Лабораторна робота № 4. 1. Перед окуляром встановлюють вікно №12 вільне від фільтру

 

1. Перед окуляром встановлюють вікно №12 вільне від фільтру. Обидва барабани (Б₁ та Б₂) виставляють на 100% пропускання. Тоді яскравість обох напівкіл в полі зору окуляра повинна бути однаковою. Якщо цього немає, то за допомогою лаборанта забезпечують цю рівність, шляхом юстування джерела випромінювання і всього приладу.

2. Поміщають в лівий пучок променів досліджувану пластинку, а перед окуляром спектральний фільтр по вказівці викладача, повертають правий барабан до тих пір, доки не зрівняються яскравості полів зору в окулярі; при цій рівності знімають відлік по чорній шкалі правого барабану - це було значення _пр1 коефіцєнту пропускання досліджуваної пластинки. Вимірювання _пр повторюють 5 разів, знаходять його середнє значення

3. Встановлюють обидва барабана на 100% пропускання, розміщують досліджувану пластинку в правий пучок променів, а яскравість полів в окулярі зрівнюють по лівому барабану, отримують значення _лів1. Аналогічно знімають п’ять вимірів _лів і знаходять його середнє значення

;

4. Знаходять значення коефіцєнту пропускання досліджуваної пластинки для вибраної довжини хвилі по формулі

 

. (4.15)

5. За допомогою мікрометра вимірюють товщину досліджуваної пластинки і за формулою (4.9) розраховують k. Це і буде показник поглинання для вибраної довжини хвилі для матеріалу пластики.

 

Контрольні питання:

 

1. Поясніть закон Бугера. Отримайте основні співвідношення.

2. З’ясуйте будову фотометра типу Пульфріха, поясніть призначення всіх елементів, з’ясуйте хід променя через оптичні елементи.

3. Опишіть властивості досліджуваного оптичного матеріалу.

 

Література:

1. Полянский Н.Н., Карташева О.А., Надирова Е.Б. Технология формных процессов: Учебник. – М.: МГУП, 2007.

2. Жидецький Ю. Ц., Поліграфічне матеріалознавство: Підручник. - Л.: Світ, 2000.

3. Поліграфічні матеріали: Підручник / За заг. ред. Е.Т. Лазаренка.- Львів: Афіша, 2001.

 

 

55 32 79 50

А= 95 9 76 9

2 2 38 17

-55 -8 -37 - 89

Знайдемо суму негативних елементів, які знаходяться нижче головної діагоналі:

 

-55 +(-8) + (-37) = -100

 

Знайдемо середнє значення позитивних елементів, які знаходяться на головній діагоналі:

 

(55 + 9 + 38) / 3 = 34

Текст програми:

Блок схема:

		Sotr = A(4, 1) + A(4, 2) +A(4, 3) Ssred = (A(1, 1) + A(2, 2) + A(3, 3) / 3
		END

Результати програми:

 

Висновок: побудувавши алгоритм роботи з операторами циклу та масивами,

я виконав завдання та визначив суму негативних елементів нижче головної діагоналі і середнє значення позитивних елементів на головній діагоналі.

Лабораторна робота № 4

Тема: Тракторні косарки та граблі.

Мета: Вивчити будову, роботу та технологічні налагодження тракторних косарок та граблів.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитись з методичними вказівками.

2. Вивчити будову та принцип дії косарки КРН-2,1.

3. Провести регулювання косарки КРН-2,1.

4. Вивчити будову і роботу косарки – плющилки КПРН-3.

5. Провести налагодження косарки – плющилки КПРН-3 на заданий режим роботи.

6. Вивчити питання для самоконтролю.

7. Оформити звіт.

 

Питання для самоконтролю:

1. Технології заготівлі розсипного сіна.

2. Типи різальних апаратів сінних косарок.

3. Які ви знаєте косарки підпірного різання, їх будова і робота?

4. Регулювання сегментно- пальцевих різальних апаратів.

5. Будова косарки КРН-2,1.

6. Які ви знаєте регулювання косарки КРН-2,1, і яким чином вони виконуються?

7. Будова і робота плющильного механізму косарки КПРН-3.

8. Як налагодити плющильні вальці косарки КПРН-З на роботу з плющенням і без плющення, відповідно?

