Система вимог представлена в таблиці. Пізнавальна сфера і далі ведуча. Найбільш серйозні вимоги ставляться до рівня розвитку розумових дій і розвитку мови: навички логічних операцій з поняттями і вивченими явищами, систематизація і перенос навчальних знань і навичок, розуміння смислу понять, що вивчаються, грамотність і розвиток усної мови, використання доведень при викладенні знань. Якісно змінюються вимоги до мотивації навчальної діяльності. З’являється новий вид навчального мотиву - мотив самоосвіти, представлений поки в найбільш простих формах (інтерес до додаткових джерел знань). Успішне навчання в середній ланці вимагає значно більш глибоких і змістовних спонукальних сил: орієнтації на способи отримання знань, інтерес до закономірностей і принципів, розуміння смислу учіння “для себе”.
ПАРАМЕТРИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СТАТУСА
| ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО НАВЧАННЯ, ПОВЕДІНКИ Й СПІЛКУВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКА
|
1. ПІЗНАВАЛЬНА СФЕРА
|
1.1.Довільність психічних процесів
| 1. Високий рівень активності, самостійності в навчальній роботі
2. Самостійна організація діяльності в рамках навчальних та інших цілей, заданих педагогом.
3. Прийняття цілей, заданих вчителем.
4. Зосередження і підтримання уваги на навчальній задачі.
5. Визначення важливості і послідовності импаек54цілей, що висовуються в рамках конкретної навчальної чи позанавчальної шкільної ситуації.
|
1.2. Розвиток мислення
| 1. Володіння прийомами понятійного мислення: здатність до встановлення причинно-наслідкових зв’язків між навчальними поняттями, що вивчаються.
|
1.3. Сформованість найважливіших навчальних дій
| 1. Орієнтація на всю систему вимог, заданих навчальною задачею.
2. Навики логічних операцій: виділення суттєвих ознак, узагальнення, класифікація, аналогії і інші дії з поняттями, що вивчаються в навчальних курсах.
3. Систематизація знань, перенос навчальних навиків.
|
1.4. Розвиток мови
| 1. Розуміння смислу виучуваних понять, мови, зверненої до школяра.
2. Використання мови як інструменту мислення (володіння складнопідрядними конструкціями в усній мові і письмовій мові, зв’язний виклад своїх ідей, використання доказів).
3. Грамотність і багатий словниковий запас усної мови.
|
1.5. Розвиток тонкої моторики
| 1. Зрозумілість письма.
2. Акуратність оформлення письмових робіт.
3. Здатність до різних видів ручної праці.
|
1.6. Розумова працездатність і темп навчальної діяльності
| 1. Збереження навчальної активності протягом всього уроку.
2. Адаптація до навчального навантаження.
3. Здатність працювати в єдиному темпі зі всім класом.
|
2. ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ І СПІЛКУВАННЯ ШКОЛЯРІВ
|
2.1. Взаємодія з однолітками
| n Володіння прийомами і навиками ефективного міжособистісного спілкування з однолітками: встановлення дружніх відносин; готовність до колективних форм діяльності; вміння самостійно вирішувати конфлікти мирним шляхом. Здатність до глибоких емоційних прив’язаностей (дружби).
|
2.2. Взаємодія з педагогами
| n Встановлення адекватних рольових відносин з педагогами на уроках і поза ними. Прояв поваги до вчителя. Здатність до встановлення міжособистісних відносин з педагогами.
|
2.3. Дотримання соціальних і етичних норм
| n Прийняття і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм.
|
2.4. Поведінкова саморегуляція
| n Довільна регуляція поведінки і природної рухової активності в навчальних ситуаціях і в позаурочній взаємодії з однолітками і дорослими.
Стримування мимовільних емоцій і бажань.
Здатність до відповідальної поведінки.
Моральна регуляція поведінки.
|
2.5. Активність і незалежність
| n Активність і самостійність в пізнавальній і соціальній діяльності.
|
3. ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ.
|
3.1. Наявність і характер навчальної мотивації.
| n Надання переваги “важким” завданням. Орієнтація на засвоєння способів отримання знань (а не на готове знання).
n Прояв інтересу до закономірностей, принципів.
n Наявність мотиву самоосвіти, представленого інтересом до додаткових джерел знань.
|
3.2. Стійкий емоційний стан (рівень тривожності)
| n Відсутність виражених протиріч між:
- вимогами школи (педагога) батьків;
- вимогами дорослих і можливостями дитини.
|
4. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ВІДНОШЕНЬ ШКОЛЯРА ДО СВІТУ І САМОГО СЕБЕ
|
4.1. Відношення з однолітками
| n Емоційно-позитивне сприйняття дитиною системи своїх відносин з однолітками.
n Орієнтація на думку товаришів.
|
4.2. Відношення з педагогами
| n Емоційно-позитивне сприйняття дитиною системи своїх відносин з педагогами і вихователями.
|
4.3. Відношення до значущої діяльності
| n Емоційно-позитивне сприйняття школи і учіння.
n Розуміння смислу учіння для себе.
|
4.4. Відношення до себе.
| n Позитивна “Я-концепція”, стійка адекватна самооцінка.
|