ИСТОРИЯРОССИИ

 

Складні речення, що поєднують три і більше синтаксичних центри за допо-могою різних типів синтаксичного зв’язку, утво­рюють так звану складну синтак-сичну конструкцію (також вони називаються складними реченнями з різними ти-пами зв’язку, складними реченнями мішаного типу).

Складні речення можуть поєднуватися різними типами зв’язку:

— сурядний і підрядний: Та найпишніше там цвітіння, най­вище серце там

зліта, де рух, де дія, де горіння, чуттів і мис­лей повнота (М. Рильський);

— сурядний і безсполучниковий: Відпахла липа, білим цвітом злита, І поко-

тилася гроза аж до плачу, Ти виглядаєш іншого вже літа, А я, печальний, в цьому ще мовчу (М. Вінграновський);

— підрядний і безсполучниковий: Плекають впевненість гли­боку, що десь да-

но їм аркушик підлог, де вільно ставити крапки сухого кроку, не боючись крапок над власним «і», писать собі, читать собі свій вирок, в брудний конверт брудних квартирок сховавши свідчення свої (М. Бажан);

— сурядний з підрядним і безсполучниковим: У довгій мові є не­довгий зміст:

люблю співать про те, про що співаю (М. Рильський).

Розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях за­лежать від типу зв’язку: тут діють розглянуті правила пункту­ації для кожного з типів речень.

 

ПЕРІОД

 

Період не представляє окремий тип речень, він може бути як простим ускладненим, так і складним будь-якого типу.

Період — це багатокомпонентне речення, характерне поділом на дві логічно зумовлені і тематично цілісні частини, з’єднані відповідним синтаксичним зв’яз-ком. У першій частині періоду, як правило, великій за обсягом, за допомогою од-нотипних еле­ментів — однорідних речень або членів речення, однакових підряд-них речень — подається докладна, розгорнута характери­стика, картина чогось, а в другій частині, коротшій, — робиться висновок чи підсумок: Та хоч би прийшло вісімсот силачів, і ко­жен би з’їв вісімсот калачів, і кожен узявся б тягнути гар-нень­ко — навіть не зрушиться той поїзденько (Ю. Тувім).

Перша частина періоду вимовляється з поступовим підви­щенням тону і при-скоренням темпу, а друга — з пониженням тону й уповільненням темпу. Між ци-ми частинами в усній мові обов’язково робиться більша або менша пауза, а на письмі ста­виться кома й тире: Коли глухого генія музики Уже людські не досягали крики, Коли він чув лиш бунт німих стихій І з них, у пінній пристрасті своїй, скла-дав гармонії, щоб сам не чути, — Настигла смерть (М. Рильський).

1. Синтаксичний рівень тексту документа характерний ви­користанням усіх типів зв’язків, видів висловлювання та орга­нізацій речень, крім хіба що одно-складних номінативних.

2. Використовується прямий порядок слів у реченні, що допо­магає досягти точності та однозначності висловлювання. Однак інверсійний порядок слів також не виключений.

3. Часто вживані інфінітивні конструкції, яким притаманні наказовість (ім-перативність) та безособовість, тобто ті риси викла­ду, що характерні для докумен-тів.

4. Складні речення також вживаються досить часто. Складні ре­чення якомо-га точніше та повніше передають багатоаспектну складну думку, висловлювання тощо. Використання складних конструкцій здебільшого уповільнюють читання та сприймання ос­новних тез, аргументів, положень документа. Бажано в тексті чер­гувати складні та прості речення, що сприятиме створенню серед­нього темпу, се-редньої напруги викладу і, звичайно, сприймання.

5. Активно вживаються обставинні речення (підрядні умови), канцелярсько-го звучання мові ділових паперів надають описові та паралельні конструкції тощо.

 

 

 

БЛОК ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

 

1. Перепишіть речення. Підкресліть головні та другорядні члени речення.

1. Маленькими віконечками убога хата дивилася на вули­цю й принишкла.

2. Пилипкові очі блиснули одразу.

3. Мико­ла Горобець захвилювавсь.

4. Всі теж стали на ноги.

5. — Диви, штаб, мабуть. Ті кинулись очима й принишкли.

6.І сталося щось страшне (З тв. А. Головка).

7. Щось насувалось грізне (С. В.).

8. Сумно, сумно серед неба сяє білолиций (Т. Ш.).

9. Не прий­нялись три ясени, тополя всихала (Т. Ш.).

10. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину (О. Коб.).

11. Що лишилося в нього? Страшне сьогодні? (О. Полт.).

12. Сидіти без діла — також важкий труд (Н. тв.).