9. Класифікація граблів.

10. Будова поперечних граблів.

11. Які режими роботи мають граблі ГВК-6, і як їх налагодити на відповідний режим?

12. Яким чином налагодити граблі ВЦН-Ф-3 на роботу з травою різної вологості?

13. Можливі режими роботи граблів ГВР-6.

Питання для звіту:

1.Подати конструктивну схему косарки КРН-2,1

2. Описати регулювання косарок КРН-2,1 та КС-2,1.

3.Подати схеми роботи відцентрових граблів на різних режимах роботи.

4. Подати технічні характеристики тракторних косарок та граблів (у вигляді таблиці).

Технологія заготівлі сіна в розсипному вигляді передбачає скошування або скошування з плющенням, природну сушку в полі, ворушіння покосів, згрібання і обертання валків, підбирання валків з утворенням копиць або стогів, транспортування стогів і копиць, скиртування, активне вентилювання. Втрати сіна будуть меншими, а якість кращою, якщо підбирати недосушену траву з валків стогоутворювачами і досушувати установками активного вентилювання.

Косарки призначені для косіння трав і формування зрізаної маси. Класифікують їх за такими ознаками:

способом агрегатування – причіпні, начіпні, напівначіпні;

кількістю різальних апаратів – одно-, дво-, три- та багатобрусні;

за формуванням зрізаної маси – для скошування у покоси, косарки-плющилки і порційні.

Косарка скошує і укладає масу в смуги з невеликою (40...50 см) відстанню між ними для проходу коліс трактора.

Косарка-плющилка плющить зрізану масу і укладає її у покоси або валки.

Порційна косарка подрібнює масу й укладає її в невеликі ко­пиці, відстань між якими залежить від урожайності культури. Майже всі вони обладнані стандартними апаратами з шириною захвату 2,1 м.

Косарка ротаційна КРН-2,1 (рис.1,а) призначена для скошування високоврожайних, полеглих трав з урожайністю понад 150 ц/га на підвищених швидкостях, рівних 2,5...4,17 м/с з укладанням скошеної маси в прокіс. Крім того, вона використовується для скошування сильно зарослих ділянок пасовищ, дрібного чагарнику і бур'яну.

Косарка КРН-2,1 складається з наступних вузлів: рами навіски 1, підрамника, механізму зрівноважування 2, ротаційного різального апарата, 5...10, приводу 3, 4, 11 і гідрообладнання 12 (рис.1,а).

Різання стебел виконується пластинчастими ножами, шарнірно закріпленими на попарно обертових зі швидкістю 65 м/с назустріч один одному роторах. Ножі зрізують траву за принципом безпідпорного зрізу, підхоплюють її і виносять із зони різання, переміщаючи траву під різальним брусом. Траєкторії руху ножів перекриваються, забезпечуючи цим якісний прокіс (рис.1, б). Скошена трава, відбиваючи від щитка польового подільника, змінює траєкторію руху, укладається в прокіс і звільняє місце для проходження коліс трактора при наступному проході.

Косарка приєднується до начіпного пристрою трактора за допомогою рами навіски, що являє собою зварну конструкцію з осями для кріплення до нижніх тяг начіпного пристрою трактора, на правій стороні є вісь для кріплення тягового запобіжника. Рама шарнірно з’єднується з підвіскою, в верхній частині якої змонтовано кронштейн для кріплення гідроциліндра механізму зрівноваження.

 

Рис.1. Косарка ротаційна КРН-2,1:

а- вид загальний; б- Схема роботи;

1 – рама навіски; 2 – зрівноважу вальний механізм; 3,4,11 – елементи приводу; 5,6,7,8,9,10 – різальний апарат; 12 – гідроциліндр.

Механізм зрівноважування призначений для обмеження тиску різального апарата на ґрунт і переводу його в транспортне положення. Складається з гідроциліндра, з'єднаного з важелем, установленим на рамі навіски. Важіль за допомогою тяги і чотирьох пружин з'єднаний із кронштейном різального апарата. Натяжними болтами регулюють тиск зовнішнього башмака на ґрунт.

Тиск внутрішнього башмака на ґрунт регулюють додатковими пружинами з натяжними болтами. Шарнірне з'єднання всіх ланок механізму зрівноважування забезпечує вільний поворот різального апарата у цапфах підрамника.

