Пенелопа Дуглас 4 страницаСтраховики, яким дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризиків, можуть створити Авіаційне страхове бюро та Морське страхове бюро, які мають бути юридичними особами, що утрмуються за рахунок коштів страховиків. Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків. Страховики, які мають ліцензію на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов'язані утворити Аграрний страховий пул, що є юридичною особою та утримується за рахунок коштів страховиків. Страховики, яким дозволено займатися обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов'язані бути членами Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків. МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Участь страховиків у МТСБУ є умовою провадження діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
54. Особливості пулу як виду об’єднання страховиків.
Пул - група страхувальників, що об'єдналися з метою взаємного страхування власних ризиків. Кожен страхувальник - учасник пулу вносить премію, засновану на оцінці власного ризику потенційних збитків, і в обмін пул оплачує відшкодування кожного застрахованого збитку. У певних типах пулів учасники також вносять капітал. Пул може являти собою як акціонерну страхову компанію, так і керовану своїми учасниками некомерційну організацію. Фактично пул функціонує як звичайна страхова компанія, вона збирає премії, відшкодовує збитки, купує страхування або перестрахування і являє інші послуги - наприклад, консалтингові - в галузі управління ризиками. Крім того, для деяких типів покриття пул може залучати фронтир-компанію. На практиці груповий та асоційований кептив, згадані в попередньому підрозділі, являють собою пули. існують різні варіанти побудови пулу. Одні пули передбачають поєднання власного утримання збитків учасниками з передачею ризиків у рамках пулу, що дозволяє віднести їх до категорії змішаних планів фінансування ризику. Інші пули припускають розподіл всіх ризиків між учасниками. І відповідно ці плани класифікуються як плани передачі ризиків (ще одним способом здійснення передачі ризику є придбання пулом перестрахування). Інші пули побудовані таким чином, що його учасники запозичують кошти пулу для покриття своїх власних збитків, за умови зобов'язання повернути запозичені кошти назад в пул. Подібні пули є планами власного утримання і функціонують як резервний фонд кредитних послуг. Пули добре підходять до організацій, які занадто малі для використання страхового кептиву або самострахування власних збитків. Економія в пулі досягається за рахунок масштабу адміністрування ведення претензій і придбання ексцедентного страхування або перестрахування. Кожен учасник пулу може заощадити на премії порівняно з платежами, сполученими з традиційним страхуванням. Пул дозволяє знизити ціну ризику і утримати невизначеність розміру витрат, пов'язаних з майбутніми збитками, в допустимих межах.
55. Правовий статус Ядерного страхового пулу.
Об'єднання страховиків «Ядерний страховий пул» створено у 2003 р. на виконання міжнародних зобов’язань України за Віденською (1963 р.) Конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Положення про Пул затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 р. N 953. · Основним завданням Пулу є організація та координація страхування і перестрахування українських ядерних ризиків, ризиків при транзитному транспортуванні територією України ядерних матеріалів, прийняття у перестрахування ризиків закордонних ядерних операторів. · Страхування цивільної відповідальності операторів ядерних установок є необхідною передумовою для реалізації цілої низки міжнародних проектів у ядерній енергетиці країни, в тому числі – будівництва нового саркофагу на ЧАЕС. · Станом на 01.06.2013 р. до складу Ядерного страхового пулу входить 28 провідних українських страхових компаній. · Пулом застраховано цивільну відповідальність за ядерну шкоду по усіх діючих енергоблоках ДП НАЕК «Енергоатом» та відповідальність Чорнобильської АЕС. Надається страховий захист дослідницьким реакторам: ІЯД НАН України, СНУЯЕП, ННЦ НАН України «ХФТІ». З 2007 року укладаються договори із страхування і перестрахування транзитного транспортування ядерних матеріалів. 2013 року укладено перший договір із перестрахування будівельно-монтажних ризиків будівництва АЕС (Островецька АЕС, Білорусь). · ЯСП перестраховує українські ризики в 18 іноземних Ядерних страхових пулах.
56. Правовий статус Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку. Основними завданнями МТСБУ є: - здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; - управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; - забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; - збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; - співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; - співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; - розробка зразків страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються Уповноваженим органом; - надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.
57. Правовий статус Аграрного страхового пулу.
Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» регулює відносини у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється з державною підтримкою, з метою захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників і спрямований на забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві. Аграрний страховий пул є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють страхування відповідно до цього Закону. Участь страховиків у Пулі є умовою для здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Пул є юридичною особою, неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут Пулу затверджується зборами засновників (членів) Пулу та реєструється відповідно до вимог законодавства. Пул не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність та/або мають на меті одержання прибутку. Відносини між членами Пулу у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою регулюються нормативно-правовими актами Пулу, що не можуть суперечити нормам законодавства України та є обов'язковими для виконання всіма членами Пулу. Діяльність Пулу фінансується за рахунок його членів. Членом Пулу може бути страховик, що відповідає вимогам Закону України "Про страхування", отримав відповідну ліцензію і відповідає вимогам, визначеним національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, щодо участі страхових компаній у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Систематичне порушення терміну виплати страхового відшкодування є підставою для виключення страховика з Пулу.
58. Правове становище страхових посередників.
Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом. Страхові брокери - юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування. Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник. Дозволяється здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера. Порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів (за винятком страхових та перестрахових брокерів-нерезидентів) визначається Уповноваженим органом. Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами може здійснюватися відповідно до порядку та вимог, установлених Уповноваженим органом.
59. Правове становище страхових брокерів.
Страхові брокери - юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування. Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
60. Порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів.
Ведення Реєстру передбачає внесення до нього інформації про страхових (перестрахових) брокерів (далі - інформація) і видачу їм Свідоцтва. Для внесення до Реєстру та одержання Свідоцтва страховий (перестраховий) брокер (далі - заявник) подає до Нацкомфінпослуг такі документи (у паперовій та електронній формах), а саме: а) заяву про внесення інформації до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів; б) друковану сторінку з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з інформацією про заявника, завізовану його керівником (подається заявником за бажанням); в) копію кваліфікаційного документа, який отриманий у порядку, установленому Нацкомфінпослуг, про одержання професійних знань, що відповідають базовому рівню кваліфікації страхового (перестрахового) брокера, виданого керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, що мають намір провадити брокерську діяльність на страховому ринку, засвідчену в установленому законодавством порядку; г) економічне обґрунтування запланованої посередницької діяльності страхового (перестрахового) брокера. Документи подаються до Нацкомфінпослуг безпосередньо або надсилаються поштою. При цьому всі документи повинні бути скріплені у швидкозшивачі, з внутрішнім описом та пронумерованими аркушами, викладені державною мовою. Нацкомфінпослуг протягом тридцяти днів з дати надходження заяви та всіх необхідних документів приймає розпорядження про включення до Реєстру або про відмову щодо внесення інформації до Реєстру. Вимоги до страхових та перестрахових брокерів під час провадження посередницької діяльності у страхуванні (перестрахуванні): - наявність знань та кваліфікації керівників юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, що мають намір провадити посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні, які мають бути підтверджені свідоцтвом (сертифікатом) установленого зразка; - забезпечення гарантії щодо професійної відповідальності відповідно до вимог, установлених чинним законодавством України; - інші вимоги, передбачені чинним законодавством України. Якщо новопризначений керівник юридичної особи не має відповідного документа, що підтверджує проходження навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців, то він зобов'язаний у тримісячний строк пройти відповідний курс навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців та скласти екзамен у порядку, установленому Нацкомфінпослуг, що підтверджується відповідним свідоцтвом (сертифікатом). Страхові (перестрахові) брокери, що є юридичними особами, зобов'язані під час провадження діяльності з надання посередницьких послуг із страхування та перестрахування відкривати окремі поточні рахунки (тільки у разі, якщо вони отримують платежі від страхувальника): - для власної організаційно-господарської діяльності; - для перерахування страхових платежів (страхових виплат).
61. Порядок набуття права на провадження посередницької діяльності у страхуванні (перестрахуванні).
