Студопедия — Розкрийте етапи роботи з формування фонематичного слуху.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розкрийте етапи роботи з формування фонематичного слуху.






На етапи логопедичного впливу вказують багато авторів - це Б.М. Гриншпун, Ф. Рау, Т.В. Волосовець, М.Ф. Фомічова, Н.А. Чевелева.
Зазвичай розрізняють чотири основних етапи: підготовчий, постановка звуку, автоматизація звуку і, у випадках заміни одного звуку іншим чи змішування їх, - етап диференціації.

Кожен етап має свої завдання і зміст роботи, але на всіх етапах педагог виховує увагу, посидючість, цілеспрямованість, самоконтроль, тобто все те, що допомагає дитині надалі добре вчитися. На кожному наступному етапі одночасно з відпрацюванням нового йде часткове повторення матеріалу попереднього етапу.
А ось Т.В. Волосовець у своєму «Практикумі по звуковимовленню» виділяє три етапи роботи вихователя і логопеда: підготовчий етап, етап появи звуку і етап засвоєння звуку. Вона запевняє, що виховати у дитини проголошення всіх звуків і досягти тим самим бажаних результатів можна тільки в тому випадку, якщо логопед та вихователь чітко уявляють особливості не тільки своєї роботи, а й роботи свого колеги.
Н.А. Чевелева вважає, що всю логопедичну роботу можна умовно розділити на 2 етапи: підготовчий і етап формування вимовних умінь і навичок.
Основними завданнями підготовчого етапу є: розвиток слухового уваги, слухової пам'яті і фонематичного сприйняття; усунення недостатності розвитку мовної моторики, проведення підготовчих артикуляційних вправ для розвитку рухливості органів периферичного мовного апарату.
У завдання другого етапу входять: усунення неправильного звуковимови; розвиток у дітей уміння диференціювати у вимові звуки, схожі за артикуляції або звучанню; формування вимовних умінь і навичок у різних видах самостійної мови дітей.
Б. М. Гриншпун у статті «Дислалия» так виділяє такі етапи логопедичної роботи, які можуть бути взяті за основу побудови заняття з формування будь-якої сторони мови:
1. Підготовчий етап. Основна мета його - включити дитини в цілеспрямований логопедичний процес. Для цього необхідно вирішити ряд загальнопедагогічних і спеціальних логопедичних завдань. Однією з важливих загальнопедагогічних завдань є формування установки на занятті: педагог повинен встановити з дитиною довірливі стосунки. Розташувати його до себе, адаптувати до обстановки логопедичного кабінету, викликати у нього інтерес до занять і бажання в них включитися. У дітей нерідко спостерігається скутість, сором'язливість, а іноді і боязнь зустрічей з незнайомцями. Від логопеда потрібна особлива тактовність, доброзичливість. Спілкування з дитиною має здійснюватися без офіційності і зайвої строгості.
Важливою є задача формування похідних форм діяльності та усвідомленого ставлення до занять. Дитина повинна засвоїти правила поведінки на заняттях, навчитися виконувати інструкцію логопеда, активно включатися у спілкування.
У завдання етапу входять також розвиток довільної уваги, пам'яті, розумових операцій.
До спеціальних завдань відносяться: уміння розпізнавати і розрізняти фонеми і формування артикуляційних умінь і навичок.
2 етап формування первинних вимовних умінь і навичок. Мета даного етапу полягає в тому, щоб сформувати у дитини початкові вміння правильного вимовляння звуків на спеціально підібраному мовному матеріалі. Конкретним завданням є постановка звуків, формування навичок правильного їх використання у мові (автоматизація умінь), а також вмінь відбирати звуки, не змішуючи їх між собою (диференціація).
Необхідність вирішення зазначених завдань в процесі логопедичної роботи випливає із закономірностей онтогенетичного оволодіння произносительной стороною мови.
3. Етап формування комунікативних умінь і навичок. Мета його - сформувати дитини вміння і навички безпомилкового вживання звукової мови в усіхситуаціях спілкування.
На заняттях широко застосовуються тексти, а не окремі слова, використовуються різні форми і види мови, творчі вправи, підбирається матеріал, насичений тими чи іншими звуками. Подібний матеріал найбільше підходить для занять з автоматизації звуків. Але якщо на даному етапі дитина буде працювати тільки на спеціально підібраному матеріалі, він не оволодіє операцією відбору, так як частотність цього звуку в спеціальних текстах перевищує його частотність у повсякденній мові.
У статті «Логопедична робота в дитячому садку» Т. Б. Філічева і Г. В. Чіркіна пропонують починати виправлення недоліків звуковимови з розвитку фонематичного сприйняття. «Без повноцінного сприйняття фонем, без чіткого їх розрізнення неможливо і їх правильну вимову. Ось чому, якщо при логопедическом обстеженні встановлюється порушення фонематичного слуху, то, перш за все, слід починати роботу з його розвитку. Розвиток фонематичного сприйняття проводиться в ігровій формі. Починається ця робота з матеріалу немовних звуків, поступово вводяться звуки мови, правильно вимовні дітьми, і ті, які знову ставлять. Крім того, з перших занять паралельно проводиться робота з розвитку слухового уваги та слухової пам'яті. Така двояка спрямованість занять дозволяє домагатися найбільш ефективних результатів у розвитку фонематичного сприйняття. Адже невміння вслухатися в мову оточуючих часто є однією з причин неправильного звуковимови. У процесі логопедичних занять дитина повинна, перш за все, оволодіти вмінням контролювати свою вимову і виправляти його, порівнюючи мова оточуючих з власної». І те, й інше, за словами О. Правдиної, здобувається на основі вироблення диференційованого гальмування у промові в найрізноманітніших умовах.
Так М. Г. Генинг і Н. А. Герман, Т. Б. Філічева і Н. А. Чевелева і багато інших вчених ділять логопедичну роботу з розвитку в дітей вміння диференціювати фонеми на шість етапів, на кожному з яких відбувається розвиток певних здібностей. А починається ця робота на матеріалі немовних звуків [9; 23]
1. впізнавання немовних звуків - у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки за допомогою спеціальних вправ та ігор, відбувається розвиток слухового уваги і пам'яті;
2. розрізнення однакових слів, фраз, і звуків за висотою, силою і тембром голосу - дошкільнят вчать розрізняти висоту, силу і тембр голосу в одних і тих жесловосполученнях і словах;
3. розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
4. диференціація складів;
5. диференціація фонем;
6. розвиток навичок елементарного звукового аналізу - починається з того, що дошкільнят вчать визначати кількість складів у слові і отхлопивать двох-і трискладові слова.
Таким чином, розрізнення звуків встановлюється в такій послідовності:
· Спочатку з'являються диференціювання найбільш далеких звуків, тобто належать до різних фонематичним групам (м-ш, р-с і т. п.);
· Потім стають можливими більш тонкі диференціювання - розрізнення звуків, що належать до однієї фонематичної групі (ш-з, п-б і т. д.).
При цьому слід мати на увазі, що робота над диференціацією звуків може бути почата тільки тоді, коли обидва змішуються звуку можуть бути правильно виголошені у будь-якому звукосполучення.