Рис.2. Зрівноважувальний механізм:

1 – важіль; 2 – гідроциліндр; 3 – тяга; 4,7 – натяжний гвинт; 5 – пружина; 6 – пружина; 8 – вісь; 9 – втулка; 10 – гвинт; 11 – вухо навіски; 12 – скоба; 13 – сапун; 14 – сповільнюючий клапан.

Різальний апарат, (рис.1. б) складається з корпуса основного бруса, закритого знизу кришкою, на якій установлені башмаки для опори різального апарата. Брус різального апарата вільно повертається в цапфах, забезпечуючи копіювання рельєфу ґрунту. У верхній частині несучого бруса встановлені чотири ротори, змонтовані на валах, що утримуються в корпусі бруса, і обертаються на підшипниках. На протилежному кінці вала за допомогою шпонок змонтовані шестірні, з'єднані з основною розподільною шестірнею через проміжні. Проміжні шестірні зібрані в касету, розташовану на верхній панелі, і забезпечують обертання роторів назустріч один одному. Обидві панелі скріплені між собою гвинтами. Шестірням обертання передається від вала добору потужності трактора через карданну і клинопасову передачі, конічну пару, розподільний вал і основну розподільну шестірню.

Польовий подільник відокремлює скошену масу від нескошеної. Має кронштейн, закріплений болтами на правому кінці бруса і польовий щиток. За допомогою пружини і натяжного болта подільник установлюється під кутом до напрямку руху агрегату. При перевантаженнях пружина дає можливість польовому щиткові відходити назад.

Тяговий запобіжник попереджує пошкодження різального апарата у момент зіткнення з перешкодою. Складається з двох тяг із клиноподібними фіксаторами, що утримуються в зачепленому стані притискачами. На тязі встановлені хомути з направляючою планкою, що переміщується до спеціального упора. При наїзді різального апарата на перешкоду фіксатори виходять із зачеплення, довжина тягового запобіжника збільшується і косарка розвертається. Кут розвороту обмежується упором. У вихідне положення косарка повертається подачею трактора назад до замикання клиноподібних фіксаторів. Якщо фіксатори несправні, напрямну планку варто жорстко закріпити на запобіжнику.

Рис.3. Тяговий запобіжник:

1 – тяга; 2,3 – фіксатор; 4 – тяга; 5 – напрямна планка; 6 – упор; 7 – хомут; 8 – пружина; 9 – гайка; 10 – скоба.

 

Регулювання косарки КРН-2,1:

Регулювання конічного зачеплення редуктора різального апарата, здійснюється за допомогою прокладок або набором регулювальних шайб, установлюваних між корпусом редуктора і торцем конічної малої шестірні. Бічний зазор у зачепленні конічної пари повинний бути 0,13...0,55мм.

Регулювання клинопасової передачі здійснюється за допомогою болта. Гайкою затягують пружину до зіткнення витків. Вторинне підтягування гайок здійснюють тоді, коли зазор між витками пружини збільшиться до 3мм.

Рис.4. Натяжний пристрій:

1 – натяжний гвинт; 2 – пружина; 3 – шайба; 4 – корпус підшипника; 5 – гайка.

Ведучий і ведений шківи повинні знаходитися в одній площині. Це досягається установкою регулювальних шайб між шарикопідшипником і маточиною ведучого шківа. Допускається підкладати шайби між цапфами і накладками підрамника.

Регулювання тягового запобіжника здійснюється спеціальними гайками. Зусилля спрацьовування його, прикладене посередині різального апарата, 3 кН.

Регулювання механізму зрівноважування різального апарата виконується двома натяжними болтами. Тиск зовнішнього башмака на ґрунт повинний бути 0,1...0,3 кН, внутрішнього башмака до 0,27...0,70 кН. При відхиленні положення осей навіски від номінального (485 мм) регулювання механізму зрівноважування порушується.

Установка різального апарата щодо ґрунту виконується зміною довжини верхньої тяги трактора і натягом пружин механізму зрівноважування. Різальний апарат повинний знаходитися в горизонтальній площині і спиратися башмаками на ґрунт. Допускається нахил апарата уперед по ходу руху до 3⁰.

