ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
Мета: Ознайомитися з можливостями програм для архівації та антивірусного захисту.
Теоретичні відомості: Архіватори Іноді виникає необхідність зберігати інформацію на носіях досить обмеженої ємності, наприклад, на дискетах. У таких випадках можна скористатись спеціальними програмами – архіваторами. Робота архіватора базується на принципі пошуку таких ланцюжків даних, що повторюються, та оптимізації способу їх подальшого зберігання. Наприклад, якщо частина файлу складається з одних пробілів, файл можна стиснути, записавши знак пробіл та вказавши їх кількість в оригіналі. Таким чином, за допомогою програм такого призначення вирішується водночас дві задачі: економія дискового простору та створення архівів як резервних копій певних інформаційних файлів. Існує кілька типів архіваторів. Досить поширеними в наш час є архіватори WinRar і WinZip. Більш докладніше зупинимось на програмі WinRar, яка надає більше сервісних можливостей ніж WinZip і має можливості опрацьовувати Zip-архіви. Робоче вікно програми WinRar схоже на вікно програми Проводник. В ньому також можно переміщуватись по диску, відмічати файли, видаляти, копіювати. Для додавання файлів до архіву необхідно відмітити обрані файли і натиснути кнопку інструменту Add (Додати). Далі з’явиться меню параметрів архіву. У верхньому рядку необхідно вказати ім’я архівного файлу та місце його розміщення на диску. У рядку Compression Method можна вибрати степінь стиску файлів. Наприклад, Store – не стискує, Best – максимальний стиск, але меньша продуктивність. У розділі Archiving options можна конкретизувати параметри архівації: - Delete files after archiving – видалення файлів-оригіналів після архівації. - Create SFX archive (SFX – Self Extracting – що розкривається сам) – створення архіву, який можна розархівувати без програми-архіватора. Дописування при архівуванні до архівного файлу ще й програми для автоматичного розпаковування звісно збільшує розмір архіву. Проте такий архів стає незалежним від ідентичного програмного забезпечення на тому комп’ютері, де буде архів розпаковуватись. - Create solid archive – зробити архів безперервним, обробка групи файлів, як одного (значно стискує однотипні файли). - Use multimedia compression – опція для покращення компресії звукових файлів та зображень. Параметр Volume size, bytes використовується для розбиття великого за об’ємом архіву на декілька частин (для зберігання на носіях інформації файлів, що за розмірами перевищують ємність носія). Для копіювання на носії великого за розмірами файла можна вказати цей параметр як Autodetect. При цьому розміри томів (частин) архіву будуть підбиратися виходячи з вільного місця на носіях. Програма буде сповіщати, що носій вже заповнений і просити вказати (вставити) наступний носій. Коли необхідні параметри архівації встановлені і місце розміщення архівного файлу вказане, треба натиснути кнопку «Ok» або клавишу Enter. Далі з’явиться вікно статуса архівації, в якому показується ім’я поточного файла, що архівується, динаміка часу архівації. Для розпаковування архіву можна подвійним натисканням відкрити відповідне вікно архіватора, вибирати необхідні файли і натискувати Extract to. З'явиться вікно із запитом шляху, куди планується розмістити розархівовані файли. Якщо ж необхідно розпакувати весь архів, то помістивши курсор на цей архів, можна вибрати в контекстному меню Extract to..., або Exctract to <ім’я архіву>. В додаткових властивостях програми можна вказати пароль доступу до архівних файлів – усі файли в такому архіві будуть зашифровані, щоб унеможливити несанкціонований доступ до них. Антивірусні програми Під час роботи з чужими файлами, а особливо з Internet, виникає проблема захисту від комп’ютерних вірусів. Більшість вірусів орієнтовані на пошкодження інформації і щоб цього не відбулося необхідно регулярно перевіряти диски комп'ютера на віруси, а особливо дискети. Для захисту від вірусів користуються спеціалізованими програмами – Антивірусами. Найбільш популярними в області антивірусних програм є AVP (AntiViral Toolkit Pro), Doctor Web, Norton AntiVirus, Symantec AntiVirus. Розглянемо більш детально AVP. Пакет AVP включає дві головні програми: AVP-Monitor і AVP-Scanner та файли антивірусних баз, що за допомогою відомого механізму поновлюються. Monitor – програма, що постійно знаходиться в оперативній пам’яті (є резидентною) і перевіряє файли, які використовуються системою в поточний час, а також всі дискові файли. Scanner – на відміну від монітору завантажується тільки за бажанням користувача і використовується для детальної перевірки носіїв на вірусне зараження. Наприклад, необхідно перевірити дискету. Виконати це можна, відкривши Мой компьютер, виділивши Диск 3,5(А:) та вибравши в контекстному меню пункту AntiViral Toolkit Pro. Або ж знайшовши AVP-Scanner в Програмах Головного меню.
