V. Програма курсу

 

 

Шаганова Ольга Михайловна

 

Работа публикуется в авторской редакции

 

 

Лицензия ЛР № 0221352 от 14.07.1999 г.

Лицензия Плр № 020109 от 15.07.1999 г.

 

Подписано в печать 2012 г. Формат 60х84/16. отпечатано на Riso-4300. Усл. п.л. Тираж 100 экз. Заказ _______ Барнаульский юридический институт МВД России. Организационно-научный редакционно-издательский отдел. 656099, Барнаул, ул. Чкалова, 49.

[1] Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении / Под ред.Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. М., 2008. С.172.

[2] См.,напр.: Куриное Б.А. Научные основы квалификации преступлений. – М., 1984 – С. 71.

[3] Карпушин М.П., Курляндский В.И. Указ. соч. - С. 173.

КАФЕДРА ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

 

«УКРАЇНСЬКА УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ»

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО КУРСУ

(на засадах модульно-рейтингової системи навчання)

для студентів спеціальності 6.030500 – фольклористика

 

КИЇВ-2009

 

 

Українська усна народна творчість. Навчальна програма та методичні рекомендації до курсу (на засадах модульно-рейтингової системи навчання) для студентів спеціальності 6.030500-фольклористика / Укладачі: д.філол.н., доц. Івановська О.П., к.філол.н., доц. Наумовська О.В. – К., ПЦ Інституту філології, 2009. – 56 с.

 

Рецензенти: д філол.н., проф. Копаниця Л.М.,

к.філол.н., доц. Чебанюк О.Ю.

 

Затверджено Вченою радою

Інституту філології,

протокол № 2

від 21 вересня 2009 р.

 

Вступ

І. Модульна організація навчального матеріалу

Навчальним матеріалом для практичного курсу «Українська усна народна творчість» (123 год.) є народнопоетичні тексти канонічних жанрів народної словесності, а також невербальні тексти обрядової народної культури, що складає синкретичну цілісність фольклорного феномену. Метою комплексного вивчення є системне бачення студентами витоків, еволюції та поетичної специфіки продукту етнотворчості, виявити його художню самобутність та поліфункціональні зв’язки з іншими гуманітарними науковими дисциплінами. Такий підхід, на наш погляд, забезпечує врахування сучасних фахових вимог до майбутнього філолога-фольклориста та пізнавальних запитів студентів. Методичні рекомендації допоможуть студентам структурувати наукові пошуки в царині фольклористики, усвідомити інтеграцію найкращих класичних народознавчих студій попередніх періодів у коло нових течій, напрямків, шкіл, які суттєво позначилися на еволюції національної науки про фольклор.

Зміст курсу структуровано з урахуванням збільшення частки самостійності в опануванні навчальною інформацією. Модульно-рейтингова організація навчання підходить для реалізації такого підходу якнайкраще. Навчальний матеріал зведено в модулі, Які забезпечують різні види робіт на етапах навчально-пізнавальної діяльності студентів. Тематична єдність модуля реалізується у двох групах питань і завдань, спрямованих на різні вектори засвоєння. Запитання блоку А орієнтовано на поновлення в пам’яті навчальної інформації лекційного курсу. Завдання блоку Б передбачають самостійне опрацювання студентами наукової літератури і творче втілення засвоєного матеріалу. Тому вони містять завдання: написати твір-роздум, провести дискусію або гру-театралізацію, довести чи спростувати тезу, обговорити проблему тощо. Кожний модуль вивчається на базі запропонованих наукових джерел, збірників народнопоетичних текстів із залученням особистих записів польових досліджень. Питання блоку А та блоку Б можуть пропонуватися студентам як домашня робота. Викладачі мають змогу скористатися запропонованою рейтинговою шкалою.

Методичні рекомендації стануть в пригоді викладачам, які прагнуть якнайбільшої диференціації рівнів знань у навчанні.

 

 

ІІ. Зауваження та рекомендації до рейтингового оцінювання знань, умінь та навичок студентів

 

Основою рейтингового оцінювання навчальної діяльності студентів є гнучка та динамічна багатобальна шкала, яка дозволяє здійснювати накопичення балів за певний період навчання (семестр, навчальний рік) ЇЇ використання спрямоване на максимальну диференціацію рівнів знань та вмінь. Сума оцінок виступає в ролі кількісного показника успішності і формує рейтинг студента у порівнянні з успіхами його товаришів. Рейтингове оцінювання дозволяє відобразити не лише якість знань, умінь та навичок, але й активність, самостійність, творчий підхід. Викладач має змогу здійснювати періодичне та підсумкове ранжування студентів: найвищий рейтинг – високий рейтинг – середній рейтинг – низький рейтинг – не оцінено.

У межах кожного модуля виділено теоретичний та практичний блоки. Теоретичний блок передбачає діяльність студентів з накопичення інформації, її узагальненню, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між явищами у фольклорі. Перевірка знань блоку А відбувається шляхом усного чи письмового опитування. Практичний блок передбачає оцінку за самостійний пошук матеріалів, їх творчу обробку, втілення знань у різних видах навчально-пізнавальної діяльності, зокрема евристичних та ігрових.