Косарка-плющилка ротаційна КПРН-3,0 призначена для скошування сіяних трав, одночасного плющення стебел і укладання скошеної маси у валок шириною 1,2 м. У сиру погоду валкоутворюючий пристрій знімають і траву скошують у прокіс. Різальний апарат має шість роторів. Щоб запобігти втратам через підвищене подрібнювання стебел різальним апаратом, при роботі косарки зі швидкістю до 12 км/год, на кожному роторі закріплюють один ніж, а на протилежній стороні - балансир, що врівноважує. Якщо швидкість вище 12 км/год, то на роторі встановлюють два ножі.

 

 

Рис.5. Схема розміщення ножів різального апарата косарки КПРН-3:

Регулювання косарки – плющилки. Зазор між плющильними вальцями регулюється гвинтами 18 (рис.6). Мінімальний зазор складає 8мм. При роботі в дощову погоду вальці встановити на максимальний зазор (робота без плющення). Регулювання взаємного розташування ребер вальців здійснюються таким чином: від’єднати однорядний ланцюг приводу верхнього вальця, регулювальними гвинтами 18 підняти верхній валець так, щоб його ребра при обертанні не зачіпали за ребра нижнього вальця. Проверніть верхній валець і поставте його в таке положення, щоб ребра верхнього вальця знаходилися між ребрами нижнього вальця, з'єднайте ланцюг, натягніть його натяжною зірочкою. При регулюванні тиску між вальцями важливо пам’ятати, що надмірний тиск знижує пропускну здатність машини і підвищує пошкодження стебел. Перевірте якість плющення, для цього візьміть пучок стебел, тримаючи кожне стебло і, струснувши його, переконайтеся, що на стеблах є характерні надлами з проміжками 100 мм. Якщо значна кількість стебел немає надламів, підтягніть пружини.

Рис.6. Плющильні вальці КПРН-3:

1 – зірочка; 2 - валець верхній; 3 – болт; 4 – кронштейн лівий; 4а – кронштейн правий; 5 – корпус підшипника сферичний; 6 – підшипник; 7 - цапфа вальця; 8 – фланець сферичний; 9 – фланець кріплення підшипника; 10 – валець нижній; 11 – цапфа приводу; 12 – зірочка; 13 – кронштейн рами кріплення різального апарата,; 14 – натяжний пристрій; 15 – пробка пружини; 16 – косинець опори вальця; 17 – гайка; 18 – гвинт регулювальний; 19 – пружина; 20 – важіль; 21 – пластина натискна; 22 – вісь; 23 – зірочка; 24 – ланцюг; 25 – кронштейн.

Тиск різального апарата на грунт (600...650Н) регулюється натягом пружин зрівноважувального механізму. Також зміною жорсткості пружини регулюється тиск між вальцями (20...60 Н/см). При тиску 20 Н/см та зазорі 8мм відстань між витками пружини складає 116мм.

Колія трактора повинна складати 1800мм.

Косарка КС-2,1 – однобрусна, швидкісна, начіпна, призначена для скошування природних і сіяних трав в усіх природнокліматичних зонах.

Із пристроями ПБ-2,1 і ПБА-4 її можна використовувати для збирання бобових культур, а також пристосувати для роботи з розпушувачем або плющилкою. Агрегатують косарку з тракторами класу 0,9 та 1,4.

Основними складальними одиницями косарки є рама 1 (рис.7,а), різальний апарат, кривошипно-шатунний механізм, механізм піднімання різального апарата і тягова штанга 11.

Різальний апарат косарки нормального різання з одинарним пробігом і підвищеним числом ходів ножа за хвилину (до 1100), що дозволяє скошувати траву з поступальною швидкістю агрегату до 3,34 м/с.

Різальний апарат складається з пальцьового бруса 10 і ножа 8. Ніж має спинку 7 (рис.7,б), сегменти 2 та головку. Сегменти виготовляють з високоякісної сталі. Вони мають гладенькі леза (з кутом заточки 19°), загартовані на заводі струмами високої частоти. Сегменти приклепують до спинки, виготовленої із штабової каліброваної сталі. Головка також приклепана до спинки ножа і призначена для приєднання шатуна.

