Енергія специфічної динамічної дії їжі (СДДП)пов'язаназ енергією ОО йпри змішаному харчуванні становить у середньому близько 10-15 % від величини енергії основного обміну

людини. З огляду на особливості обмінних процесів, що протікають в організмі чоловіка й жінки Е_сддп можна представити в наступному виді:

Е_{сддп (ч)} = 0,15 Е _оо;

Е_{сддп (ж)} = 0,10 Е _оо;

де Е_{сддп (ч)} і Е_{сддп (ж)} - енергія специфічної динамічної дії їжі для чоловіків і жінок відповідно, ккал (к/дж);

Енергія фізичної активності (ФА) - це енергія, що витрачається людиною на різні види діяльності й вона в значній мірі впливає на його загальні сумарні добові енергетичні витрати. Залежно від інтенсивності й тривалості виконання різних трудових операцій ця енергія може перевищувати енергію основного обміну в 2-3 і більше разів. Існують різні експериментальні й розрахункові способи визначення енергії фізичної активностілюдини.

Як було зазначено вище, одним з важливих вимог, пропонованих до організації раціонального харчування людини є те, що енергоцінність пропонованого людині харчового раціону повинна відповідати енергетичним витратам його організму (за певний період часу).

Відомо, що енергетичні функції в організмі людини в основному виконують вуглеводи й жири й у меншому ступені білки. Знаючи калоричну вартість окислювання в організмі людини вуглеводів, жирів і білків можна виразити енергетичну цінність спожитої їжі наступним рівнянням:

Е_їжі = Вх4 + Жх9 + Бх4;

де Е_{їжі -} сумарна енергія харчового раціону, ккал (к/дж);

Вх4, Жх9, Бх4 - кількість енергії, яка надходить в організм людини з раціоном харчування за рахунок засвоєння вуглеводів, жирів і білків відповідно, ккал (к/дж);

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, при організації раціонального харчування вимога про відповідність енергоцінності пропонованого людині харчового раціону енергетичним витратам його організму можна виразити наступним рівнянням:

Е_їжі = Е_затр

Для підтримки нормального плину енергетичних, пластичних і каталітичних процесів організму потрібно також певна кількість різноманітних харчових речовин, що повинна бути забезпечена правильно підібраним нутрієнтним складом раціону харчування, а їхні витрати в процесі життєдіяльності організму людини також повинні бути компенсовані з раціоном харчування. У загальному випадку наведене вираження можна віднести й до нутрієнтів харчового раціону (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин).

При організації раціонального харчування необхідно дотримуватися суворого режиму харчування: години, тривалість і кратність прийомів їжі; інтервали між ними; черговість прийому страв; розподіл добового раціону по калорійності, якісному складу, обсягу й масі протягом дня.

Тривалість прийому їжі залежить від кількості й виду їжі. Якщо на спокійну вечерю й сніданок потрібно від 20 до 30 хвилин, то на обід в 2 рази більше часу (40-50 хв.). Полуденок або другий сніданок можуть бути прийняті, не поспішаючи, протягом 10-15 хвилин.

Апетит, засвоюваність харчових речовин у шлунково-кишковому тракті й використання їх організмом перебувають у тісній залежності від кратності прийомів їжі протягом дня. Доведено, що найбільш доцільним для здорової дорослої людини є трьох- і чотириразове харчування.

Крім часу прийому їжі й кратності харчування, у підтримці здорового апетиту й оптимальної секреції травних залоз важливе значення мають інтервали між окремими прийомами їжі. Найбільш оптимальним для дорослої здорової людини є інтервали в 4-6 годин. Під час відпочинку (сну) інтервал подовжується до 10-11 годин, протягом якого відновлюється здатність органів травлення до нормальної діяльності на наступну добу. У період відпочинку (сну) шлункова секреція в нормі майже повністю припиняється.

Для того, щоб в організмі вчасно відновлювалися витрачені ресурси й підтримувалася працездатність, істотне значення має раціональний розподіл енергоцінності раціону і його якісного складу по окремих прийомах їжі. Від правильності розподілу раціону по окремих прийомах їжі багато в чому залежить також ступінь використання нутрієнтів організмом і нормальне функціонування травних органів. Залежно від віку, професії, зміни роботи й ін. розподіл енергоцінності й нутрієнтного складу їжі по окремих прийомах може бути різним. При роботі в ранкову зміну чотириразове харчування включає два сніданки: 20-25% загальної енергоцінності перед роботою й 15-20% на роботі, обід (30-35%) і вечеря (15-20%). Особливістю режиму харчування робочих вечірніх змін є більш пізній сніданок (9-10 г) і вечеря (23-24 г). Перший сніданок повинен бути легкий (25% енергоцінності), обід -ситним (30-35% енергоцінності), третій прийом їжі необхідно прийняти на роботі (25% енергоцінності). Особливістю режиму харчування робочих нічних змін полягає в тому, що перший сніданок приймається ними перед сном після роботи (до 20-25% енергоцінності добового раціону). Обід після сну може бути легким (20-25% енергоцінності). Вечеря перед нічною зміною повинна бути досить ситною (35% енергоцінності). У перерві необхідно приймати їжу у вигляді легкозасвоюваємих страв.

 

 

ІЗС №1