13. Ми довго стояли, трясучи руки, як це завжди роблять і вороги, і друзі. Перші, щоб замаскувати ворожість, а другі — щоб заховати дружню теплоту

(Ю. Я.).

14. Петрів батіг примружив синє око (Л. Т.).

15. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховраха-ми, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Л. Г).

16. Пізно ввечері хлопці поверталися з худобою додому (А. Г.).

 

2. Перепишіть речення, вставляючи потрібні розділові знаки. Визначте засо-би їх ускладнення.

1. Збагнув тільки що Київ безконечний пишний запамо­рочливий таємний... 2. Заплатив своїм походженням родом чорною роботою нелюдським терпін-

ням здібностями і страж­даннями незмірними нелюдськими.

3. Ольжич-Предславський вважав себе не без потурання деякої частини гро-

мадськості великим теоретиком міжнародного права.

4. Але зрештою яке це має відношення до правосуддя? (З тв. П. Загребель-

ного).

5. А цей спокійний з уже сивуватим вусом чоловік дарма що був родом не з

Вовчугів чимось привертав довіру.

6. Заводи при­чали каскади будинків по підгір’ю правого берега все було

повите димами млою полудневої спеки.

7. А студенти після каші пороздававши позичені ложки та посуд затіяли

перепра­ву на той бік.

8. На пухких плавневих ґрунтах збагачених весня­ним намулом все йде в

ріст фантастично жене так наче десь на іншій планеті нагрітій іншим живлющим сонцем (3 тв. О. Гончара).

9.Сержант Кравчина стоїть по коліна у воді а на березі на мокрім холоднім

піску стоять його бойові товариші.

10. Всі бійці і командири а їх було в землянці чоловік тридцять раптом заво-

рушились і розташувавшись для довгого приємно­го слухання притихли (О. Дов-женко).

11. А я не знаю нічого ніжно­го окрім берези зате ж її сестрицею взиваю

(Л. У).

12. ОРуська земле Вже далеко за горою ти! (Сл.).

13. Можна все на світі ви­бирати сину вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Сим.).

14. Над полем у високості співали жайворонки (М. К).

 

3. Перепишіть речення, вставляючи потрібні розділові знаки. Класифікуйте подані речення. Що береться за основу кла­сифікації складносурядних речень?

1. І знов цвітуть черешні і зеленіє луг (М. Д.-Х.).

2. А вітер ховає слова рве прямо біля порога і штовхає мене в сіни а кру­па як тертушкою по ногах по ногах... (Гр. Т.).

3. Мати ту­жила і рвалася а на полу в куточку кричали діти (А. Г.).

4. У вестибюлі затишно й прохолодно а там надворі пашіє спека (О. Г.).

5. Ще ранок диха прохолодою Від сну підводиться трава Та вже за першою підводою Шляхом куриться курява (А. М.).

6. Самій не довго збитися з путі Та трудно з неї зби­тись у гурті (Л. У).

7. Кругом широколистії тополі А там і ліс і ліс і поле І сині гори за Дніпром (Т. Ш.).

8. Ім’я співака зна­ють у всіх куточках нашої Батьківщини та й за кордоном ба­гато людей зачаровані українською піснею (О. Біл.).

9. В про­вулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне (Гр. Т.).

10. Били блискавки ще тривогу Розти­наючи небосхил І веселка тобі під ноги Опустилась чудна без сил (В. Сим.).

11. Ми чуємо тебе Кобзарю і голос твій нам душі окриля (В. Сим.).

12. Чи комиш впаде в око чи дим тріпоче в повітрі (А. М.).

13. То пронесеться над болотом чайка то промайне бистрий чибіс і грудкою впаде в ситу землю (А. Ш.).

14. Нас ні бурі не скосили Ані шторми не взяли (П. Т.).

15. То не риба в морі розгулялась То не пави в небеса знялися (М. Р.).

16. Або перемогу здобути або вдома не бути (Н. тв.).

17. Ме­лодія була проста проте Лесі довелося чимало потруди­тися... (М. О.).

 

4. Перепишіть речення, вставляючи пропущені розділові зна­ки. Назвіть семантич-ний тип підрядних речень.

1. Літо тихе з полів зайшло в село, постояло біля кожного тину, городу та й взялося до свого ділечка щоб усе росло, роди­ло (М. С).

2. Щоб зовсім прогнати сон і підбадьоритись трохи я почав уявляти собі но-вих хазяїв (М. К).

3. І вже не лишилося в старого дуба сили щоб вистояти проти вітру, і він зломився біля самої землі і впав, тяжко зітхнувши (П. З.).

4. Одного по­гляду було досить щоб збагнути трагедію, яка розігралася тут під час бурі (П. З.).

