Висновки. За вмістом діоксиду вуглецю в ХП-В визначають зону придатності; вказують вміст вологи в ХП-В та час захисної дії ХП-В.

 

За вмістом діоксиду вуглецю в ХП-В визначають зону придатності; вказують вміст вологи в ХП-В та час захисної дії ХП-В.

 

7.5 Тестові запитання для контролю СР

 

1. Які Вам відомі види пожеж? Які причини їх виникнення?

2. Як класифікуються приміщення за вибухопожежонебезпекою?

3. Які системи запобігання техногенним, побутовим пожежам?

4. Які відомі класи пожеж?

5. Які способи гасіння пожеж?

6. Які вогнегасячі речовини застосовуються для гасіння пожеж?

7. Які протигази Ви знаєте? Яке призначення ізолюючих протигазів, умови застосування?

8. З якою метою застосовується поглинач ХП-В?

9. Які основні параметри поглинача, що визначають його придатність до використання?

10. Як оцінити час захисної дії хімічного поглинача вапняного (ХП-В)?

 

Лабораторна робота №8

Регіональне забруднення водойм токсичними забруднювачами

В умовах аварій

8.1 Мета роботи. Ознайомитися з загальними вимогами до стічних вод підприємств, визначити рівень регіонального забруднення води капролактамом в умовах надзвичайних ситуацій.

 

Короткі теоретичні відомості

Загальні вимоги до стічних вод підприємств показані в табл. 8.1, 8.2.

Підприємства сплачують штрафи в разі: перевищення запланованого об’єму скиду стічних вод – в п’ятикратному розмірі основного тарифу; за відхилення рН на одну одиницю; Т >40⁰ С, скид заборонених ШР – у 2х-кратному розмірі, за перевищення ХПК/БПК_п≤ 1,5 кратність тарифу

Кт= ХПК/1,5·БПК_п (8.1)

За перевищення концентрації одного із забруднень:

Кт=Сфакт/ДК, (8.2)

але не вище (для 1 речовини) 5.

За перевищення С декількох речовин (Кт_Σ=ΣКт_і):

Кт_і=1+[(Сфакт - ДК_і )/ ДК_і] (8.3)

Загальна кратність підвищеного тарифу не може бути більше 10.

Основним джерелом забруднення води капролактамом (структурна формула наведена на рис. 8.1) є виробництво поліамідного волокна. Забруднені стічні води при виробництві капрону, аніду утворюються при відмиванні (виробництво волокна капрон), скиду промивних вод від регенераційних установок, охолоджувальних вакуумних насосів, конденсації парів мономерів і розчинників у відкритих конденсаторах, охолодженні насосів високо киплячого теплоносія, від установок фарбування, при митті устаткування і підлоги, а також при проведенні інших технологічних операцій.

 

Таблиця 8.1 – Загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод підприємств

Показники якості стічних вод	Допустимі величини
1.ХСК>БСК5	Не більше, як у 2,5 рази
2.ХСК>БСКп	Не більше, як у 1,5 рази
3. БСКп	Згідно з проектом очисних споруд
4.Т,0С	Не вище 400 С
5.рН	6,5...9,0
6.Завислі речовини, г/м3	≤500
7.Нерозчинні масла, смоли, мазут	Не допускається
8.Нафта, нафтопродукти	≤20
9.Жири рослинні, тваринні, г/ м3	≤100
10.Хлориди, г/ м3	≤350
11.Сульфати, г/ м3	≤400
12.Судьфіди, г/ м3	≤1,5
13.Аміак, солі амонію, г/ м3	≤25,0
Не допускаються:
14.Кислоти, горючі суміші, токсичні, розчинені газоподібні речовини, які здатні утворювати в мережах токсичні гази.
15.Речовини, для яких не встановлено ГДКв
16.Концентровані маточні, кубові розчини
17.Будівельне, промислове, господарсько-побутове сміття, абразивні матеріали, ґрунт
18.Радіоактивні речовини (з фоном, що перевищує фон місцевого господарсько-побутового стоку), епідеміологічно небезпечні бактеріальні та вірусні забруднення

