Методичні рекомендації до практичного заняття. Визначення результату чистого руху грошових коштів проводиться прямим та непрямим методами, наводяться у формі 3 „Звіт про рух грошових коштів”

Визначення результату чистого руху грошових коштів проводиться прямим та непрямим методами, наводяться у формі 3 „Звіт про рух грошових коштів”, на основі якої проводиться аналіз грошових потоків підприємства.

Основною метою аналізу управління грошовими потоками є виявлення рівня достатності формування коштів, ефективності їхнього використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягом і в часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів його господарської діяльності, по окремих структурних підрозділах („центрах відповідальності") в наступній послідовності.

На першому етапі розглядається динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел: темпи приросту позитивного грошового потоку зіставляються з темпами приросту активів підприємства, обсягів виробництва і реалізації продукції. Особлива увага на цьому етапі аналізу приділяється вивченню співвідношення залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, виявленню ступеня залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На другому етапі розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку по напрямках витрат коштів. У процесі цього етапу аналізу визначається наскільки співрозмірно розвивалися за рахунок витрати коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; за якими напрямками використовувалися кошти, залучені з зовнішніх джерел; в якій мірі погашалася сума основного боргу за залученими раніше кредитами і позиками.

На третьому етапі аналізу розглядається збалансованість позитивного і негативного грошових потоків за загальним обсягом; вивчається динаміка показника чистого грошового потоку як найважливішого результативного показника фінансової діяльності підприємства й індикатора рівня збалансованості його грошових потоків у цілому.

Особливе місце в процесі цього етапу аналізу приділяється „якості чистого грошового потоку" - узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується ростом питомої ваги чистого прибутку, отриманої за рахунок росту випуску продукції і зниження її собівартості, а низьке - за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов'язаного з зростанням цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій і т.п.

Для оцінки якості управління слід також визначити структуру грошових потоків за декілька років.

Якість управління підприємством можна характеризувати як гарну в тому випадку, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності має позитивну величину і розмір цих коштів істотно перевищує результати інвестиційної та фінансової діяльності, які можуть бути навіть від'ємними.

Це означає, що в результаті операційної діяльності (від реалізації продукції, робіт (послуг) підприємство отримує достатньо грошових коштів, щоб здійснювати інвестиції за рахунок власних коштів і виплати за користування кредитами.

Додатне значення чистого руху коштів у результаті усіх видів діяльності підприємства свідчить, що керівництво досить успішно справляється зі своїми функціями.

Якщо рух грошових коштів у результаті операційної та фінансової діяльності має додатне значення, а в результаті інвестиційної - від'ємне, то це свідчить про нормальну якість управління підприємством. Сутність подібної структури грошових коштів така: підприємство спрямовує грошові кошти від операційної діяльності, кредитні кошти і додаткові вкладення власників від фінансової діяльності на придбання необоротних активів для відновлення основних засобів, вкладення капіталу в нематеріальні активи і здійснення довгострокових інвестицій.

Фінансування витрат з інвестиційної діяльності за рахунок надходжень від фінансової діяльності не завжди є негативним явищем. Кожне підприємство бажає залучити інвестиції для впровадження заходів науково-технічного прогресу та на оновлення основних фондів.

Від'ємне значення руху грошових коштів від інвестиційної і додатне - від фінансової діяльності може означати, що підприємство отримало кредит під невеликий відсоток та інвестувало отримані кошти на більш вигідних умовах. Така ситуація сприятлива для оцінки якості управління підприємством (нормальне), але керівництво має звернути увагу на цей факт з погляду поліпшення результатів інвестиційної діяльності.

Ситуація на підприємстві насторожує, якщо рух коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності має додатне значення, а в результаті операційної - від'ємне. Тоді становище підприємства можна охарактеризувати як кризове, а якість управління за цієї ситуації не витримує ніякої критики. Сутність такої структури капіталу полягає в тому, що підприємство фінансує витрати операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної та фінансової діяльності, насамперед залучення кредитів та ін.

Така структура руху грошових коштів сприятлива тільки для знову створених підприємств, які ще не почали працювати на повну потужність, а відбувається поетапне освоєння проектних потужностей. Це характерно для підприємств на початкових стадіях їх життєвого циклу (1-3 роки).

На підставі розглянутого вище можна зробити висновок, що якість управління підприємством буде перебувати на сприятливому рівні тільки в тому випадку, коли матиме місце додатний результат руху грошових коштів у зв'язку з операційною діяльністю і він істотно перевищуватиме результат від інвестиційної та фінансової діяльності. Це означатиме, що підприємство своєчасно отримує оплату за реалізовану продукцію, товари, за надані послуги і виконані роботи від покупців та замовників. Окрім того, витрати на виробництво та реалізацію значно менші, ніж отримані доходи, і підприємство отримує прибуток від операційної діяльності.

На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування позитивного і негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків грошових активів підприємства, що відображає рівень цієї синхронності і забезпечує абсолютну платоспроможність. У процесі дослідження синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується динаміка коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду. Цей коефіцієнт повинний мати значення не нижче одиниці (перевищення одиниці буде генерувати зростання залишку грошових активів на кінець розглянутого періоду, тобто сприяти підвищенню коефіцієнта абсолютної платоспроможності підприємства).

На п'ятому етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства.

Визначене уявлення про рівень ефективності грошового потоку дозволяє одержати і коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку.

Ці узагальнюючі показники можуть бути доповнені низкою частих показників - коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях; коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у довгострокових фінансових вкладеннях і т.п.

Результати аналізу використовуються для виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства і їхнього планування на майбутній період.

Для визначення максимального, мінімального та середнього залишку грошових коштів можна використовувати наступні моделі:

1. Модель Баумоля:

, (3.1)

де В – середня сума витрат з обслуговування однієї операції;

- загальне витрачання грошових активів у майбутньому періоді;

СВ – ставка відсотків за короткостроковими фінансовими вкладеннями.

 

(3.2)

2. Модель Міллера-Орра:

Мінімальний залишок грошових кошті приймається таким самим, як мінімальний резерв грошових кошті у звітному періоді

, (3.3)

де - сума максимального відхилення грошових активів від середнього у звітному періоді

(3.4)

(3.5)