Пальцьовий брус 5, виготовлений зі стальної штаби змінного пе­рерізу з прикрученими до неї пальцями 1, спирається під час роботи на два башмаки – внутрішній 7 (рис.7,а) і зовнішній 9. У пальцях приклепані протирізальні пластини 8 (рис.7,б). Кромки пластин мають насічку, що запобігає виповзанню трави під час зрізування. Для забезпечення прилягання сегментів до протирізальних пластин на пальцьовому брусі закріплені притискні лап­ки 3, які обмежують підняття ножа під час роботи. Під кожною притискною лапкою встановлені пластинки тертя 4. Під дією тиску маси ніж відходить назад і спинкою впирається в ці пластини, які обмежують його відхилення назад.

Під внутрішнім та зовнішнім башмаками встановлені стальні полозки, якими під час роботи різальний апарат спирається на землю. За допомогою цих полозків можна регулювати висоту зрізу в межах 5...7 см. До зовнішнього башмака шарнірно прикріплена металева польова дошка з відвідними прутками, що зсовують зрізану масу "вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака при наступних заїздах. На внутрішньому башмаку закріплені напрямні головки ножа і пруток, який відво­дить траву від головки ножа дещо вправо. Ніж рухається у пазах пальців зворотно-поступально за допомогою шатуна.

У різального апарата косарки КС-2,1 відстань між сусідніми сегментами, пальцями і хід ножа становлять 76,2 мм. Більшість косарок обладнано таким самим різальним апаратом.

Шатун 6 (рис.7,а) з'єднується з головкою ножа пальцем, змонтованим у нижній головці шатуна на сферичному підшипнику ковзання, і закріплюється в отворі головки ножа спеціальною гайкою. Другий кінець штока шатуна нагвинчується на тримач, через який він з’єднується з ексцентриком.

Рис.7. Косарка швидкісна КС-2,1:

а – загальна схема; 1 – рама; 2 – задня підставка; 3 – клинопасова передача; 4 – карданна передача; 5 – шпренгель; 6 — шатун; 7 — внутрішній башмак; 8 – ніж; 9 – зовнішній башмак; 10 – пальцьовий брус; 11 – тягова штанга; б – різальний апарат; б- схема різальної пари;1 – палець; 2 – сегмент; 3 – притискна лапка; 4 – пластинка тертя; 5 – пальцьовий брус; 6 – болт; 7 – свин­ка ножа; 8 – протирізальна пластина.

Пальцьовий брус з’єднано з рамою косарки тяговою штангою 11, яка кронштейном шарнірно кріпиться до штиря рами. На другий кінець штанги надітий корпус головного шарніра, закріпленого болтом за допомогою рифленої шайби і сектора через кронштейн, приварений до штанги.

Рифлений сектор боковими виступами закріплений на кронштейні, а шайба своїми рифлями входить у рифлі сектора. Кронштейн і сектор мають довгасті отвори. Завдяки такому з'єднанню можна змінювати нахил різального апарата.

В отвір заднього вушка корпуса головного шарніра встановле­на ексцентрикова втулка, з'єднана з корпусом болтом. За допомогою її та шпренгеля можна регулювати положення різального апарата. Під час роботи осьові лінії ножа і шатуна мають бути паралельними.

Шпренгель входить в отвір переднього вушка двома штирями. Один проходить через ексцентрикову втулку, другий – через нижній отвір корпуса. Обидва штирі знаходяться на одній поздовжній лінії і утворюють головний шарнір різального апарата.

Для зручності начіплювання косарки на трактор її раму обладнано переднім та заднім стояками. Крім того, задній стояк використовують як скобу для причіплювання машин, що агрегатуються з косаркою. На рамі закріплено пальці та зварний стояк для з'єднання косарки з начіпною системою трактора.

За допомогою гідросистеми трактора косарку піднімають. Різальний апарат піднімається швидше від рами, що забезпечується системою важелів косарки, зміною кута між нижніми тягами начіпної системи трактора і рами косарки. Потреба піднімати різальний апарат за допомогою гідросистеми виникає при наїзді на перешкоду, на поворотах при невеликих переїздах з ділянки на ділянку.

При переїздах на далекі відстані різальний апарат спочатку піднімають за допомогою гідросистеми, а потів вручну встановлюють вертикально і закріплюють транспортним гаком і прутком із спеціальною гайкою.

