Класифікація податків.

Ознака.

В залежності від органа, який стягує - державні податки

податок та розпоряджується цією сумою - місцеві податки

- міждержавні податки

Ознака.

В залежності від використання - загальні податки

податку - спеціальні(цільові) податки

 

Ознака.

В залежності від об’єкта оподаткування - прямі податки

та взаємовідносин платників - непрямі подати

та держави - цільові податки.

Податкова система – це сукупність видів податків, встановлених законодавчим шляхом.

Державні податки – стягуються центральним урядом на основі державного законодавства на території всієї країни на спрямовуються до державного бюджету (прибутковий податок, податок на прибуток, мито)

Місцеві податки – збираються місцевими органами влади на відповідній території та надходять до місцевих бюджетів (податки членів федерації, акцизи, майновий податок та інші).

Міждержавні податки – податки на імпортну сільськогосподарську продукцію, які діють в європейських країнах, кошти від цих податків надходять до бюджетів цих європейських країн.

Податки за їх використанням поділяються на загальні та спеціальні (цільові).

Загальні податки – поступають в єдину касу держави. Вони призначені для загальнодержавних заходів.

Спеціальні (цільові) податки - мають строго визначене призначення (кон’юнктурний податок, який призначений для підтримки економіки в період занепаду, та направляється до кон’юнктурного фонду).

Розглянемо підсистему оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності (рис. 6.1) та розподіл податків на прямі та непрямі (рис. 6.2) в Україні.

Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо на майно та доход.

Непрямі податки – це податки на послуги та товари, які сплачуються в вартості.

Способи утримання податків.

Взагалі діють три способи утримання податків:

1. Кадастровий – він припускає використання кадастру. Кадастр – це реєстр, який містить у собі перелік типових об’єктів (землі, доходів), які класифіковані по зовнішнім ознакам та встановлює середню доходність об’єкта оподаткування.

2. Вилучення податків до моменту отримання доходу (у джерела доходів). При цьому способі податок нараховується та затверджується бухгалтерією тієї юридичної особи, яка виплачує доход суб’єкту податку. Таким шляхом утримується прибутковий податок із заробітної плати.

 

 

Рис. 6.1. Підсистема оподаткування підприємницької діяльності
(підприємств) в Україні

 

3. Вилучення податку після отримання доходу власником (по декларації). Цей спосіб передбачає передачу платником податку в податкові органи декларації, тобто офіціальної заяви про отримані доходи. Податкові органи, виходячи величини об’єкта оподаткування, вказаної в декларації нараховують податок, згідно діючої системи ставок.

 

 

Рис. 6.2 Розподіл податків на прямі і непрямі в системі
оподаткування України.

Розглянемо декілька основних видів податків.

Податок на прибуток підприємств.

Це податок на доходи юридичних осіб (акціонерних товариств, монополій та інших підприємств).

Податок утримується згідно податкової декларації, з оподаткованого прибутку, який визначається наступним чином:

Валові доходи (за виключенням ПДВ та акцизу) – Валові витрати – Амортизація = Оподаткований прибуток.

Перелік операцій, які відносяться до валових витрат або до валових доходів наданий у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Ставка податку на прибуток дорівнює на сьогодні 30 %.

Строки перерахування податку на прибуток до бюджету вказані у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Прибутковий податок

Це податок, який сплачується фізичною особою при отриманні доходу заробітна плата, інші види доходів, які обумовлені Декретом КМУ “Про прибутковий податок”.

При сплаті податку фізичною особою, які постійно працює на підприємстві – ставка податку визначається згідно шкалі ставок прибуткового податку.

Якщо доходи фізичної особи, одержані не за місцем основної роботи ставка податку дорівнює 20%.

Непрямі податки також підрозділяються на 3 види:

1. Акцизи – це непрямі податки на товари та послуги приватних підприємств, які входять до ціни або тарифу.

2. Фіскальні монопольні податки – це непрямі податки на товари масового споживання, які є об’єктом державного виробництва та торгівлі. Ставки податку не встановлюються. Держава монополізує виробництво та реалізацію деяких видів товару.

3. Митні податки – це державний грошовий збір з товарів, які ввозяться, вивозяться або транзитних товарів, майна. Цінностей, які пропускаються через кордони під контролем митного відомства.