Daimler і Chrysler, мрія чи страшний сон?

 

У 1998 р компанії Daimler-Benz і Chrysler, два найбільших у світі виробника автомобілів, оприлюднили своє рішення про об'єднання. Вищі посадові особи обох компаній назвали це злиття «рівним союзом». У підтвердження цієї думки генеральний директор Daimler Юрген Шремп (Jurgen Schrempp) відзначив, що він і його колега з компанії Chrysler, Роберт Ітон (Robert Eaton), будуть співголовувати в об'єднаній компанії протягом трьох років. Проте в дійсності цю угоду швидше можна було б назвати не злиття, а придбанням, так як на частку Daimler-Benz довелося 58% власності в новій компанії. Крім того, компанія Daimler-Benz зберігала за собою більшу частину позицій на верхніх рівнях ієрархічної структури управління. Нова компанія отримала подвійну назву «Daimler-Chrysler» і стала третьою в світі автомобілебудівної компанією.

Інвестори та аналітики назвали цю угоду ідеальним угодою про співробітництво і бездоганним союзом. Інженери Daimler могли передати спеціалістам Chrysler свої знання з питань забезпечення якості та познайомити їх з новими технологіями. Фахівці Chrysler, в свою чергу, могли передати німцям свій досвід у справі підвищення ефективності та оперативності збуту продукціі. Розвинена мережа розподілу Daimler забезпечувала швидке розширення сфери діяльності компанії Chrysler на європейському ринку, тоді як компанія Chrysler, в свою чергу, могла надати допомогу у вирішенні питань логістики та інших питань, пов'язаних зі збутом автомобілів марки «Mercedes-Benz» на ринку Сполучених Штатів Америки. Крім того, продукція цих двох компаній ідеально доповнювала один одного: компанія Daimler випускає автомобілі марки «Mercedes-Benz» – дорогі, прекрасно сконструйовані, легкові автомобілі; компанія Chrysler випускає ряд недорогих моделей пасажирських автомобілів і міні-фургонів, а також автомобілі знаменитої марки «Jeep» – повнопривідні автомобілі типу «універсал» на шасі легкового автомобіля. Крім усього іншого, об'єднання зусиль дозволяли компанії DaimlerChrysler істотно розширити свої можливості в проникненні на нові ринки Азії та Південної Америки. Загалом, здавалося, що союз між компаніями Daimler-Benz і Chrysler «укладений на небесах».

Проте до 2000 р. як інвестори, так і експерти почали називати співробітництво між компаніями «союзом, укладеним в пеклі». Об'єднаної компанії не вдалося досягти жодного з передбачуваних переваг, і вона пов’язла в такій кількості проблем, що в певний момент ринкова вартість компанії DaimlerChrysler опустилася нижче ринкової вартості кожної з компаній окремо до моменту злиття. У 2001 р. керівництво DaimlerChrysler оголосило про своє рішення скоротити 26 000 робочих місць в компанії Chrysler, що склало 20% її персоналу. Як могло статися, що така співпраця між компаніями, про який можна було тільки мріяти, перетворилося на страшний сон? Існує ряд факторів, які сприяли цьому.

Один з найважливіших факторів - це принципові відмінності у методах роботи, які використовувалися в компаніях Daimler і Chrysler. Компанія Chrysler належала до числа найбільш рентабельних автомобілебудівних компаній, оскільки її дії були гнучкими і активними. У Daimler-Benz склалася прямо протилежна ситуація. Найбільш важливі рішення приймалися головним чином на затяжних нарадах, які іноді тривали кілька днів, а виконання більшості операцій супроводжувалося необхідністю подання дуже докладних звітів на адресу вищого керівництва. Узгодження двох систем управління виявилося набагато складнішим, ніж передбачалось, а наради в більшості своїй закінчувалися суперечками між їх учасниками.