Право на провадження посередницької діяльності у страхуванні (перестрахуванні) мають страхові та/або перестрахові брокери, які внесені до Реєстру та виконують вимоги розділу 3 Положення, а також страхові та/або перестрахові брокери-нерезиденти, які в установленому порядку письмово повідомили про намір здійснювати діяльність на території України. Ведення Реєстру передбачає внесення до нього інформації про страхових (перестрахових) брокерів (далі - інформація) і видачу їм Свідоцтва. Для внесення до Реєстру та одержання Свідоцтва страховий (перестраховий) брокер (далі - заявник) подає до Нацкомфінпослуг такі документи (у паперовій та електронній формах), а саме: а) заяву про внесення інформації до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів; б) друковану сторінку з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з інформацією про заявника, завізовану його керівником (подається заявником за бажанням); в) копію кваліфікаційного документа, який отриманий у порядку, установленому Нацкомфінпослуг, про одержання професійних знань, що відповідають базовому рівню кваліфікації страхового (перестрахового) брокера, виданого керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, що мають намір провадити брокерську діяльність на страховому ринку, засвідчену в установленому законодавством порядку; г) економічне обґрунтування запланованої посередницької діяльності страхового (перестрахового) брокера.
62. Вимоги до страхових та перестрахових брокерів під час провадження посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.
Вимоги до страхових та перестрахових брокерів під час провадження посередницької діяльності у страхуванні (перестрахуванні): - наявність знань та кваліфікації керівників юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, що мають намір провадити посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні, які мають бути підтверджені свідоцтвом (сертифікатом) установленого зразка; - забезпечення гарантії щодо професійної відповідальності відповідно до вимог, установлених чинним законодавством України; - інші вимоги, передбачені чинним законодавством України. Якщо новопризначений керівник юридичної особи не має відповідного документа, що підтверджує проходження навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців, то він зобов'язаний у тримісячний строк пройти відповідний курс навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців та скласти екзамен у порядку, установленому Нацкомфінпослуг, що підтверджується відповідним свідоцтвом (сертифікатом). Страхові (перестрахові) брокери, що є юридичними особами, зобов'язані під час провадження діяльності з надання посередницьких послуг із страхування та перестрахування відкривати окремі поточні рахунки (тільки у разі, якщо вони отримують платежі від страхувальника): - для власної організаційно-господарської діяльності; - для перерахування страхових платежів (страхових виплат).
63. Види послуг, що надаються страховими (перестраховими) брокерами.
Страхові посередники - це посередники, які задовольняють попит на страхові послуги та виконують роботи, котрі безпосередньо пов'язані з реалізацією страхових послуг і обслуговуванням договорів страхування. У теорії та практиці страхування, страхове посередництво умовно поділяється на прямих та непрямих посередників. Прямими страховими посередниками вважаються: страхові агенти; страхові брокери та перестрахові брокери. їх діяльність регулюється Законом України "Про страхування" та відповідними розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері ринків фінансових послуг. Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від іменні та за дорученням страховика й виконують частину його страхової діяльності.
64. Види послуг, що надаються страховими посередниками.
Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів страхові (перестрахові) брокери - юридичні або фізичні особи, які зареєстровані, як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого іменні на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні (перестрахуванні), як страхувальник. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства. Основним завданням діяльності аварійного комісару є складання аварійного сертифікату, в якому зазначаються достовірні дані, які підтверджують інформацію про обставини й причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди. Аджастер - фізична або юридична особа, що представляє інтереси страховика при вирішенні питань щодо врегулювання заявлених претензій страхувальника у зв'язку з настанням страхового випаду. Основними функціями в діяльності аджастера є: аналізування фактів й ризикових обставин щодо страхового випадку; складання експертного висновку для страховика за матеріалами проведеного аналізу; проведення робіт з питань ризик-менеджменту. До компетенції аджастера також входить оцінювання величини збитку, спричиненого настанням страхового випадку та узгодження зі страхувальником спірних питань щодо суми страхового відшкодування у відповідності до укладеного договору страхування. Актуарій - фахівець, що здійснює актуарні (математичні) розрахунки на основі відповідної статистики настання страхових випадків для обчислення базових страхових тарифів страховика та проведення робіт з формування й оптимізації страхового портфеля, у т.ч. й за рахунок перестрахувальної діяльності. Диспашер - фахівець з морського права, що виконує розрахунки щодо розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу. У міжнародній страховій практиці диспашер керується Кодексом торговельного мореплавства, Повітряним Кодексом, а також нормами міжнародного морського або повітряного права. Диспашер, як правило, призначається судновласником. Сюрвейєр - експерт, що оглядає транспортні засоби і вантажі й робить висновки щодо їх стану, ушкодженнях при аваріях, експлуатаційних характеристиках тощо.
