КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА

1. Загальні вказівки до виконання контрольних робіт.

1. Номери задач, які студент повинен включити в свою контрольну роботу, визначаються за таблицями варіантів лаборантами кафедри при отриманні завдання.

2. Контрольні роботи треба виконувати у шкільному зошиті, на обкладинці якого навести відомості за таким зразком:

Контрольна робота №____з загальної фізики

Студента групи ПЗАС-01 - 03 Могилевського П. Д.

3. Умови задач у контрольній роботі треба переписувати повністю. Розв'язування задач потрібно супроводжувати короткими, але вичерпними поясненнями. У тих випадках, коли це потрібно, обов'язково приводить креслення, що пояснюють розв'язування задачі.

4. Розв'язувати задачі треба в загальному вигляді, тобто виразити шукану величину в буквених позначеннях параметрів, що задані в умові задачі. Числові значення при підстановці їх у розрахункову формулу і отриману відповідь потрібно давати в одиницях системи СІ, за винятком випадків, коли в умові задачі вказано інше. Обчислення треба проводити з дотриманням правил наближених обчис­лень до трьох значущих цифр. При записі відповіді, числові значення потрібно записувати як добуток десяткового дробу з однією значущою цифрою перед комою на відповідний степінь десяти. Наприклад, замість 0,00129 треба записувати 1,29∙10^-3.

5. Розв'язування деяких задач потребує використовування даних про фізичні властивості об'єктів, які в цих задачах згадуються. Ці дані треба брати з таблиць, що наведені у кінці цього посібника.

6. Кожна контрольна робота повинна завершуватися таблицею відповідей за таким зразком:

 

Відповіді на задачі
Варіант
	11 м/с	1,2 с; 6 Н;	3,14, рад	4,2∙109 Дж	у 2 рази	15,6 Па

2. Таблиця варіантів контрольної роботи №5.

Варіант	Номери задач
	5.1	5.60	5.61	5.120	5.121	5.180
	5.2	5.59	5.62	5.119	5.122	5.179
	5.3	5.58	5.63	5.118	5.123	5.178
	5.4	5.57	5.64	5.117	5.124	5.177
	5.5	5.56	5.65	5.116	5.125	5.176
	5.6	5.55	5.66	5.115	5.126	5.175
	5.7	5.54	5.67	5.114	5.127	5.174
	5.8	5.53	5.68	5.113	5.128	5.173
	5.9	5.52	5.69	5.112	5.129	5.172
	5.10	5.51	5.70	5.111	5.130	5.171
	5.11	5.50	5.71	5.110	5.131	5.170
	5.12	5.49	5.72	5.109	5.132	5.169
	5.13	5.48	5.73	5.108	5.133	5.168
	5.14	5.47	5.74	5.107	5.134	5.167
	5.15	5.46	5.75	5.106	5.135	5.166
	5.16	5.45	5.76	5.105	5.136	5.165
	5.17	5.44	5.77	5.104	5.137	5.164
	5.18	5.43	5.78	5.103	5.138	5.163
	5.19	5.42	5.79	5.102	5.139	5.162
	5.20	5.41	5.80	5.101	5.140	5.161
	5.21	5.40	5.81	5.100	5.141	5.160
	5.22	5.39	5.82	5.99	5.142	5.159
	5.23	5.38	5.83	5.98	5.143	5.158
	5.24	5.37	5.84	5.97	5.144	5.157
	5.25	5.36	5.85	5.96	5.145	5.156
	5.26	5.35	5.86	5.95	5.146	5.155
	5.27	5.34	5.87	5.94	5.147	5.154
	5.28	5.33	5.88	5.93	5.148	5.153
	5.29	5.32	5.89	5.92	5.149	5.152
ЗО	5.30	5.31	5.90	5.91	5.150	5.151

3. Завдання контрольної роботи №5.

5. 1. Відбиваюча поверхня дзеркала складає з площиною стола кут 150 градусів. У напрямі до дзеркала по столу котиться куля зі швидкістю 1 дм/с. З якою швидкістю вона зближується зі своїм зображенням?

