Рідинні манометри.
Рідинні манометри, заповнені водою, застосовуються для вимірювання тисків до 0,2 ат., ртуттю - до 1 ат. За допомогою цих манометрів тиск визначається за різницею рівнів рідини. Для визначення тиску використовується рівняння гідростатики
де h - відстань по вертикалі між вимірюваною точкою B (рис. 1.1 а, б, в) і точкою, в якій тиск – Р Рідинний манометр, призначений для вимірювання надлишкового тиску, виконаний у вигляді трубки зі з’єднаним з атмосферою верхнім кінцем і під’єднаним до місця вимірювання нижнім кінцем, прийнято називати п’єзометром (рис. 1.1 а).
а б в г Рис.3.1.1. Схема рідинних манометрів.
Декілька з’єднаних послідовно U - подібних манометрів утворюють батарею манометрів (рис. 1,1 г) і тиск pабс = pа + γ (
Рис.3.1.2. Рідинний дифманометр. Манометри, які міряють різницю тисків, прийнято називати диференціальними манометрами (рис. 3.1.2). Перепад тисків між точками А і В буде Δp=γΔh, а величини тиску в точках А, В такий манометр не покаже. При вимірюванні невеликих тисків застосовують мікроманометри (рис. 3,3). Мікроманометри застосовують при вимірюванні тисків до 0,01 ат.
При pабс = pатм, l = 0. При підвищенні тиску pабс рівень у чашці буде понижуватися, а рівень у трубці підвищуватися. Так як площина поперечного перерізу трубки набагато менша площі чашки, зниженням рівня у чашці можна знехтувати. Тиск pабс = pатм + γh, де для більшої точності відліку
Рис.3.1.3. Мікроманометр із похилою трубкою.
п’єзометрична трубка встановлена похило. В такому випадку h = l×sinα; Кут нахилу трубки зручно вибирати так, щоб, зручно було робити розрахунки. При цьому кути α підібрані такі, щоб ×sinα; були відповідно рівні 0,2; 0,3; 0,4; 0,6; 0,8.
|
,
. (Знак "+" якщо т. А вище точки В і знак "-" якщо точка А нижче точки В).
)