 

Таблиця 8.2 – Допустимі концентрації (ДК,мг/л) ШР в стічних водах підприємств

Показники	Зави-слі речо-вини	Міне-ралі-зація	БПКп	ХПК	SO42-	Cl-	NO3-	NO2-	PO43-	N амон.
ДК, мг/л	З мі-ських очисних споруд у р.Білоус			6,0					0,3	1,2	6,0
В каналі-зацію м.Черні-гова							18,3	0,147	4,12	20,0
Показники	Fe заг	Cu2+	Zn2+	Ni2+	Cr3+	CrVІ	СПАР	нафто- про- дукти	капро лактам	жири росл. твар.
ДК, мг/л	З мі-ських очисних споруд у р.Білоус	0,14	0,015	0,024	0,014	0,023	0,04	0,4	0,4
В каналі-зацію м.Черні-гова	0,033	0,018	0,042	0,033	0,227	0,033	0,795	9,93	1,12	30,0

 

 

 

Чернігівським об’єднанням “Хімволокно” щороку скидається близько 600 т кубового відходу першої дистилляції цеху регенерації e-капролактаму. Характеристика відходів наведена в таблиці 8.3

Витрати та характеристика технологічної води і стічних вод виробництва волокна капрон приведена в таблиці 8.4.

Таблиця 8.3 – Характеристика кубових відходів (К) першої дистилляції цеху регенерації e-капролактаму ОАО “Хімволокно” (ОСТ 638-81)

Основні складові, % масс.
e-	Олігомери
капролактам	Всього	Нерозчинна фракція	Розчинна фракція
25...50	36...59,6	24...40	12...19,6
Середній склад кубових відходів регенерації e–капролактаму
e –капро-	Олігомери	Неорганічні	рН	r,
лактам, %	Нерозчинні	Розчинні			кг/м3
	33,8	16,9	2,4

 

Стічні води виробництва синтетичних волокон містять, в основному, органічні, а також неорганічні речовини: капролактам, диметилтерефталат, акрилонітрил, вінілацетат, метилакрилат, метанол, етиленгліколь, роданід натрію. Крім того в стоках присутні замаслюючі препарати, в складі яких містяться поверхнево-активні речовини (ПАР), сульфовані масла та інші речовини. Характеристика основних забруднень промислових стоків при виробництві синтетичних волокон приведена в таблиці 8.5. Стічні води цих виробництв очищають біохімічними методами.

 

Таблиця 8.4 – Витрати і характеристика стічних вод при виробництві

волокна капрон

Цехи	Категорія	Витрати	Годинний коеф. нерівн. витрат	Температура, 0С	Основні забруднювачі
Хімічні	забруднені	1-2	2.0-3.0		капролактам
умовно чисті	30-32	1.1-1.3		капролактам
умовно чисті	14-15	1.1-1.2		капролактам, замаслювачі, диніл
Прядильно-відроблювальні	забруднені	80-100	1.1-1.3		капролактам, замаслювачі, диніл
забруднені	35-40	1.2-1.3		капролактам, замаслювачі, диніл
мало забруднені	80-85	1.1-1.2		капролактам, замаслювачі, диніл
умовночисті	8-10	1.1-1.2		капролактам, замаслювачі, диніл
Регенерації	забруднені	6-10	2.0-3.0		сліди капролактаму, кислот, лугів
умовно чисті	75-85	1.2-1.3		сліди капролактаму, кислот, лугів
умовно чисті	310-330			сліди капролактаму, кислот, лугів
умовно чисті	90-100			сліди капролактаму, кислот, лугів

Однак в умовах аварійних ситуацій (пориви трубопроводів тощо) виникає небезпека забруднення водойм токсичними забруднювачами. Тому їх визначення дуже важливо для практики безпеки життєдіяльності у надзвичайних умовах.