5. 2. Під яким кутом (у градусах) має падати промінь на скло з по­казником заломлення , щоб заломлений промінь був перпенди­кулярний до відбитого?

5. 3. Показник заломлення води 1,33, скипидару - 1,463. Як мають співвідноситися товщини шарів води і скипидару, щоб час роз­повсюдження променя в них був однаковим?

5. 4. Пучок паралельних променів діаметром 2 см падає з повітря на плоску границю середовища з показником заломлення 1,2. Якою буде найбільша ширина пучка в середовищі у см, якщо кут заломлення 30 градусів.

5. 5. У середовищі з показником заломлення /3 є порожнина у вигляді плоско-паралельної пластинки завтовшки 0,5 см. На неї під кутом 30° падає промінь світла. Визначити (у мм) зміщення променя після проходження через повітряну порожнину.

5. 6. У рідині з показником заломлення 1,25 знаходиться точкове джерело світла. На якій максимальній відстані від джерела треба роз­ташувати горизонтальний диск діаметром 20 см, щоб світло не вийшло з рідини в повітря?

5. 7. На якій відстані слід розташувати дві лінзи, з яких одна розсіювальна з фокусною відстанню 0,5 м, а друга - збиральна з фо­кусною відстанню 0,6 м, щоб пучок променів, паралельних головній оптичній осі лінз, після проходження обох, залишився паралельним?

5. 8. Предмет знаходиться на відстані 40 см від оптичного центру розсіювальної лінзи з фокусною відстанню 10 см. На якій відстані знаходиться зображення?

5. 9. Зображення предмета, одержане за допомогою збиральної лінзи з оптичною силою 10 дптр, виявилось збільшеним у 4 рази. На якій відстані від лінзи знаходиться зображення?

5. 10. При розташуванні предмета на відстані 40 см від двоопуклої лінзи отримали дійсне зображення, збільшене в 1,5 рази. Яка фокусна відстань лінзи?

5.11. На якій відстані одна від одної слід розташувати дві однакові збиральні лінзи з оптичними силами по 4 дптр, щоб паралельний пучок світла, що падає на цю систему, після виходу з неї залишався паралельним?

5. 12. Зображення міліметрового масштабу шкали, розташованоїперед лінзою на відстані 12,5 см, має на екрані довжину 2,4 см. Якафокусна відстань лінзи?

5. 13. Свічка стоїть на відстані 12,5 см від збиральної лінзи, оптична сила якої 10 дптр. На якій відстані від лінзи буде знаходитися зображення?

5. 14. Визначити фокусну відстань лінзи, яка дає на відстані 0,4 м від неї уявне зображення предмета, розташованого перед лінзою на відстані 1,2 м.

5. 15. На який відстані від збиральної лінзи, фокусна відстань якої 12 см, слід розміщувати предмет, щоб його дійсне зображення було утричі більшим від предмета?

5. 16. Світлова точка розташована на відстані 12 см від збиральної лінзи з фокусною відстанню 8 см і на відстані 5 см від її головної оптичної осі. Знайти відстань між світловою точкою та її зображенням.

5. 17. На відстані 20 см перед збиральною лінзою з фокусною відстанню 40 см горить свічка, а за лінзою на відстані 30 см перпендикулярно до її головної оптичної осі розташовано дзеркало. На якій відстані від лінзи виникне зображення свічки?

5. 18. На розсіювальну лінзу вздовж її головної оптичної осі падає світловий пучок діаметром 2 см. Визначити фокусну відстань лінзи, якщо на екрані, віддаленому від лінзи на 20 см, утворюється світла пляма радіусом 5 см.

5. 19. На якій відстані від збиральної лінзи силою 5 дптр треба розташувати предмет, щоб відстань між ним та його дійсним зобра-женням була мінімальною?

5. 20. Увігнуте сферичне дзеркало дає дійсне зображення, що у три рази більше предмета. Визначити фокусну відстань дзеркала, якщо відстань між предметом і зображенням 20 см.