Сінокосарка працює так. Під час руху трактора вперед трава потрапляє між пальцями різального апарата, леза сегмента притискують її до кромок вкладишів пальців і зрізують. Зрізана трава падає через пальцьовий брус і лягає шаром на грунт.

Одночасно пруток, закріплений на внутрішньому башмаку, відводить траву від головки ножа дещо вправо, а польова дошка з прутками зсовує зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака під час наступних заїздів.

Якість роботи залежить від правильності складання і регулювання косарки.

Сегменти ножа і вкладиші пальців повинні лежати в одній площині, що досягається їх рихтуванням.

У правильно складеному різальному апараті передні кінці сегментів ножа лежать на вкладишах пальців. Між заднім кінцем вкладиша і сегментом допускається зазор до 1 мм.

У крайніх положеннях шатуна середини сегментів ножа не повинні доходити до середини пальців на 5 мм (регулюють зміною довжини шатуна).

Потрібний кут нахилу різального апарата вперед або назад встановлюють поворотом шарніра відносно тягової штанги. Висоту зрізування регулюють переставлянням підошви башмаків. Натяг пасів змінюють пересуванням ведучого шківа натяжним гвинтом.

Для скошування великих площ випускаються косарки високої продуктивності, зокрема двобрусні типу КДП-4, та тробрусні КТП-6. Особливо високу продуктивність мають самохідні косарки – плющилки КПС-5Г, Е-301, Fortshirt, Krone та інші.

Граблі призначені для згрібання прив'яленої і свіжоскошеної трави у валки, ворушіння її в покосах та обертання валків сіна.

Граблі поділяють на поперечні, колісно-пальцьові і роторні. Валки, утворені поперечними граблями, розміщуються впоперек напрямку руху агрегату. Колісно-пальцьові і роторні граблі згрібають сіно у поздовжні валки. Тракторні граблі бувають причіпні та напівначіпні. Сіно бобових трав (конюшини, люцерни) згрібають колісно-пальцьовими або роторними граблями, які значно менше обламують листочки й суцвіття трав, ніж поперечні. У да­ний час у сільському господарстві використовують поперечні граб­лі ГП-1-14, ГП-2-14А, ГПП-6,0, колісно-пальцьові ГВК-6А та ро­торні ГВР-6,0, ВЦН-Ф-3, Krone та інші.

Граблі поперечні причіпні ГП-1-14 призначені для згрібання у валки свіжоскошеної трави, а також сухого сіна. Вони складаються з трьох шарнірно з'єднаних секцій – середньої шириною захвату 5,8 м і двох крайніх шириною захвату по 4,1 м. Загальна ширина захвату грабель 14 м.

Завдяки шарнірному з'єднанню секцій граблі добре копіюють нерівності поверхні поля. Для роботи на малих ділянках використовують тільки середню секцію, що спирається на два колеса з пневматичними шинами. Крайні секції спираються на самоустановчі колеса. До рами середньої секції прикріплена сниця із причіпним пристроєм.

Основним робочим органом є грабельний апарат. На кожній секції грабель шарнірно закріплено по два бруси з кутникової сталі. Зуби зігнуті за логарифмічною спіраллю і жорстко утримуються на брусках зуботримачами. На поперечних трубах кожної секції встановлені очисні прутки, з'єднані між собою поперечними прутками.

Піднімають грабельний апарат при викиданні валка, а також переводять граблі в транспортне положення двома автоматами, що приводяться в дію від коліс середньої секції. Автомати піднімання (чарунково-дискового типу) за будовою подібні до автоматів зернових сівалок. Замок автомата забезпечує піднімання грабельного апарата і його опускання після викидання валка. При цьому ролик запірного важеля потрапляє в те саме заглиблення на диску автомата, тобто піднімання й опускання грабельного апарата здійснюється за один оберт ходового колеса.

При викиданні валка тракторист-машиніст максимально відхиляє важіль включення та відпускає його. При цьому нижнє плече важеля входить у зачеплення з верхнім плечем запірного важеля автомата. Ролик останнього утримується в піднятому положенні, і автомат включається. Грабельний апарат піднімається, звільняючи валок. Потім апарат починає опускатись. Під дією пружини ролик запірного важеля заходить у заглиблення на диску автомата та виключає останній. Грабельний апарат у цей час опустить­ся і перебуватиме в такому положенні до наступного включення автомата.