Ще одна проблема полягала в тому, що в компанії Chrysler на момент об’єднання справи йшли не так добре, як думали експерти. Незважаючи на те, що компанії вдавалося продавати велику кількість легкових автомобілів і автомобілів типу «універсал», а також отримувати великі доходи, її продукція морально застаріла. Автомобілі деяких найпопулярніших марок компанії Chrysler (наприклад, джип «Grand Cherokee») потребували кардинальну зміну конструкції. Автомобілі інших марок, такі як користуються великим попитом міні-фургони, поступово поступалися своєю часткою на ринку таким агресивним конкурентам, як Toyota і Honda. Хоча в компанії Chrysler були деякі нові моделі автомобілів (найпомітнішою з них стала помітна модель «РТ Cruiser»), модельний ряд автомобілів компанії як і раніше залишав бажати кращого. І нарешті, компанія Chrysler так прагнула до забезпечення високого рівня якості, що це збільшувало обсяг витрат до $ 2000 в розрахунку на кожен автомобіль. При цьому велика частина коштів йшла на внесення удосконалень, на які не було попиту і які навіть не були ними помічені (до числа таких удосконалень можна віднести, наприклад, використання звукоізолюючих матеріалов і більш потужної гальмівної системи).

Нова компанія також зіткнулася з проблемою обмеження витрат. В процесі об'єднання компаній Daimler і Chrysler між керівництвом цих компаній виникло багато конфліктів щодо дорожніх витрат. Співробітники Chrysle r звикли літати економ-класом і зупинятися в недорогих готелях мережі Holiday Inns. Співробітники Daimler літали першим класом і зупинялися в розкішних номерах.

Моральний стан колективу об'єднаної компанії було (і залишається досі) дуже важким. Незважаючи на те, що з самого початку нова компанія була оголошена «рівноправним союзом», незабаром всім стало ясно, що в дійсності компанія Daimler бере гору над компанією Chrysler. Посадові особи вищої ланки компанії Chrysler були поступово замінені німецькими посадовими особами, які прибули з материнської компанії. Крім того, всі процедури і правила компанії Chrysler були витіснені процедурами та правилами, що діяли в компанії Daimler. У результаті істотно підвищилась плинність кадрів на ключових посадах об'єднаної компанії, акціонери почали порушувати судові позови проти компанії Daimler-Chrysler, так як, на їхню думку, вони були спочатку введені в оману відносно злиття компаній Daimler і Chrysler, а лідери Профспілки працівників автомобільної промисловості США і Канади погрожували проведенням страйків в разі спроб компанії зменшити заробітну плату.

На адресу вищих посадових осіб компанії Daimler-Chrysler надходить також багато критичних зауважень щодо того, що їм варто було б зайнятися більш ретельною реалізацією власне процесу злиття компаній, перш ніж організовувати нові підприємства. Наприклад, незабаром після злиття компаній Daimler і Chrysler було оголошено, що об'єднана компанія має намір придбати компанію Nissan, другу за величиною японську автомобільну компанію. Однак після тривалих переговорів компанія Daimler-Chrysler відмовилася від цієї угоди і інвестувала великі кошти в дві інші автомобільні компанії, Mitsubishi і Hyundai. До теперішнього часу ці операції також не відбулись, оскільки обидві компанії несуть великі збитки.

В якому становищі перебуває компанія Daimler-Chrysler зараз? Юрген Шремп і його колеги з компанії Daimler оптимістично оцінюють перспективи об’єднаної компанії. За прогнозами пана Шремп, після закінчення процесу модернізації автомобілів, що випускаються компанією Chrysler, а також оснащення виробничих ліній цієї компанії новим обладнанням ефективність роботи компанії Chrysler знову підвищиться. Юрген Шремп переконаний в тому, що інтеграція двох компаній в єдину організаційну структуру дозволила подолати всі початкові труднощі і зараз компанія Daimler-Chrysler знаходиться на шляху до економічного зростання і підвищення рентабельності. Г-н Шремп заявляє також, що незабаром почнуть окупатися і інвестиції компанії в країнах Азії. Проте інвестори і критики починають проявляти занепокоєння з приводу стану справ у компанії; вони бажають знати, що ще рада директорів компанії дозволить Юргену Шремп зробити і що той зрештою зробить.

 

Питання

1. Охарактеризуйте основні аспекти організаційної структури корпорації DaimlerChrysler.

2. Який тип організаційної структури був би найбільш підходящим для корпорації DaimlerChrysler?

3. Ідентифікуйте основні аспекти всіх трьох рівнів системи контролю в корпорації DaimlerChrysler.

4. Яким чином, на вашу думку, повинні здійснюватися організація системи контролю та керування функцією контролю в DaimlerChrysler?