5. 21. Зображення предмета на плівці фотоапарата з відстані 15 м вийшло висотою 30 мм, а з відстані 9 м - висотою 55 мм. Знайти фокусну відстань об'єкта.

5. 22. В фокусі розсіювальної лінзи встановлено предмет висотою 5 см. На якій відстані (у см) від лінзи знаходиться зображення? Фокусна відстань лінзи 10 см.

5. 23. Зображення, що дає увігнуте дзеркало, в 5 разів більше предмета. Якщо ж пересунути дзеркало на 2 см ближче до предмета, то зображення, залишаючись дійсним, стане більше предмета в 7 разів. Знайти фокусну відстань дзеркала.

5. 24. Предмет знаходиться на відстані 0,5 м від увігнутого сферичного дзеркала, а зображення на відстані 2 м. Знайти радіус кривизни дзеркала.

5. 25. Опукле дзеркало має радіус кривизни 60 см. На відстані 10 см від дзеркала поставлений предмет висотою 2 см. Знайти положення і висоту зображення.

5. 26. На якій відстані від опуклого дзеркала потрібно помістити джерело світла, щоб його зображення вийшло на відстані 60 см від дзеркала? Фокус дзеркала дорівнює 90 см.

5. 27. На відстані 15 см від двоопуклої лінзи, оптична сила якої 10 дптр, поставлений перпендикулярно до оптичної осі предмет, висотою 2 см. Знайти висоту зображення.

5. 28. Відстань між двома джерелами світла 24 см. На якій відстані від джерел треба поставити збірну лінзу, з фокусною відстанню 9 см, щоб зображення обох джерел світла знаходились від лінзи на одній відстані?

5. 29. На якій відстані від лінзи з фокусною відстанню 12 см потрібно поставити предмет, щоб його дійсне зображення було втроє більше самого предмета?

5. 30. При фотозйомці автомобіля, довжиною 4 м, плівка знаходилась на відстані 60 мм від об'єктива. З якої відстані фотографували автомобіль, якщо довжина його негатива 32 мм?

5. 31. На стіл діаметром 2 м падає під кутом 30° до горизонталі потік світла в 600 лм. Яка освітленість столу?

5. 32. Світло від лампочки, з силою світла у 200 кд, падає під кутом 45° на робоче місце, створюючи освітленість у 140 лк. На якій відстані від робочого місця знаходиться лампочка? На якій висоті від робочого місця вона висить?

5. 33. Ліхтар із силою світла в 500 кд висить на стовпі на висоті 3 м від поверхні землі. Знайти освітленість землі в точці на відстані 4 м від підстави стовпа.

5. 34. Над площею висить ліхтар. Освітленість у тих точках, де промені падають на землю під кутом , дорівнює 10 лк ( = 0,3). Яка освітленість в точках, де промені падають на землю під кутом

( = 0,6)?

5. 35. Круглий зал діаметром 30 м освітлюється лампою, яка прикріплена до центру стелі. Знайти висоту зали, якщо відомо, що найменша освітленість стіни залу в 2 рази більше найменшої освітленості підлоги?

5. 36. Стіл діаметром 0, 6 м освітлюється лампою, що висить на висоті 0,4 м над центром столу. Яка освітленість краю столу, якщо повний світловий потік, що утворюється лампою становить 628 лм?

5. 37. Площадка висвітлюється двома різними лампами, що висять на стовпі одна над одною на висоті 8 м та 27 м. На якій відстані від підстави стовпа знаходяться точки площадки, освітленість яких не зміниться, якщо поміняти лампи місцями?

5. 38. Круглий зал діаметром 32 м освітлюється лампою, що закріплена в центрі стелі. Знайти висоту залу, якщо найменша освітленість стіни залу в два рази більше найменшої освітленості підлоги.

5. 39. Над серединою столу на висоті 2 м висить лампа з силою світла 110 кд. Її замінили на лампу у 17, 6 кд, зменшивши відстань до столу так, що освітленість середини столу залишилася незмінною. Знайти висоту на якій тепер висить лампа.