Завдання:
1. Оглянути Панель задач, знайти на ній значок антивірусної програми, відкрити відповідне їй контекстне меню. 2. Виписати в зошит назву антивірусної програми та режими її роботи, що відповідають елементам контекстного меню. 3. Ознайомитись з призначенням антивірусного монітора та антивірусного сканера. Виконати сканування власної папки для пошуку вірусної активності. 4. За допомогою стандартного графічного редактору створити різнокольорове зображення розміром 200×200. 5. Спочатку зберегти його у форматі BMP. Потім через команду Файл/Сохранить как зберегти цей же малюнок у форматах JPEG та GIF. 6. Пояснити відмінності у файлах та безпосередньо в малюнках, які з’являться після згаданих дій. 7. Знайти ярлик програми WinRAR та скориставшись ним запустити цю програму. Користуючись можливостями зміни параметрів роботи для файлів Итоговый документ та Моя презентация створити: a. звичайні архіви; b. SFX-архіви; c. архіви, розділені на томи. 8. Пояснити різницю отриманих результатів. Звернути увагу на отриманий таким чином коефіцієнт стиску. 9. Навчитися захищати архів, шляхом використання паролю. 10. Отриманий захищений архів зберегти у власній папці.
Запитання для контролю та самоконтролю: На якому принципі базується процес стиску інформації. Навести приклади вирішення проблеми стиску мультимедійної інформації. Пояснити призначення програм-архіваторів. Дати характеристику функціональним можливостям сучасних програм-архіваторів. Навести приклади. Дати пояснення такому явищу як комп’ютерний вірус. Навести класифікацію антивірусних програм, пояснити їх специфіку. Дати характеристику функціональним можливостям сучасних програм антивірусного призначення. Навести приклади.
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ для студентів напряму підготовки 6.051401 “Біотехнологія” денної та заочної форм навчання
Київ НУХТ 2014 Методи контролю біотехнологічних, фармацевтичних і харчових виробництв [Електронний ресурс]: лаб. практикум для студ. напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» ден. та заоч. форм навч./уклад. О.С.Волошина – К.: НУХТ, 2014. – 89 с.
Рецензент Ю.М. Пенчук, канд. техн. наук
Укладач О.С.Волошина, канд. біол. наук
Відповідальний за випуск Т.П. Пирог, д-р біол. наук, проф.
Подано в авторській редакції
ЗМІСТ
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОБІТ У НАВЧАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ КАФЕДРИ 1. Загальні вимоги до техніки безпеки В хімічних лабораторіях дозволяється виконувати роботи тільки при наявності спецодягу та шапочки, куди підбирають довге волосся. Для успішного виконання лабораторних робіт кожен працюючий в лабораторії зобов'язаний тримати своє місце в чистоті і порядку. Користуватися можна тільки реактивами, що мають етикетки і стоять на полиці робочого столу. Леткі речовини, концентровані кислоти і луги, сильнодіючі реактиви потрібно зберігати у витяжній шафі на підносі. Необхідно правильно користуйтуватися витяжною шафою: - стулки шафи під час роботи тримають максимально закритими; - відкривайте стулки витяжної шафи необхідно тільки на час роботи, на висоту зручну для роботи. При усіх роботах з їдкими речовинами (кислоти, луги та ін.) необхідно дотримуватися максимальної обережності. Усі розчини, що не підлягають зливу в каналізацію (органічні розчинники, соли ртуті і срібла, легкозаймистими речовинами, концентровані кислоти і луги і т. д.), слід виливати в особливі банки для зливу. Беручи речовину для досліду, слід уважно прочитати етикетку і перевірити вміст за якісними ознаками (колір, запах, консистенція та ін.). При попаданні їдкої речовини на стіл або на підлогу слід це місце відразу засипати піском, потім пісок зібрати і винести з приміщення. Облите кислотою місце промити розчином соди. Реакції, які можуть супроводжуватися сильним разігрівом (розчинення кислот, лугів), слід проводити тільки в посуді з хімічного скла. При цьому посудину вміщують в кристалізатор. Надлишок узятого реактиву не повертати в посуд, з якого він був узятий, а перенести в спеціальну ємність. У разі виявлення несправності у роботі обладнання (приладах, установках), електромережі, водопроводу тощо необхідно припинити роботу і повідомити викладача або лаборанта. Після закінчення практичних занять прибирання робочих місць виконуйте за вказівкою викладача або лаборанта.
