищення символів (натиснути клавішу Del, BackSpase тощо).

Рис. 1.5. Знищення об’єктів у MathCad

 

Зауваження 3. При виконанні обчислень слід враховувати, що змінні, які Ви використовуєте у формулах, мають бути задані раніше (а на робочому листі MathCad розташовані лівіше і вище), ніж вони згадуються.

 

2 спосіб (за допомогою вбудованої функції matrix). Функція matrix має такий синтаксис: matrix (m,n,f). Параметр m задає кількість рядків створюваної матриці, параметр n - кількість стовпців, параметр f – функція, за якою обчислюються елементи створюваної матриці.

Приклад використання описаного способу подано на рис. 1.5.

Рисунок 1.5. – Визначення елементів матриць за допомогою функцій