5. 40. Знайти силу світла лампи виличного освітлення необхідну для того, щоб освітленість землі посередині між ліхтарями була 0, 2 лк. Лампи підвішені на висоті 4 м. Відстань між стовпами 6 м.

5. 41. З якої найбільшої відстані можна помітити уночі вогник, якщо його сила світла 2, 5 мкд, а найменший світловий потік, що сприймається оком людини 10^-13 лм? Поверхня зіниці ока в темряві дорівнює 0,4 см².

5. 42. На якій висоті над креслярською дошкою треба повісити лампу потужністю 400 вт, щоб освітленість дошки під лампою склала 50 лк? Світловіддача лампи 12 лм/вт. Нахил дошки до обрію 60°.

5. 43. По обидві боки від точкового джерела світла на відстанях 40 см, паралельно один одному знаходяться екран та плоске дзеркало. Знайти освітленість в центрі екрана, якщо сила світла джерела дорівнює 2,7 кд?

5. 44. Над круглим столом, діаметром 160 см, на висоті 60 см висить лампочка, створюючи освітленість краю столу у 303 лк. Визначити силу світла лампочки.

5. 45. Над круглим столом, діаметром 240 см, на висоті 50 см висить лампочка. Визначить у скільки разів максимальна освітленість точок на поверхні столу перевищує мінімальну.

5. 46. По обидві боки від точкового джерела світла на відстанях 40 см, паралельно один одному знаходяться екран та плоске дзеркало, освітленість в центрі екрана дорівнює 18,75 лк. Знайти силу світла джерела.

5. 47. Максимальна освітленість точок на поверхні круглого столу діаметром 240 см перевищує мінімальну у 17,576 разів. На якій висоті над центром столу висить лампочка?

5. 48. Над центром круглого столу на висоті 50 см висить лампочка. Максимальна освітленість точок на поверхні столу перевищує мінімальну у 17,576 разів. Знайти діаметр столу.

5. 49. Над центром квадратного столу на висоті, яка дорівнює стороні квадрата, висить лампочка. У скільки разів максимальна освітленість точок на поверхні столу перевищує мінімальну.

5. 50. Над майданом на висоті 5 метрів висить точкове джерело світла силою 200 кд. Знайти площу поверхні, всередині якої освітленість майдану буде не менша 1 лк

5. 51. Над майданом, на висоті 5 метрів, висить точкове джерело світла. Площа поверхні всередині якої освітленість майдану не менша 1 лк, дорівнює 235,5 м². Знайти силу джерела світла.

5. 52. Над майданом висить точкове джерело світла силою 200 кд. Площа поверхні, всередині якої освітленість майдану не менша 1 лк, дорівнює 235,5 м². Знайти висоту на якій висить джерело світла.

5. 53. На висоті 2 метра над центром півсфери радіусом 200 см, висить точкове джерело світла силою 172 кд. Знайти освітленість в точці поверхні півсфери, на яку промені падають під кутом 30.

5. 54. На висоті 2 метра над центром півсфери, радіусом 200 см, висить точкове джерело світла силою 700 кд. Знайти освітленість в точці поверхні півсфери, на яку промені падають під кутом 42°.

5. 55. На висоті 2 метра над центром півсфери, радіусом 200 см, висить точкове джерело світла силою 172 кд. Знайти освітленість в точці поверхні півсфери, на яку промені падають під кутом 0°.

5. 56. Три однакові лампи вуличного освітлення з силою світла 219,7 кд, знаходяться на висоті 500 см. Відстань між лампами 12 метрів. Знайти освітленість землі в точці під середньою лампою.

5. 57. Три однакові лампи вуличного освітлення, з силою світла 225 кд, знаходяться на висоті 1500 см. Відстань між лампами 20 метрів. Знайти освітленість землі в точці під середньою лампою.

5. 58. Лінза дозволяє при послідовному застосуванні одержати два зображення того самого предмета, причому збільшення виявляються рівними 5 й 2. Визначите, як при цьому змінюється освітленість зображень.

