ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ЄС
Автономное муниципальное учреждение «Культурно-досуговый центр «Южный»
Учебно-методические курсы повышения квалификации для педагогов, художественных руководителей коллективов, преподавателей общеобразовательных учреждений, а также учреждений дошкольного и дополнительного образования.
Танцевальный Совет ЮНЕСКО в России 9 апреля 2014 года завершает ежемесячные танцевальные семинары – практикумы 2013/14 учебного года для педагогов, тренеров, художественных руководителей коллективов, студентов и всех заинтересованных лиц.
9 апреля 2014 г. будут вручены Свидетельства о повышении квалификации (72 часа) Танцевального Совета ЮНЕСКО в России 2013-2014 учебного года
Занятия бесплатные. Заявка на занятие 9 апреля 2014 принимаются до 7 апреля 2014 г с указанием ФИО, даты рождения, места работы/учебы, контактного телефона (желательно моб.), электронного адреса. Заявки направлять в методический отдел по факсу или электронной почте: Тел/факс: 8 (813-70) 40-084 E-mail: ufeduloff@mail.ru Контактное лицо: Евгения Шалягина (моб.т.: 8- 909- 579-38-70)
Программа на 9 апреля 2014 10.00 – 13.00 Композиция, постановка детского танца Преподаватель САВЧУКОВА Ирина Викторовна
13.00-13.20 Вручение Свидетельства о повышении квалификации 2013/14 уч.года
Даты следующего семинара-практикума 2014-15 уч.года: 8 октября 12 ноября
Место проведения: Ленинградская область, г. Всеволожск, ул. Московская, д.6 КДЦ «Южный»
Официальный сайт www.cidunesco-spb.ru
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ЄС
1) Виникнення Європейських Співтовариств, а потім на їх основі – Європейського Союзу визвало до життя нову правову систему – право ЄС. Останнє є системою, що поєднує у собі риси як міжнародного, так і внутрішньодержавного права. Юридична сутність права ЄС змінювалась на різних етапах його розвитку. Історично першими джерелами цієї правової системи були міжнародні договори – Паризький договір про заснування Європейського об’єднання вугілля та сталі 1951 р., Римські договори 1957 р. – про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії та Європейського Економічного Співтовариства, які наразі, поряд із іншими міжнародними договорами, складають первинне законодавство ЄС. Таким чином, право ЄС на перших етапах свого розвитку мало переважно міжнародно-правовий характер. Але досить швидко право Співтовариств, а потім Євросоюзу, еволюціонувало у бік національного права – воно почало безпосередньо регулювати відносини не тільки між державами, але й за участю фізичних та юридичних осіб, тобто суб’єктів національного права. Основною формою регулювання стало так зване вторинне законодавство – директиви, регламенти, рішення, рекомендації, висновки (ст. 249 Римського договору). Акти вторинного законодавства не є міжнародними договорами. Вони приймаються органами ЄС (Радою, Парламентом, Єврокомісією, Судом ЄС тощо) в рамках їх повноважень. Відокремившись від міжнародного права, право Співтовариств, а потім і Євросоюзу не злилось повністю й з внутрішньодержавним правом. Воно виступає як самостійна правова система зі своїми джерелами, формами правотворчості та правозастосування, специфічними механізмами захисту юридичних норм від порушень. Так, Суд підтвердив принцип верховенства права ЄС, зазначивши, що положення національного законодавства може бути не застосоване, якщо воно суперечить праву Співтовариства. Суд також поширив концепцію прямої дії на директиви, дозволивши суб’єктам національного права посилатися на директиви, як на акти, що встановлюють їх права, які підлягають захисту у національних судах.
|
