Загальні методичні вказівки

Методичні вказівки до семінарських занять для студентів

напряму підготовки 6.030401Правознавство

Укладачі:Г.О. Попадинець, к.ю.н., доцент

Н.М. Зільник

 

 

 

Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»

 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Факультет права та масових комунікацій

Кафедра кримінально-правових дисциплін

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

З дисципліни КРИМІНОЛОГІЯ

 

 

Галузь знань 0304 ПРАВО

Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 ПРАВОЗНАВСТВО

Спеціалізація ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА

Освітньо-кваліфікаційний рівень БАКАЛАВР

Форма навчання ДЕННА

 

М. Харків

Передмова

 

 

СХВАЛЕНО Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ 30 серпня 2013 року Протокол № 1	ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету права та масових комунікацій ХНУВС 28 серпня 2013 року Протокол № 2
ПОГОДЖЕНО Секцією методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ «____» ________2013 року Протокол №______   ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)	ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології ФПМК ХНУВС 27 серпня 2013 року Протокол № 1 ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)

 

Рецензенти:

Лантінов Я.О. доцент кафедри кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, к.ю.н., доцент.

Литвинов О.М. начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор.

 

Кримінологія: навчально-методичні матеріали до самостійної підготовки та проведення семінарських занять (відповідно до програми підготовки бакалаврів права за денною формою навчання на базі загальної повної середньої освіти) /Розробники: к.ю.н., доцент Ю.М. Канібер (загальні положення, теми 1,4,13; к.ю.н., доцент А.Б. Блага (теми 2,3,5,8; к.ю.н. В.Л.Давиденко (теми 6,7,11), к.ю.н., доцент Н.Є. Філіпенко (теми 9,10,12) - Харків: ННІПМК ХНУВС, 2012. – 39 с.

 

 

 

© Канібер Ю.М., Блага А.Б., Давиденко В.Л., Філіпенко Н.Є.

© Харківський національний університет внутрішніх справ

Загальні методичні вказівки

 

Дисципліна «Кримінологія» складає частину фахової підготовки бакалаврів, що отримують освіту у галузі «Право» відповідно до господарсько-правової спеціалізації. Навчання з дисципліни проходить у формі лекцій, семінарських занять та самостійної роботи.

Ці навчально-методичні матеріали містять рекомендації студентам 3 курсу денної форми навчання (на базі повної середньої освіти) щодо змісту та організації самостійного вивчення тем дисципліни, за якими робочою навчальною програмою не передбачені аудиторні заняття, а також рекомендації щодо самостійної підготовки до семінарів та питання, що виносяться до обговорення на семінари.

Відповідна робоча навчальна програма передбачає проведення за 10 темами лекцій (20 годин) і семінарських занять за 8 темами (16 годин семінарів). Дві теми передбачають проведення лекцій, але не передбачають проведення семінарів, три теми повністю вивчаються студентами самостійно. Контрольні питання (тести) за цими темами включаються в модульні контрольні роботи, в питання (тести) підсумкового модульного контролю, тематику рефератів.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про основні принципи та інститути, понятійний апарат кримінології, основні положення та інститути кримінології, розширити знання щодо злочинності як соціального явища, зрозуміти її детермінанти; оволодіти основами методів збору та обробки кримінологічної інформації; розглянути з наукової точки зору механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу злочинця; оволодіння навичками аналізу стану злочинності, її кількісних та якісних показників, оцінювання ролі економічних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських та правових факторів у структурі детермінант злочинності; навичками оцінки стану криміногенної обстановки тощо. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якому викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами. Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять. Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених відповідною робочою навчальною програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах. Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається в Навчально-методичних матеріалах до семінарських занять, іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі. Самостійна робота за кожною темою кримінології передбачає засвоєння теоретичних основ, принципів та інститутів дисципліни, її понятійного апарату, розширення знань щодо злочинності як соціального явища, розуміння її детермінант; оволодіння основами методів збору та обробки кримінологічної інформації; розглянути з наукової точки зору механізм індивідуальної злочинної поведінки та особу злочинця; навичками аналізу стану злочинності, її кількісних та якісних показників, оцінювання ролі економічних, соціально-психологічних, організаційно-управлінських та правових факторів у структурі детермінант злочинності; навичками оцінки стану криміногенної обстановки. При цьому потребують опрацювання окремі норми Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти щодо протидії та запобігання злочинності.

Індивідуальна самостійна робота передбачає виконання отриманого завдання: реферату до кожного змістовного модулю (обирається студентом самостійно відповідно до переліку тем рефератів в робочій навчальній програмі), наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри погоджується на індивідуальній консультації викладача, що проводить семінарські заняття). Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовним модулем) та підсумковий модульний контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання рівня знань під час семінарських занять та якості виконання самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом щодо змістовного модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналу обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів або тез доповіді, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опитування з навчальних питань теми. Під час поточного контролю на семінарських заняттях, при перевірці тестових завдань та проведені підсумкового контролю враховується: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність відповіді; послідовність та повнота відповіді; достатність та доказовість інформації; вміння узагальнювати знання; вміння давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; вміння виконувати практичні завдання. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розуміння інформації за темами занять.

Поточний контроль якості виконання самостійної роботи враховує наявність у студента на занятті конспекту лекції, зошита до семінарських занять з виконаними завданнями, нормативно-правових документів за темою заняття, навички студентів, щодо пошуку необхідної літератури; якість ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також участь у науково-пошуковій роботі); вміння застосувати знання на практиці.

Під час самостійної роботи з підготовки до семінарських занять студенти обов’язково самостійно готують реферати або тези доповіді. Відсутність у студента під час семінарського заняття вказаних матеріалів або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Студент який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді письмових контрольних робіт або за допомогою тестів (письмово). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, які він отримав під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю.

Підсумковий модульний контроль проводиться за результатами освоєння студентом змістовних модулів. Студент, який не набрав 60 балів за результатами поточного контролю або бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль (залік). Результати складання підсумкового контролю (заліку) оцінюється за 100 бальною шкалою. У тому випадку, коли студент під час складання заліку отримав позитивну оцінку (набрав 60 балів і більше), але менше ніж за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни в заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами засвоєння всіх змістовних модулів навчальної дисципліни.