5. 59. Доведіть, що освітленість, створювана ізотропним точковим джерелом світла на нескінченно малій площадці, віддаленої на відстань від джерела, дорівнює , де - кут падіння світла на площадку.

5. 60. Доведіть, що в тому випадку, коли яскравість джерела не залежить від напрямку, світність й яскравість зв'язані співвідношенням .

5. 61. Між скляною пластинкою і лежачою на ній плоско-опуклою лінзою знаходиться рідина. Знайти показник заломлення рідини, якщо радіус г ₃ третього темного кільця Ньютона при спостереженні у відбитому світлі з довжиною хвилі = 0,6 мкм дорівнює 0,82 мм. Радіус кривизни лінзи = 0,5 м.

5. 62. На тонку плівку в напрямку нормалі до її поверхні падає монохроматичне світло з довжиною хвилі = 500 нм. Відбите від неї світло максимально посилене внаслідок інтерференції. Визначити мінімальну товщину плівки, якщо показник заломлення матеріалу плівки п = 1,4.

5. 63. Відстань від щілин до екрана у досліді Юнга дорівнює 2 м. Визначити відстань між щілинами, якщо на відрізку довжиною ℓ = 1см укладається N = 10темних інтерференційних смуг. Довжина хвилі = 0,7 мкм.

5. 64. На скляну пластину покладена опуклою стороною плоско-опукла лінза. Зверху лінза освітлена монохроматичним світлом з довжиною хвилі = 500 нм. Знайти радіус лінзи, якщо радіус четвертого темного кільця Ньютона у відбитому світлі =2 мм.

5. 65. На тонку гліцеринову плівку товщиною =1,5 мкм нормально до її поверхні падає біле світло. Визначити довжини хвиль променів видимої ділянки спектра (0,4< <0,8 мкм), які будуть ослаблені у результаті інтерференції.

5. 66. На скляну пластину нанесений тонкий шар прозорої речовини з показником заломлення п = 1,3. Пластинка освітлена паралельним пучком монохроматичного світла з довжиною хвилі = 640 нм, що падає на пластинку нормально. Яку мінімальну товщину повинен мати шар, щоб відбитий пучок мав найменшу яскравість?

5. 67. На тонкий скляний клин падає нормально паралельний пучок світла з довжиною хвилі = 500 нм. Відстань між сусідніми темними інтерференційними смугами у відбитому світлі = 0,5 мм. Визначити кут між поверхнями клина. Показник заломлення скла, з якого виготовлено клин, п = 1,6.

5. 68. Плоско-опукла скляна лінза з = 1 м лежить опуклою стороною на скляній пластинці. Радіус п'ятого темного кільця Ньютона у відбитому світлі = 1,1 мм. Визначити довжину світлової хвилі .

5. 69. Між двома плоско-паралельними пластинами на відстані = 10 см від границі їхнього стикання знаходиться дріт діаметром 0,01 мм, який утворює повітряний клин. Пластини освітлюються нормально падаючим монохроматичним світлом = 0,6 мкм. Визначити ширину інтерференційних смуг, що спостерігаються у відбитому світлі.

5. 70. Прилад для спостереження кілець Ньютона освітлюється нормально падаючим монохроматичним світлом = 590 нм. Радіус кривизни лінзи 5 см. Визначити товщину повітряного проміжку в тому місці, де у відбитому світлі спостерігається третє світле кільце.

5. 71. У досліді Юнга отвори висвітлювалися монохроматичним світлом ( = 600 нм). Відстань між отворами = 1 мм, відстань від отворів до екрана = 3 м. Знайти положення трьох перших світлих смуг.

5. 72. У скільки разів збільшиться відстань між сусідніми інтер­ференційними смугами на екрані в досліді Юнга, якщо зелений світ­лофільтр ( = 500 нм) замінити червоним ( = 650 нм)?