2. Правила техніки безпеки Забороняється пробувати на смак хімічні речовини. Луги, кислоти і інші отруйні речовини необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груші щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння. При збовтуванні розчинів в колбах або пробірках необхідно закривати їх пробкою. При нагріванні рідин пробірку слід тримати отвором убік від себе і сусідів по роботі (нагрівання вести тільки у витяжній шафі). Щоб уникнути опіків від бризок і викидів не нахилятися над посудиною, в якій кипить або налита яка-небудь рідина При роботі з гарячими і легкозаймистими речовинами (ефіри, спирти, бензин, гас і так далі) не можна нагрівати їх на відкритому вогні. При визначенні запаху речовини не слід робити глибокого вдиху, а лише рухом руки направляти до себе повітря. Не можна залишати без нагляду працюючі установки, включені електронагрівні прилади, газові пальники. Нагрівати розчини на плитці слід тільки в посуді з хімічного скла без пробки. При цьому посуд має бути сухой зовні. Забороняється приймати їжу в лабораторії, пробувати на смак хімічні речовини, залишати які-небудь реактиви в посуді без відповідного напису. Засмоктувати їдкі рідини в піпетку необхідно тільки за допомогою груші або пневмонасоса, а не ротом. Усі досліди з сильно пахнучими і отруйними речовинами необхідно проводити у витяжній шафі. При розбавленні концентрованих кислот, особливо сірчаної необхідно підливати кислоту у воду тонким струменем при безперервному перемішуванні. При роботі з агресивними речовинами необхідно уникати попадання їх на шкіру. При попаданні - змити великою кількістю води і звернутися до лаборанта. При виконанні лабораторного практикуму необхідно суворо дотримуватися методичних вказівок. Студент допускається до роботи в лабораторії тільки після інструктажу по техніці безпеки, що підтверджується підписом студента і особи, що проводила інструктаж, в спеціальном журналі. Усі студенти, що пройшли інструктаж, повинні суворо дотримуватися правил техніки безпеки. За недотримання правил встановлена відповідальність в адміністративному порядку. Робота студента в лабораторії дозволяється в години, відведені за розкладом, а також в додатковий час, погоджений з викладачем, під спостереженням викладача або лаборанта.
3. Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях 1.У випадку, коли розбився прилад, склянка з агресивною рідиною, розлита значна кількість органічних розчинників (більш ніж 0,05 л), і починають виділятися отруйні гази і пара, треба негайно вимкнути всі електричні прилади, відчинити вікна, вийти з приміщення і зачинити двері. Ліквідація наслідків в даній ситуації проводиться в засобах індивідуального захисту (халат, гумові рукавиці, респіратори, протигази). 2. У випадку необережного поводження з лугами слід негайно змити їх залишки зі шкіри водою або слабким розчином борної кислоти. У разі потрапляння на шкіру кислоти негайно змити їїслабким розчином питної соди. У разі потрапляння в очі будь-якої речовини негайно промийте їх великою кількістю води. Після цього у разі потрапляння в очі кислоти накладіть ватний тампон, змочений розчином натрій гідрокарбонату з масовою часткою 3 %, у разі потрапляння лугу - промийте додатково розчином борної кислоти (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води). 3.У разі виникнення загорання необхідно: - повідомити викладача або лаборанта; - повідомити пожежну охорону по телефону "101"; - вимкнути електромережу.
4. Надання першої допомоги При термічних опіках обережно оголити обпалену ділянку і закрити сухою асептичною пов'язкою. Обпалену ділянку не можна очищати і мочити водою, етиловим спиртом, перекисом водню або змащувати маззю. При хімічних опіках промити обпалене місце, не звертаючи уваги на біль, великою кількістю проточної води (10-15 хвилин), у разі кислих реагентів - розчином бікарбонату натрію (2% -ным), у разі лужних - розбавленим розчином борної або оцтової кислот. При порізах склом: а) промивати рану необхідно тільки у разі попадання в неї їдких або отруйних речовин, в інших випадках, навіть якщо в рану потрапив пісок, іржа і тому подібне, промивати її водою не можна; б) не можна змащувати рану мазями; в) перед накладенням пов'язки змастити настоянкою йоду ділянку навколо рани. При отруєнні хімічними речовинами негайно викликати лікаря і одночасно приступити до надання першої допомоги - якщо отрута потрапила всередину - викликати блювоту, дати протиотруту. У лабораторії має бути список речовин, що викликають отруєння і вживані протиотрути. У лабораторії має бути аптечка з набором медикаментів. 5. Вимоги до оформлення лабораторних робіт Лабораторні роботи оформляють в окремому зошиті з кількістю сторінок не менш 48. Зошит підписують: назва предмету, П.І.Б студента та група. Студенти повинні готуватися до проведення лабораторної роботи: - знати тему та мету лабораторної роботи; - заздалегідь ознайомитись з теоретичними відомостями та методами дослідження в лабораторній роботі; - мати зошит, в який будуть заноситися отримані дані. Кожна лабораторна робота в зошиті повинна починатись з окремої сторінки. При оформлені конспекту лабораторної роботи повинні бути наступні пункти: Номер лабораторної роботи та її назва
|