Технічна характеристика шестеренних гідромоторів

Таблиця 5.

Планетарні гідромотори

Для приводу активних робочих органів, транспортерів сільсько­господарських машин застосовують планетарні та планетарно-роторні гідромотори.

Планетарні гідромотори МГП-80, МГП-100, МГП-125, МГП-160, МГП-200, МГП-315 розробляє і виготовляє Омський завод гідроприводів «Омськгідропривод».

Планетарно-роторні гідромотори ГПР-Ф-160, ГПР-Ф-250, ГПР-Ф-320, ГПР-Ф-400, ГПР-Ф-500, ГПР-Ф-630 розробляє конструк­торсько-технологічний інститут сільськогосподарського машинобу­дування КТІСМ м. Запоріжжя, а виготовляє Сорокський завод «Гідропривід».

Планетарні гідромотори типу МГП — це реверсивні гідромаши­ни з розподільником робочої рідини багаторазової дії.

Робочий орган складається з ротора 28 (рис. 5.), семи цилінд­ричних роликів 27 і пластини 24. Ротор при перекочуванні по зу­бчастому вінцю статора змінює об'єм робочих камер. Вісь ротора описує коло радіусом, що дорівнює ексцентриситету робочої пари.

У корпусі 5 встановлено радіально-упорні роликові підшипники 4, в яких обертається вихідний вал 1 з внутрішніми шліцами.

Для ущільнення вала в корпус встановлено манжету 3. Вихідний вал з'єднано із золотниковим пристроєм 10, 12 та валом 11. Торцеве притискання золотника здійснює притискна втулка 13, яка розмі­щена в кришці 17. Зусилля осьового притискання створює пластин­часта пружина 22 та тиск робочої рідини, що надходить через один з каналів. Гайкою 25 і дистанційною втулкою 6 регулюють зазор у конічних підшипниках. Для герметизації внутрішнього об'єму гідромотора встановлено гумові кільця 8, 15, 21 та інші.

 

 

 

Рис. 5. Гідромотор планетарний типу МГП:

1 — вихідний вал; 2 — шпонка; 3 — манжета; 4 — підшипник; 5 — корпусі 6 — дистанційна втулка; 7 — зубчастий вал; 8, 15, 21 — гумові кільця;

9- пробка; 10, 12 — золотниковий пристрій; 11 — вал; 13 — притискна втулка; 14, 26 — штифти; 16 — упорний ролик; 17, 18 — кришка; 19 — заклепка; 20 — болт; 22 — пружина; 23 — корпус золотника; 24 — ластина; 25 — гайка; 27 — ролик; 28 — ротор; 29 - статор; 30 — зворотний клапан

Для збору дренажу в деталях 10, 24, 29 є отвори, які діаметральним каналом деталі 24 сполучені із зворотними клапанами 30, що розділяють порожнини низького і високого тиску.

Для зниження тиску дренажу в пластині 24 є спеціальний отвір для виведення робочої рідини, який закритий пробкою 9.

Кутове положення пластини 24 відносно статора 29 і притискивтулки ІЗ відносно кришки 18 зафіксовано штифтами 14, 26. Осьовезміщення карданних валів у бік кришки обмежуються упорним роликом 16.

Напрямок обертання вихідного вала залежить від розподілу входу і виходу робочої рідини до отворів на кришці. Робоча рідина під тиском надходить у один з отворів притискної втулки 13, золотника 10та проміжної пластини і підводиться в камери змінного об’єму, змушуючи ротор 28 обкочуватися (здійснювати орбітальний рух навколо осі статора і одночасно обертатися навколо власної осі в напрямку протилежному руху по орбіті) по внутрішньому зубчастому вінцю статора. З камер, об'єм яких зменшується, відпрацьована рідина витісняється зубцями ротора і по розподільних каналах та отворах у кришці відводиться у зливну лінію. Отже, тиск робочої рідини приводить у дію ротор, який створює крутний момент. Рух ротора по орбіті перетворюється на оберти вихідного вала з передат­ним відношенням, що дорівнює семи.

Робоча рідина — моторні оливи: влітку — М-10В₂, М-10Г₂, взимку М-8В₂, М-8Г₂ (ГОСТ 8581-78). ККД планетарних гідромоторів: гідромеханічний — 0,85; загальний — 0,78.

Технічні характеристики планетарних гідромоторів наведено в таблиці. 6.

 

 

Таблиця 6.

 

 

 

Планетарно-роторні гідромотори типу ГПР-Ф (ПМТ) є пла­нетарними реверсивними гідромашинами багаторазової дії. Вони мають торцевий розподільник робочої рідини і безкарданну кінема­тичну схему передачі крутного моменту на вихідний вал.