5. 73.У досліді з дзеркалами Френеля відстань між уявними зо­браженнями джерела світла 0,5 мм. У зеленому світлі вийшли інтер­ференційні смуги, розташовані на відстані ℓ= 5 мм одна від одної. Знайти довжину хвилі зеленого світла.

5. 74. У досліді Юнга скляна пластинка товщиною ℓ = 12 см міститься на шляху одного з інтерферуючих променів перпендикулярно до променя. На скільки можуть відрізнятися один від одного показники заломлення в різних місцях пластинки, щоб зміна різниці ходу від цієї неоднорідності не перевищувала = 1 мкм?

5. 75. На мильну плівку падає біле світло під кутом а = 45° до поверхні плівки. При якій найменшій товщині плівки відбиті промені будуть пофарбовані в жовтий колір ( = 600 нм)? Показник заломлення мильної плівки п = 1,33.

5. 76. Мильна плівка, розташована вертикально, утворить клин унаслідок стікання рідини. При спостереженні інтерференційних смуг у відбитому світлі ртутної дуги ( = 546,1 нм) виявилося, що відстань між п'ятьма смугами ℓ = 2 см. Знайти кут а клина. Світло падає перпендикулярно до поверхні плівки. Показник заломлення мильної води = 1,33.

5. 77. Мильна плівка, розташована вертикально, утворить клин унаслідок стікання рідини. Інтерференція спостерігається у відбитому світлі через червоне скло ( = 631 нм). Відстань між сусідніми червоними смугами при цьому ℓ = 3 мм. Потім ця ж плівка спостерігається через синє скло ( = 400 нм). Знайти відстань між сусідніми синіми смугами. Вважати, що за час вимірів форма плівки не змінюється і світло падає перпендикулярно до поверхні плівки.

5. 78. Пучок світла ( = 582 нм) падає перпендикулярно до поверхні скляного клина. Кут клина = 20°. Яке число : темних інтерфе­ренційних смуг припадає на одиницю довжини клина? Показник за­ломлення скла п = 1,5.

5. 79. Установка для одержання кілець Ньютона висвітлюється монохроматичним світлом, що падає по нормалі до поверхні пластинки. Спостереження проводиться у відбитому світлі. Радіуси двох сусідніх темних кілець рівні = 4,0 мм і = 4,38 мм. Радіус кривизни лінзи = 6,4 м. Знайти порядкові номери кілець і довжину хвилі падаючого світла.

5. 80. Установка для одержання кілець Ньютона освітлюється монохроматичним світлом, що падає по нормалі до поверхні пластинки. Радіус кривизни лінзи = 8,6 м. Спостереження проводиться у відбитому світлі. Вимірами встановлено, що радіус четвертого темного кільця (вважаючи центральну темну пляму за нульове) = 4,5 мм. Знайти довжину хвилі падаючого світла.

5. 81. Установка для одержання кілець Ньютона висвітлюється білим світлом, що падає по нормалі до поверхні пластинки. Радіус кривизни лінзи = 5 м. Спостереження відбувається в прохідному світлі. Знайти радіуси четвертого синього кільця ( = 400 нм) і третього червоного кільця ( = 630 нм).

5. 82. Установка для одержання кілець Ньютона освітлюється монохроматичним світлом, що падає по нормалі до поверхні пластинки. Спостереження проводиться у відбитому світлі. Відстань між другим і двадцятим темними кільцями ℓ = 4,8 мм. Знайти відстань між третім і шістнадцятим темними кільцями Ньютона.

5. 83. Установка для одержання кілець Ньютона висвітлюється світлом від ртутної дуги, що падає по нормалі до поверхні пластинки. Спостереження проводиться в прохідному світлі. Яке по порядку світле кільце, що відповідає лінії = 579,1 нм, збігається з наступним світлим кільцем, що відповідає лінії = 577 нм?

5. 84. Для виміру показника заломлення аміаку в одне з плечей інтерферометра Майкельсона помістили вакуумну трубку, довжиною ℓ = 14 см. Кінці трубки закрили плоско-паралельними стеклами. При заповненні трубки аміаком інтерференційна картина для довжини хвилі = 590 нм змістилася на = 100 смуг. Знайти показник заломлення п аміаку.

