Рідинні манометри.

Рідинні манометри, заповнені водою, застосовуються для вимірювання тисків до 0,2 ат., ртуттю - до 1 ат.

За допомогою цих манометрів тиск визначається за різницею рівнів рідини. Для визначення тиску використовується рівняння гідростатики

,

де h - відстань по вертикалі між вимірюваною точкою B (рис. 1.1 а, б, в) і точкою, в якій тиск – Р . (Знак "+" якщо т. А вище точки В і знак "-" якщо точка А нижче точки В).

Рідинний манометр, призначений для вимірювання надлишкового тиску, виконаний у вигляді трубки зі з’єднаним з атмосферою верхнім кінцем і під’єднаним до місця вимірювання нижнім кінцем, прийнято називати п’єзометром (рис. 1.1 а).

 

а б

в г

Рис.3.1.1. Схема рідинних манометрів.

 

Декілька з’єднаних послідовно U - подібних манометрів утворюють батарею манометрів (рис. 1,1 г) і тиск

p_абс = p_а + γ ()

 

Рис.3.1.2. Рідинний дифманометр.

Манометри, які міряють різницю тисків, прийнято називати диференціальними манометрами (рис. 3.1.2). Перепад тисків між точками А і В буде Δp=γΔh, а величини тиску в точках А, В такий манометр не покаже.

При вимірюванні невеликих тисків застосовують мікроманометри (рис. 3,3). Мікроманометри застосовують при вимірюванні тисків до 0,01 ат.

 

При p_абс = p_атм, l = 0. При підвищенні тиску p_абс рівень у чашці буде понижуватися, а рівень у трубці підвищуватися. Так як площина поперечного перерізу трубки набагато менша площі чашки, зниженням рівня у чашці можна знехтувати. Тиск p_абс = p_атм + γh, де для більшої точності відліку

 

Рис.3.1.3. Мікроманометр із похилою трубкою.

 

п’єзометрична трубка встановлена похило. В такому випадку h = l×sinα;

Кут нахилу трубки зручно вибирати так, щоб, зручно було робити розрахунки.

При цьому кути α підібрані такі, щоб ×sinα; були відповідно рівні 0,2; 0,3; 0,4; 0,6; 0,8.