Необхідно враховувати, що логопедична робота повинна будуватися на загальних дидактичних принципах. Найважливішими з них з точки зору О. А. Токарєвої є [6]:
1. Принцип максимального використання в роботі різних аналізаторів. Так, завдяки сохранном слухового аналізатору, дитина вчиться пізнавати і виділяти потрібний звук серед інших мовних звуків. За допомогою зорового аналізатора дитина сприймає руху мовних органів логопеда і відтворює їх.
2. Принцип свідомості. Приступаючи до роботи над виправленням вимови, потрібно, щоб дитина сама усвідомлював свій дефект і необхідність його усунення.
3. Принцип поетапності. У процесі виправлення вимови прийнято виділяти три послідовних етапи:
а) Виділення дефектно вимовного звуку і його виправлення, тобто встановлення нових елементарних нервових зв'язків;
б) Включення виправленого звуку в стереотип складів, слів та їх поєднань, тобто його автоматизація;
в) Зіставлення виправленого звуку з іншими, артикуляційно близькими йому звуками, тобто диференціація.
4. Принцип послідовності і паралельності в роботі над звуками. Мовні звуки однієї фонетичної групи повинні ставитися і виправлятися в певній послідовності. Ця послідовність визначається насамперед загальним дидактичним правилом, згідно з яким у навчанні слід йти від простого до складного, адже артикуляція звуків складається з окремих артикуляційних рухів різного ступеня труднощі.
5. Принцип формування вимови в умовах природного живого спілкування.
Недоліки вимови фонем - характерна риса недорікуватості. Окреслюючи шляхи подолання недорікуватості не можна не враховувати його природу. В одних випадках намічається велика програма логопедичних занять, що включає роботу над словником, граматичним ладом мови, розвитком фонематичного слуху і вимовою. В інших випадках програма включає роботу над вимовою, лише попутно пов'язану з уточненням фонематичного слуху і подоланням порушень письма. Також програма може обмежитися одним лише корекцією вимови.







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 2666. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Методы анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия   Содержанием анализа финансово-хозяйственной деятельности предприятия является глубокое и всестороннее изучение экономической информации о функционировании анализируемого субъекта хозяйствования с целью принятия оптимальных управленческих...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.02 сек.) русская версия | украинская версия