Граблі працюють так. Під час руху зуби ковзають по поверхні поля, збираючи сіно з прокосу. При цьому шар сіна, що відокремлюється від стерні, піднімається по дугоподібно зігнутих зубах і поступово ущільнюється. На певній висоті шар сіна починає скручуватись у валок, і коли той досягне певних розмірів, тракторист включає автомат.

Для переведення грабель у транспортне положення крайні секції повертають навколо передніх шарнірів рами і прикріплюють до сниці.

Граблі-валкоутворювачі колісно-пальцьові ГВК-6 призначені для згрібання сіна природних та сіяних трав з покосів у валки, ворушіння прив'яленої трави в покосах та перевертання валків.

Складаються граблі з двох однакових за будовою лівої (рис.8) і правої секцій, рами 4 причіпного пристрою з двома центральними робочими пальцьовими колесами 5.

Рис.8. Граблі колісно- пальцеві ГВК-6:

а – схема встановлення двох секцій грабель; 6 – схема встановлення правоЇ секції для згрібання сіна і перевертання валків; 1 – ліва секція; 2 – опорне колесо; 3 – робочі паль­цьові колеса; 4 – рама причіпного пристрою; 5 – центральні робочі пальцьові колеса; 6 – права секція; 7 – пружина робочого колеса; 8 – рукоятка механізму підйому; 9 – сінознімач; 10 – задній брус; 11 – опорна труба; 12 – передній брус; 13 – труба механізму підйому робочих коліс; 14 – рама грабель

 

Кожна секція може працювати окремо і складається з рами 14, опорної труби 11, переднього 12 і заднього 10 брусів, трьох опор­них коліс 2 із пневматичними шинами, шести пальцьових коліс 3 із пружинами 7, механізму підйому з трубою 13 і рукояткою 8.

Пальцьові колеса обертаються завдяки зчепленню зі стернею. Кожне з них посаджене на дві капронові втулки та зігнуту вісь. На осі приварений кронштейн з отворами для кріплення пружин і сінознімачів, а також обмежувач вертикального ходу пальцьового колеса. Пальцьові колеса 5 мають таку ж будову. Над ними для очищення від сіна встановлені прогумовані планки – чистики.

Рукоятка 8 механізму переведення коліс з робочого положення в транспортне з'єднана з гвинтом труби, встановленої в стояках вздовж основного бруса рами. Гайка гвинта жорстко зв'язана з рамою. На трубі гвинта хомутиками кріплять пружини робочих коліс.

При обертанні рукоятки пружини діють на осі коліс, піднімаючи або опускаючи їх. Пересуванням хомутиків пружин на трубі механізму підйому регулюють тиск робочих коліс на грунт. Для переднього колеса він повинен становити 0,3 МПа, а для на­ступних зростати з інтервалом через 0,1 МПа. До осей опорних коліс при­варені планки фіксаторів, які штирями з'єднані із секторами стояків рами і опорного бруса. Фіксація опорних коліс надає стійкості напрямку руху грабель.

При використанні грабель для згрібання сіна у валки секції з'єднують зчіпним пристроєм так, щоб вони утворили кут, направлений розхилом вперед (рис. 6.8, а), а пальцьові колеса розмістились під кутом 45° до напрямку руху агрегату. Тоді пальці коліс, обертаючись, будуть переміщувати сіно в напрямку осі симетрії агрегату і утворювати валок шириною 80...90 см. Якщо останні пальцьові колеса не пропускають валок, секції слід розвести розсувними трубами та розтяжками зчіпного пристрою. Найбільша ширина валка може бути до 1,7 м.

Перевертати валки можна тільки однією секцією – правою чи лівою, залежно від вибраного напрямку перевертання і напрямку вітру.

Граблі ГВК -6 добре копіюють поверхню поля робочими колесами, що значно зменшує втрати сіна під час згрібання, оббивання листочків і суцвіть.

Для переїздів на далекі відстані секції грабель транспортують цугом; зчіпний пристрій та середні пальцьові колеса закріплюють на рамах секцій.