5. 85. Пучок білого світла падає по нормалі до поверхні скляної пластинки товщиною = 0,4 мкм. Показник заломлення скла п = 1,5. Які довжини хвиль , що лежать у межах видимого спектра (від 400 до 700 нм), підсилюються у відбитому світлі?

5. 86. На поверхню скляного об'єктива (л = 1,5) нанесена тонка плівка, показник заломлення якої = 1,2. При якій найменшій товщині цієї плівки відбудеться максимальне ослаблення відбитого світла в середній частині видимого спектра?

5. 87. Знайти радіуси , перших п'яти зон Френеля, якщо відстань від джерела світла до хвильової поверхні а = 1 м, відстань від хвильової поверхні до точки спостереження = 1 м. Довжина хвилі світла = 500 нм.

5. 88. Знайти радіуси перших п'яти зон Френеля для плоскої хвилі, якщо відстань від хвильової поверхні до точки спостереження = 1 м. Довжина хвилі світла = 500 нм.

5. 89. Дифракційна картина спостерігається на відстані від точкового джерела монохроматичного світла ( = 600 нм). На відстані а = 0,5∙ від джерела поміщена кругла непрозора перешкода діаметром = 1 см. Знайти відстань , якщо перешкода закриває лише центральну зону Френеля.

5. 90. На діафрагму з діаметром отвору = 1,96 мм падає нормально паралельний пучок монохроматичного світла ( = 600 нм). При якій найбільшій відстані ℓ між діафрагмою й екраном у центрі дифракційної картини ще буде спостерігатися темна пляма?

5. 91. Яке найменше число штрихів повинні містити дифракційні ґрати, щоб у спектрі другого порядку можна було бачити роздільно дві жовті лінії натрію з довжинами хвиль = 589 нм = 589,6 нм? Яка довжина таких ґрат, якщо постійна ґрати = 5 мкм?

5. 92. На поверхню дифракційних ґрат нормально до її поверхні падає монохроматичне світло. Постійна дифракційних ґрат у = 4,6 рази більше довжини світлової хвилі. Знайти загальне число т дифракційних максимумів, що теоретично можна спостерігати у цьому випадку.

5. 93. На дифракційні ґрати падає нормально паралельний пучок білого світла. Спектри третього і четвертого порядку частково накладаються один на одного. На яку довжину хвилі у спектрі четвертого порядку накладається границя ( = 780 нм) спектра третього порядку?

5. 94. На дифракційні ґрати, що містять п = 600 штрихів на міліметр, падає нормально біле світло. Спектр проектується поміщеною поблизу ґрат лінзою на екран. Визначити довжину спектра першого порядку па екрані, якщо відстань від лінзи до екрана = 1,2 м. Границі видимого спектра: _ч= 780 нм, _Ф= 400 нм.

5. 95. На грань кристала кам'яної солі падає паралельний пучок рентгенівського випромінювання. Відстань між атомними площинами дорівнює 280 нм. Під кутом = 65° до атомної площини спостерігається дифракційний максимум першого порядку. Визначити довжину хвилі рентгенівського випромінювання.

5. 96. На прозору пластину з вузькою щілиною падає нормально плоска монохроматична світлова хвиля = 600 нм. Кут відхилення променів, що відповідають другому дифракційному максимуму, = 20°. Визначити ширину а щілини.

5. 97. На дифракційні ґрати, що містять п = 100 штрихів на 1 мм, нормально падає монохроматичне світло. Зорова труба спектрометра наведена на максимум другого порядку. Щоб навести трубу на інший максимум того ж порядку, її потрібно повернути на кут = 16°. Визначити довжину хвилі світла, що падає на ґрати.

5. 98. На дифракційні ґрати падає нормально монохроматичне світло = 410 нм. Кут між напрямками на максимум першого і другого порядків дорівнює 2°21'. Визначити число п штрихів на 1 мм дифракційних ґрат.