У корпусі 4 (рис. 6) нарізано зубці евольвентного зачеплення. Встановлений ексцентрично ротор 6 має два зубчастих вінця — зов­нішній і внутрішній. Перший із зубцями корпусу 4 утворює пару з внутрішнім зачепленням. Другий входить у зачеплення з шестер­нею 7, що має круговий профіль зуба. Ця пара утворює робочі каме­ри гідромотора, що з торців обмежені розподільником 8 і щокою 5, розміщеними на валу 1.

Рис. 6. Гідромотор планетарно-роторний типу ГПР-Ф:

І — вал; 2, 10 — кришки; 3 — підшипник радіально упорний; 4 — корпус; 5 — щока; 6 — ротор; 7 — шестерня; 8 — розподільник; 9 — підшипник роликовий радіальний; 11 — золотник; 12 — ущільнювач

 

Ротор гідромотора здійснює складний рух — одночасно котиться по зубовому вінцю шестерні 7 і по зубовому вінцю нерухомого кор­пусу 4. За один оберт вала ротор здійснює шість обкочувань по зубо­вому вінцю корпусу.

Отже, гідромотор типу ГПР-Ф поєднує функції об'ємної гідро­машини та редуктора.

У кришці 10 встановлено золотник 11, що під дією тиску рідини з внутрішньої порожнини притискається до робочої поверхні розпо­дільника 8, в якому є підвідні канали. Кількість каналів дорівнює кількості обкочувань ротора 6 по зубовому вінцю корпусу 4.

У золотнику є канали, які через один сполучаються з порожни­нами гідромотора. При подачі робочої рідини в одну з них робоча рідина через частину каналів золотника 11 надходить в половину робочих камер. Під дією тиску рідини ротор 6 котиться по вінцю ко­рпусу 4, передаючи обертання на вихідний вал 1. Відпрацьована рідина з другої половини робочих камер через канали золотника 11 витісняється в іншу порожнину.

Напрямок і швидкість обертання вала 1 визначаються напрям­ком потоку та кількістю робочої рідини, що підводиться.

Гідромотори ГПР-Ф-160, ГПР-Ф-200, ГПР-Ф-250, ГПР-Ф-320 від­різняються один від одного тільки шириною деталей робочого орга­ну.

Гідромотори ГПР-Ф-400, ГПР-Ф-500, ГПР-Ф-630 характеризу­ються наявністю двох уніфікованих з ГПР-Ф-200, ГПР-Ф-250, ГПР-Ф-320 робочих органів, що доповнюють їх робочий об'єм.

Робоча рідина гідромоторів — моторні оливи: влітку — М-10,В₂, М-10Г₂, взимку — М-8В₂, М-8Г₂ (ГОСТ 8581-78). ККД планетарно-роторних гідромоторів: гідромеханічний — 0,9; загальний 0,85.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть типи насосів і гідромоторів, які використовуються в гідроприводі сільськогосподарської техніки.

2. Розкажіть будову та принцип роботи шестеренних насосів і гідромоторів.

3. Як відбувається розвантаження шестерень шестеренного гідронасосу від радіальних сил тиску оливи та автоматична компенсація торцевого зазору?

4. Розкажіть будову та принцип роботи планетарних та планетарно-роторних насосів і гідромоторів.

5. Вкажіть в чому відмінність планетарних та планетарно-роторних насосів і гідромоторів.

6. Чи можливе переобладнання шестеренного гідронасосу лівого обертання на праве обертання? Якщо так, то яким чином.

 

Список рекомендованої літератури

1. Башта Т.М. Объемные насосы и гидравлические двигатели гидросистем. Учебник. — М.: Машиностроение,1974. — 606 с.

2. Білоконь Я.Ю., Окоча А.І. Нова мобільна техніка. 1. Трактори. — Ніжин, 1999. — 263 с.

3. Васильковский М.И., Мещишина А.Г., Миишн Д.П. и др. Методические указания к самостоятельной работе студентов по расчету обгемного гидропривода. — Кировоград: КИСХМ, 1991. — 56 с.

4. Васильченко В.А. Гидравлическое оборудование мобильннх машин: Справочник. — М.: Машиностроение, 1983. — 301 с.

5. Вильнер Я.М., Ковалев Я.Т., Некрасов Б.Б. и др. Справочное пособие по гидравлике, гидромашинам и гидроприводам. — Минск: Вншзйшая шк., 1985. — 382с.

6. Воспуков В.К. Гидравлические и пневматические схемы сельскохозяйственннх машин: Справ, пособие. —Минск:, 1985. —141 с.

7. Гидравлические агрегаты тракторов и сельскохозяйственных машин: Ката­лог. — ЦНИИТЗИ автосельхозмаш, 1989. — 137 с.

8. Гідропривід сільськогосподарської техніки: Навчальне видання/ О.М. Погорілець, М.С. Волянський, В.Д. Войтюк; За ред. О.М. Погорільця. – К.: Вища освіта, 2004.- 368 с.: іл..