Граблі-ворушилка ротаційні ГВР-6,0 призначені для згрібання трав із прокосу у валки, ворошіння трав у прокосах, огортання і розкидання валків. Граблі складаються з двох однакових роторів на опорних колесах і формуючих щитах. Диски роторів приводяться в дію від ВВП трактора. Зовнішній діаметр диска 700 мм. На диску кріпиться вісім граблин.

Граблини змінні: вісім для згрібання й згортання з закріпленими на кожної трьома парами пружинних зубів дугоподібної форми, і вісім для ворошіння і розкидання з двома парами прямих зубів. Граблини повертаються кулачком, кругова доріжка (профіль) якого складається з окремих ділянок, зміщених один щодо іншого уздовж вертикальної осі. Профіль кулачка копіюється роликом при обертанні диска.

Рис.9 Можливі схеми роботи граблів ГВР-6:

а –згрібання сіна в валки; б – обертання валка; в –ворушіння трави в покосі; г- розкидання сіна з валка.

При згрібанні трави диски обертаються з частотою 65...70 об/хв. Зуби граблин, встановлені в передній частині роторів вертикально, захоплюють масу і скидають її до щитків, утворюючи валок.

Потім граблина повертається, зуби приймають горизонтальне положення і проходять над валком, що утворився, (рис.9, а). Для обертання по валку направляють правий ротор (рис.9,б). На невеликих ділянках згрібати й обертати валки можна одним ротором (правий ротор відокремлюють). Ворошіння трави в прокосах і розкидання валків здійснюють за рахунок збільшення частоти обертання дисків (до 80...90 об/хв) і зміни моменту переводу граблин у горизонтальне положення. Зуби підхоплюють лежачу масу з прокосу (валка) і розкидають її ззаді роторів по всій ширині захвату (рис.9, в, г). Частоту обертання дисків регулюють двошвидкісним циліндричним редуктором, закріпленим на сниці. Швидкість переключають тягою, при переміщенні її вперед (по ходу) частота обертання 65...70 об/хв, а при переміщенні назад - 80...90 об/хв. Момент переводу зубів у горизонтальне положення змінюють сектором кулачка. Ширину валка (від 1 до 1,2 м) регулюють переміщенням формуючих щитів у кронштейнах колісного ходу. Зазор між кінцями зубів граблин і ґрунтом (не менш 30 мм) установлюють за допомогою причіпного пристрою трактора і двох болтів на корпусі конічного редуктора лівого ротора. Відстань від нижнього краю формуючого щита до ґрунту (50... 100 мм) регулюють зміною довжини розтяжки. У робочому положенні задній кінець сниці фіксують болтами, що запобігає опусканню роторів. Відстань між центрами першого отвору сниці й отвору причіпної скоби змінюють у залежності від марки трактора.

 

Рекомендована література:

1. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник/ Д.Г. Войтюк, В.О.Дубровін, Т.Д.Іщенко та ін.; За ред. Д.Г.Войтюка.- К.: Вища освіта, 2004-544с. (с.245-251).

2. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини.-К.; Урожай, 1994.-448с. (С.223-241).

3. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины.-5-е изд., перераб. и доп.-М. Колос, 1983-495с. (с.206-220).

4. Справочник механізатора/ И.В.Горбачев, Б.С.Оскин, В.М.Халанский и др.;Под ред.А.Н.Кариенко.-М.:Агропромиздат,1985.-320с.(с.175-188).

5. Практикум по сельськохозяйственным машинам: Для с.х. вузов по спец. „Механизация сел.. хоз-ва”/ В.А.Скотников, В.Н.Кондратьев, Р.С.Сташинский и др.; Под ред. В.А.Скотникова.- Мн. Ураджай, 1984.- 375с. (с.86-98).

6. Грабли – ворошилка центиробежные навесные ВЦН-Ф-3. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.; Соль- Илецкий завод машиностроения для кормопроизводства- 39с.

7. Грабли боковые колесо – пальцеве моднрнизированые ГВК-6,0А.. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.; Рязань, 1985-42с.

8. Грабли поперечне полунавесные ГПП-6,0. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.;-39С.

9. Косилка навесная КС-2,1. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.; Москва, 1984- 43с.

10. Косилка – плющилка ротационная КПРН – 3,0А. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.; Москва, 1987.-55с.

11. Косилка ротационная КРН-2,1. Техническое описание и инструкция по эксплуатации (ТО).;Москва, 1984-50с.