ТЕМА 4. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУПоняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину. Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Обов'язкові і факультативні ознаки складу злочину, значення такого розподілення ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання. Види складів злочину залежно від 1) їх тяжкості: прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані; 2) особливостей конструкції: матеріальні, формальні, усічені; 3) наявності наслідків: з матеріальною шкодою, з фізичною шкодою, з ідеологічною шкодою. Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і її значення.
Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про склад злочину, ознаки елементів складу злочину. Ключові слова та поняття: “склад злочину”, “об’єкт злочину”, “предмет злочину”, “об’єктивна сторона злочину”, “суб’єкт злочину”, “суб’єктивна сторона злочину”, “види складів злочинів”. Обсяг знань, вмінь слухача після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми про поняття складу злочину, елементи, ознаки складу злочину, види складів злочинів, про роль складу злочину при кваліфікації злочинів. Тема 5. Об'єкт злочину, Об'єктивна сторона злочину Поняття об’єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину. Характер суспільної небезпечності злочину. Ступінь суспільної небезпечності злочину. Їх значення для правильного визначення об`єкту злочину та його кваліфікації. Суспільні відносини, інтереси, блага як об’єкт злочину. Об'єкт злочину і об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин. Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину. Видовий об`єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину. Порядок визначення родового, видового та безпосереднього об`єктів злочину та їх значення. Основний (головний) і додатковий безпосередні об'єкти. Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Предметні та безпредметні злочини. Значення правильного встановлення предмету злочину для кримінальної відповідальності. Відмінність предмету злочину від об’єкту злочину. Описання предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК. Потерпілий як ознака об`єкту злочину. Значення встановлення категорії потерпілого для кваліфікації злочину (посягання щодо працівників правоохоронних органів, суду та ін.). Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов'язкові та факультативні. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності, кваліфікації злочину, а також відмежування одного складу злочину від іншого. Суспільно небезпечне діяння, його поняття та форми. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність злочинного діяння як зовнішні акти поведінки людей, які вчиняються в реальній дійсності. Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Правовий (юридичний) обов'язок діяти певним чином та наявність можливості виконати обов'язок, який покладено на особу. Значення нездоланної (непереборної) сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність). Поняття суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого розподілення. Причинний зв'язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв'язку. Розподіл причинного зв'язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв'язок та ін. Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини (обстановка, умови), місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину; їх значення. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як: - конститутивні (конструктивні) ознаки конкретного складу злочину; - кваліфікуючі ознаки; - обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.
Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про об’єкт злочину, об’єктивну сторону складу злочину, їх ознаки. Ключові слова та поняття: “діяння”, “дія”, “бездіяльність”, “суспільно-небезпечні наслідки”, “причинний зв’язок”, “види об’єктів злочину”, “триваючий злочин”, “продовжуваний злочин”, “матеріальний склад злочину”, “формальний склад злочину”. Обсяг знань, вмінь слухача після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми про поняття об’єкта злочинів, його структуру та значення, класифікацію об’єктів злочину та її значення, предмет злочину, його поняття та місце в структурі складу злочину, про відмінність предмета злочину від об’єкта злочину, поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони, суспільно-небезпечне діяння, його поняття, ознаки та форми (дія чи бездіяльність), поняття, ознаки і види суспільно-небезпечної дії., про бездіяльність, її поняття, ознаки та умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
|