65. Правове становище страхових агентів.
Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. Страхових агентів поділяють на кілька типів. Найпоширенішим у нашій країні є тип страхових агентів-фізичних осіб, що працюють у тій чи іншій страховій компанії. Роль агентів виконують також транспортні підприємства при здійсненніобов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Вони збирають страхові внески під час продажу пасажирам проїзних квитків, а потім перераховують їх до страхових компаній. З розвитком нових видів страхування в нашій країні роль агентів починають виконувати банки та поштові відділення з продажу полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та інших видів страхування. З огляду на зарубіжний досвід можна передбачити, що найближчим часом банки будуть залучені й до продажу полісів зі страхування життя. На практиці можна спостерігати розвиток відносин страхова компанія — страховий агент від простих форм до складніших. Уже згадувалися страхові агенти-фізичні особи (іноді їх називають «прямими агентами»), що працюють у штаті конкретної страхової компанії. У зарубіжних страхових компаніях прогресивнішу та гнучку структуру являють собою страхові агенти-фізичні особи, які працюють на умовах контракту з однією («мономандатні страхові агенти») або кількома («багатомандатні страхові агенти») страховими компаніями. Такі агенти мають постійні зв'язки зі своїми клієнтами.
66. Особливості правового становища товариств взаємного страхування.
Взаємне страхування є специфічною некомерційною формою організації страхових операцій, при яких страховий фонд створюють на неприбутковій основі. Взаємне страхування — це взаємний обмін ризиками, при якому не переслідують ціль отримання прибутку. Форма проведення взаємного страхування — товариства взаємного страхування. Товариство взаємного страхування є юридичною особою — страховиком, створеною відповідно до Закону України "Про страхування" з метою страхування ризиків членів цього товариства.Члени товариства взаємного страхування є учасниками товариства. Страхувальниками товариства взаємного страхування можуть бути члени товариства — юридичні та дієздатні фізичні особи, якщо це передбачено його установчими документами. Відповідальністю товариства взаємного страхування є зобов'язання щодо виплати страхових сум і страхових в ід шкодувань членам цього товариства у разі настання страхових випадків. Загальні зобов'язання товариства взаємного страхування визначають як суму зобов'язань щодо страхових ризиків усіх членів цього товариства, страхування яких передбачено договором між ними. Відповідно до цього, страховою сумою є сума, в межах якої проводять виплати у разі настання страхових випадків для кожного із членів товариства.
67. Особливості ліквідації, реорганізації та санації страховика.
Уповноважений орган має право призначити проведення примусової санації страховика-резидента у разі: невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох місяців; недосягнення ним визначеного законом розміру статутного капіталу; настання інших випадків, визначених чинним законодавством України. Примусова санація передбачає: проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика-резидента, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки; визначення Уповноваженим органом управляючої особи, без згоди якої не може здійснюватися фінансове, господарське і кадрове управління страховиком-резидентом; встановлення заборони на вільне користування майном страховика-резидента та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу; встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками; прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика-резидента. Ліквідація страховика-резидента здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Реорганізація страховика-резидента за рішенням Уповноваженого органу передбачає: реорганізацію у страхового посередника відповідно до нормативних актів, що регулюють діяльність страхових посередників; об'єднання кількох страховиків-резидентів із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це власників страховиків-резидентів; залучення до числа учасників страховика-резидента інших страховиків (у тому числі страховиків-нерезидентів) за умови проведення ними всіх розрахунків за зобов'язаннями та боргами страховика, строк сплати яких уже настав. При ліквідації страховика у разі, коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Уповноважений орган приймає рішення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків). Ліквідація страховика-резидента, що має зобов'язання перед страхувальниками, у разі визнання його банкрутом здійснюється у порядку, визначеному законом. При ліквідації платоспроможного страховика вимоги страхувальників за договорами страхування відносяться до вимог першої черги. { Виключення страховика з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності органами державної влади і органами місцевого самоврядування у зв'язку з його ліквідацією або реорганізацією здійснюється тільки після внесення відповідних змін у Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків). Реорганізація страховика-резидента (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться у порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укладання договорів страхування, встановлених Уповноваженим органом.
|
