Страхові послуги в авіації: суть та умови

 

Роль і місце авіаційної галузі в країні обумовлює необхідність розвитку ринку страхових послуг для неї. Основні види авіаційного страхування є обов'язковими. Авіаційне страхування виникло на початку XX ст., у період Першої світової війни. Один із перших полісів страхування повітряного судна було видано у Лондоні. Нині Лондонський страховий ринок залишається одним із основних центрів авіаційного страхування і перестрахування.

Авіаційне страхування захищає майнові інтереси юридичних і фізичних осіб при експлуатації повітряного транспорту. За своєю сутністю авіаційне страхування е складним, комплексним видом страхування, що включає особисте, майнове страхування та страхування відповідальності.

 

Розрізняють обов'язкове і добровільне авіаційне страхування. Обов'язковість такого страхування обумовлена:

— міжнародними конвенціями (Варшавська конвенція, Гвадалахарська конвенція, Римська конвенція, Монреальська конвенція), до яких приєдналася Україна;

— внутрішніми законодавчими актами (головними е Повітряний кодекс України, Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації" від 12 жовтня 2002 р. № 1535).

Характерні ознаки авіаційного страхування: 1. Авіаційному страхуванню притаманні ризики, які можуть мати катастрофічні наслідки. Так, у разі катастрофи літака, як правило, необхідно здійснювати виплати за сам літак як пошкоджене майно, за загиблих членів екіпажу, за загиблих пасажирів, вантаж, прийнятий до перевезення, і за пошкодження уламками літака майна на землі. Тому цим видом страхування можуть займатися лише великі страхові компанії.

Договір страхування має комбінований характер у переважній більшості випадків, оскільки містить страхування не лише повітряних суден, але й різні види відповідальності. Договір авіаційного страхування діє за межами України.

Авіаційне страхування є недешевим видом страхування, досить дорогим воно стало після 11 вересня 2001 p.: значні розміри страхових сум, визначені у валюті різних країн (десятки, сотні мільйонів, мільярди доларів).

Укладання договорів перестрахування з національними страховиками та міжнародними страховими брокерами.

Така процедура в українській практиці є досить тривалою і складною: авіакомпанія перераховує її страхову премію українській страховій компанії, яка, своєю чергою, перераховує представництву міжнародного брокера в Україні.

Представництво отриману суму конвертує у валюту і перераховує її за кордон безпосередньо брокеру, який аж тоді розподіляє її на частини між перестраховиками. Отже, авіаційне страхування тісно пов'язане з міжнародним страховим ринком.

При укладенні договорів авіаційного страхування застосовуються єдині правила та умови страхування, зокрема, єдина термінологія.

Авіаційне страхування регулюється міжнародними та національними правовими нормами. У разі настання страхового випадку стикаються закони багатьох держав: країни, на території якої сталася подія, країни — власника літака, та країн, громадяни яких постраждали в авіаційній катастрофі. Міжнародним правом і вітчизняним законодавством встановлений спеціальний порядок розслідування авіаційних інцидентів та катастроф, що виникають при здійсненні міжнародних авіаперевезень. Зокрема, єдиною міжнародно визнаною процедурою розслідування причин авіаційних подій є розслідування, що призначається державою, на території якої сталася відповідна подія. Держава реєстрації повітряного судна може бути представлена при розслідуванні лише спостерігачем.

 

Кожна держава світу встановлює ліміти відповідальності авіаційного перевізника під час виконання польотів на її території (наприклад, Німеччина — 75 млн. дол., Швейцарія — 42,5 млн. дол., Данія — 3 млн. дол. тощо).

Розглянемо порядок та умови проведення в Україні обов'язкового авіаційного страхування, що включає такі види [12]:

1. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу (відповідальність перед пасажиром є застрахованою за наявності у нього авіаквитка з моменту реєстрації до моменту, коли він залишив перон аеропорту. За шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, страхова сума не повинна бути меншою під час виконання польотів у межах України — 20 тис. дол. СІЛА; під час виконання міжнародних польотів — у межах передбачених міжнародними угодами. За втрату або шкоду, заподіяну багажу, вантажу, пошті, — сума еквівалентна 20 дол. США за кожен кілограм. За речі, що знаходяться у пасажира, — сума, еквівалентна 400 дол. США).

2. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам (страхувальником є експлуатант повітряного судна, який експлуатує його на законних підставах. Розмір страхової суми залежить від максимальної злітної маси та від польотів, які здійснюються у межах України чи є міжнародними).

Страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу (страхова сума за таким договором не повинна бути меншою ніж 100 000 тис. грн. за кожну застраховану особу. Прізвища та імена застрахованих осіб вносяться до страхового поліса. У разі смерті застрахованої особи внаслідок страхового випадку спадкоємцю виплачується 100 % страхової суми, у разі встановлення застрахованій особі інвалідності І групи — 100 %, II групи — 80 %, ІП групи — 60 % страхової суми).

Страхування повітряних суден (страховим випадком є повне знищення повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції. Страхова сума не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітряного судна).

Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт (такі особи є застрахованими з моменту заходження на борт повітряного судна з метою виконання ними своїх обов'язків до моменту сходження з нього. Страхова сума, встановлена умовами обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, не повинна бути меншою ніж 100 000 тис. грн. для кожної застрахованої особи).

Страхувальниками можуть бути:

— українські експлуатанти повітряних суден;

повітряні перевізники, які мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення;

особи, які мають право власності на повітряне судно;

особи, які є замовниками авіаційних робіт.

Вимоги цієї постанови поширюються на іноземних експлуатантів повітряних суден, які виконують польоти у повітряному просторі України.

У страховому полісі, який належить до бортової документації повітряного судна, обов'язково зазначаються: страхова компанія, страхувальник, тип повітряного судна, його державний та реєстраційний знаки, перелік страхових ризиків, страхова сума, географічні межі польотів, строк дії договору, види польотів, за вимогою страхувальника — зазначення перестраховика тощо.

Страхова компанія, отримавши ліцензію, має право на проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації. Найбільшими гравцями на вітчизняному ринку авіастрахування є ACT "Бусин", СК "Кредо-класик", СК "АСКА". Здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків та представляє їх інтереси в міжнародних об'єднаннях страховиків Авіаційне страхове бюро України (АСБ). Основними завданнями АСБ є: дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації; підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування; сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів тощо.

Для отримання страхової виплати страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених відповідним договором обов'язкового страхування.

Отже, для ринку страхових послуг в авіації характерними є значні страхові суми та ліміти відповідальності, можливості виникнення катастрофічних збитків, потреба у перестрахуванні.