5. 99. Постійна дифракційних ґрат у п = 4 рази більше довжини світлової хвилі монохроматичного світла, що нормально падає на її поверхню. Визначити кут а між двома першими симетричними диф­ракційними максимумами.

5. 100. Відстань між штрихами дифракційних ґрат = 4 мкм. На грати падає нормально світло з довжиною хвилі = 0,58 мкм. Максимум якого найбільшого порядку дають ці ґрати?

5. 101. На дифракційні ґрати падає нормально пучок світла. Для того щоб побачити червону лінію ( = 700 нм) у спектрі цього порядку, зорову трубу довелося встановити під кутом = 30° до осі коліматора. Знайти постійну дифракційних ґрат. Яка кількість штрихів N нанесено на одиницю довжини цих ґрат?

5. 102. Яка кількість штрихів N на одиницю довжини мають дифракційні ґрати, якщо зелена лінія ртуті ( = 546,1 нм) у спектрі першого порядку спостерігається під кутом а= 19°8?

5. 103. На дифракційні ґрати нормально падає пучок світла. Натрієва лінія ( = 589 нм) дає в спектрі першого порядку кут дифракції = 17°8'. Деяка лінія дає в спектрі другого порядку кут дифракції а = 24° 12^'. Знайти довжину хвилі цієї лінії і число штрихів N на одиницю довжини ґрати.

5. 104. На дифракційні ґрати нормально падає пучок світла від розрядної трубки. Яка повинна бути постійна сі дифракційних ґрат, щоб у напрямку а = 41° збігалися максимуми ліній = 656,3 нм і ₂ = 410,2 нм?

5. 105. На дифракційні ґрати нормально падає пучок світла. При повороті труби гоніометра на кут у полі зору видна лінія = 440 нм у спектрі третього порядку. Чи будуть видні під цим же кутом інші спектральні лінії, що відповідають, довжинам хвиль у межах видимого спектра (від 400 до 700 нм)?

5. 106. На дифракційні ґрати нормально падає пучок світла від розрядної трубки, наповненої гелієм. На яку лінію у спектрі третього порядку накладається червона лінія гелію ( _Не = 670 нм) спектра другого порядку?

5. 107. Знайти найбільший порядок спектра для жовтої лінії натрію ( = 589 нм), якщо постійна дифракційних ґрат = 2 мкм.

5. 108. На дифракційні ґрати нормально падає пучок монохроматичного світла. Максимум третього порядку спостерігається під кутом а = 60 до нормалі. Знайти постійну ґрати, виражену в довжинах хвиль падаючого світла.

5. 109. Яка повинна бути постійна дифракційних ґрат, щоб у першому порядку розділялись лінії спектра калію = 404,4 нм і ₂ = 404,7 нм? Ширина ґрат а = 3 см.

5. 110. Яка повинна бути постійна дифракційних ґрат, щоб у першому порядку розділявся дублет натрію = 589 нм і ₂ = 589,6 нм? Ширина ґрат а = 2,5 см.

5. 111. Постійна дифракційних ґрат =2 мкм. Яку різницю довжин хвиль можуть розділити ці ґрати в області жовтих променів ( = 600 нм) у спектрі другого порядку? Ширина ґрат а = 2,5 см.

5. 112. Постійна дифракційних ґрат = 2,5 мкм. Знайти кутову дисперсію ґрати для = 589 нм у спектрі першого порядку.

5. 113. Кутова дисперсія дифракційних ґрат для = 668 нм у спектрі першого порядку =2,02∙10⁵ рад/м. Знайти період диф­ракційних ґрат.

5. 114. На якій відстані ℓ одна від одної будуть знаходитися на екрані дві лінії ртутної дуги ( = 577 нм і ₂ = 579,1 нм) у спектрі першого порядку, отриманому за допомогою дифракційних ґрат? Фокусна відстань лінзи, що проектує спектр на екран, = 0,6 м. Постійна ґрати = 2 мкм.

5. 115. На дифракційні ґрати нормально падає пучок світла. Червон