5. І знову поспішав у поле Щоб нам подару­вати добрий сплав Землі і сонця, розуму і праці (Д. Луц.).

6. На те коня кують щоб не спотикався (Н. тв.).

7. Мені потрібні зустрічі з народом з моїми людьми аби помножити себе свої думки і почуття братаючись думками і почуттями з іншими (О. Довж.).

8. Докласти треба руки мозолясті Щоб красувався вбогий переліг Нечувано багатим урожаєм (М. Р.).

9. Щоб прийшло на землю сподіване щастя треба великої праці (М. К.).

10. Тут треба оглядатись добре щоб не оступитися (О. Г.).

11. Де­рева необхідно постійно обрізати для того щоб вони краще плодоно-сили (Журн.).

12. Для того щоб правильно розв’язати за­дачу її необхідно зрозуміти (Підр.).

13. Для того щоб багато знати треба багато читати (Н. тв.).

 

5. Перепишіть речення, вставляючи пропущені розділові зна­ки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. Ми — смертні. Та знайте народ не вмира! (Б. Олійник).

2. Ко­ли мені в серці гірко серед недоспаних годин я знаю світить тиха зірка я в цілім світі не один! (І. Коваленко).

3. Та диво дивне в лютій тісноті я відчуття безмежжя не втрачаю (М. Ру-
денко).

4. Журно спить лоза в долині пишних трав давно не­ма душу й серце в само-тині міцно, владно, безпорадно огор­нула чорна тьма (Г. Чупринка).

5. Устанеш з ночі дякуй, що живеш (О. Довгий).

6. Минає літо осінь вже бреде лісів баг­рець торкнувся вересневий (Л. Тен-дюк).

7. А тумани вже дав­но щезли розвіяли їх сині та теплі вітри й вітерці (Григір Тю­тюнник).

8. Врожайне літо завжди наливає хлібороба добрим спокоєм і певністю так наливає воно колос дорідним зерном (М. Стельмах).

9. Палахкотіло вогнище вечірньою свіжістю тягло від потоку (О. Гончар).

 

6. Визначте тип складних синтаксичних конструкцій. По­дайте їх схеми і встановіть смислові відношення між предикативними час­тинами кожної з них.

1. Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє, і мла стоїть стіною від землі до неба (О. Довж.).

2.А світ стояв як і раніше, й земля оберталася навколо своєї осі, й двоє моло-дих конструкторів курили та сперечалися на космічні теми (Ю. М.).

3.... То сад похилився гілками, то розродилися вівці, то копи нажатого хліба звозити треба з ріллі, виповняючи збіжжям комори (М. З.).

4. Чи блищить ріка глибоко, Чи шумить під вітром сад, Чи рум’янить вітер щоки У колгоспівських дівчат (В. Сос).

5. Коні бігали, і половці не впізнавали один одного, а з неба палило сонце

(Ю. Я.).

6. Люди були вкрай потомлені, але марш продовжувався, і про відпочинок ніхто не заїкався (Гр. Т.).

7. Зі степу навпроти сонця йшла, і щоки горіли їй від далекої ходьби, а ямочки на щоках і сльозини в вічі були в розблисках світла (О. Г).

 

7. Проаналізуйте будову періодів. З’ясуйте смислові зв’язки між їхніми частинами. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

1. I там, де на всьому лежить печать мовчання, де стри­мані і скарги, і пісні, де здавлені прокльони і ридання, — вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка).

2.Як­що держава захоплена кланами з їхніми приватними інтере­сами, якщо вона підпорядкована частково антидержавним інтересам, якщо державні струк-тури зазнають шаленого тис­ку зовнішніх чи внутрішніх сил, — то це дуже небез-печно, бо тим самим руйнуються продуктивні сили цієї країни (В. Сікора).

3. І хоч часами плутана була моя стезя, і помацки про­ходу серед страшних шукав я перешкод, і помилки робив я неминучі, і сто разів зривався я із кручі, — завжди мене мій рятував народ (I. Кочерга).

4. Поки були співці, що славили свободу і клали голови за неї повсякчас, поки прославлений легендами Парнас був джерелом і втіхою народу, поки були співці, що Богові в угоду за правду пресвяту підносили свій глас, поки поезії тривкий іконостас служив для молитов за тяглість родоводу створіння Божого — людини на землі, — допоти й не була людина в кабалі (П. Косенко).

5. Свят-вечір — то подія для всіх. Навіть хто й не говіє, і святих не визнає, і з сусідами чвариться, вічно воюється, — і такому цього ве­чора настає передишка (О. Гончар).

 

 

ИСТОРИЯРОССИИ

с древнейших времен до наших дней

УЧЕБНИК

Под редакцией

доктора исторических наук,

профессора,

члена-корреспондента РАН