Навчальна діяльність оцінюється шкалою балів (наприклад «1-12»). Для групових форм роботи оцінка вказується для кожного учасника. Сукупна оцінка в балах, передбачена за кожний вид роботи в межах модуля, формує рейтинг кожного студента. Оцінка 9-12 балів за роботу в межах одного модуля вважається високою, 6-8 – середньою, до 6 – низькою. Сукупний рейтинг студента за результатами вивчення курсу можна розподілити за рівнями: високий — 162 - 197 балів; середній — 108 – 161 бал; низький—до 72-108 балів, не оцінено – до 72 балів. Будь-яка частина модуля може бути запропонована студентам у вигляді домашньої роботи, оцінка за яку вводиться у загальну рейтингову шкалу. Перевірка в межах блоку А та блоку Б може проводитись усно або письмово.

Пропонована шкала оцінювання може бути коригована викладачем залежно від рівня групи та використаних у процесі навчання додаткових видів роботи.

 

 

Схема заповнення таблиці підрахунку балів

Блок А	Блок Б	Блок А + Блок Б у вигляді домашньої роботи	Усього балів за модуль
1 – 5	1 – 7	1-12

 

За 100 -бальною шкалою	За 200 -бальною шкалою	За національною шкалою
90-100	162-200		відмінно	зараховано
85-89	141-161		добре
75-84	108-140
65-74	93-107		задовільно
60-64	72-92
35-59	26-71		незадовільно	незараховано
1-34	1-25

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-25 – „незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

26-71 – „незадовільно” з можливістю повторного складання;

72-92 – „задовільно” („достатньо”);

93-107 – „задовільно”;

108-140 – „добре”;

141-161 – „добре” („дуже добре”);

162-200 – „відмінно”

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

№ лекції	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
Усього	Лекції	Семінари	Самостійна робота	Інші форми контролю
1 семестр
Змістовий модуль 1
	Предмет, об’єкт та завдання української фольклористики
	Фольклор – синкретична галузь антропологічного знання
	Календарна обрядовість як фольклорне явище
Модульний контроль (тест)
Змістовий модуль 2
	Родинно-обрядовий фольклор
Змістовий модуль 3
	Жанрова структура дитячого фольклору
	Малі жанри фольклору
Модульний контроль (тест)
	Разом за 1 семестр
2 семестр
Змістовий модуль 1
	Народна казкова проза
	Неказкова народна проза
	Анекдоти
Модульний контроль (тест)
Змістовий модуль 2
	Дума як самобутній жанр народної творчості українців.
	Епічні пісні
Модульний контроль (тест)
Змістовий модуль 3
	Тематична поліфонія необрядових ліричних пісень
	Соціально-побутова лірика
	Сучасний фольклор
Модульний контроль (тест)
	Разом за 2 семестр

IV. Тематичний план семінарських занять

 

№ лекції	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
Усього	Лекції	Семінари	Самостійна робота	Інші форми контролю
1 семестр
Змістовий модуль 1
	Предмет, об’єкт та завдання української фольклористики 1.Визначення предметного поля науки про народну творчість. 2. Основні поняття і терміни та методи фольклористики. 3. Наукові напрями дослідження українського фольклору. 4. Зв’язок фольклористики з іншими гуманітарними дисциплінами.
	Фольклор – синкретична галузь антропологічного знання 1. Маргінальна природа фольклору 2. Фольклор як система традиційних ідей 3. Поняття «фольклорний текст» та принципи смислоутворення фольклорного простору 4. Значення культурного контексту в характеристиці фольклорного явища
Змістовий модуль 2
	Календарна-обрядовість як фольклорне явище. 1.Замовляння як універсальний жанр фольклору 2.Зимовий цикл 3.Весняний цикл 4.Літній цикл 5.Осінній цикл
Змістовий модуль 3
	Родинно-обрядовий фольклор 1.Родильний фольклорний текст 2.Весільна драма 3.Вербальна та драматична складові поховального фольклорного тексту. 4. Поняття «народна драма»: синкретизм, функціональні характеристики. 5.Рудименти традиційних обрядових смислів у сучасній ритуалістиці.
	Жанрова структура дитячого фольклору 1.Фольклор дорослих для дітей 2.Власне дитячий фольклор: дражнили, страшилки
	Малі жанри фольклору 1. Визначення жанрів: прислів’я, приказки, прикмети, каламбури, вітання. 2. Загадки як жанр фольклору. Тематика, проблеми жанрової класифікації особливості функціонування.
	Разом за 1 семестр
2 семестр
Змістовий модуль 1
	Народна казкова проза 1.Проблема внутрішньожанрової класифікації. 2.Естетична та ідейна функція, ідейно-тематичний склад казок. 3.Провідні мотиви чарівної казки 4.Збирання, публікація, дослідження народних казок 5. Міфологічна, міграційна, антропологічна, історична теорії походження та розвитку жанру. 6.Наративні особливості
	Неказкова народна проза. 1. Визначення жанрової специфіки легенди, переказу, народного оповідання, оповіді. 2. Збирання, публікація, дослідження.
	Анекдоти 1.Ідейно-тематична структура жанру 2.Художні засоби 3.Часові трансформації
Змістовий модуль 2
	Дума як самобутній жанр народної творчості українців. 1.Генеза, жанрові особливості, засоби поетики 2.Основні тематичні цикли, їхня образна система. 3.Виконавці дум. Кобзарські школи. 4.Основні публікації та наукові дослідження жанру.
	Епічні пісні 1.Визначення жанрів: історична пісні, пісня-хроніка, балада. 2. Балади. Тематична класифікація, художні особливості. 3.Архаїчні мотиви ліричної балади, звичаєва складова. 4.Міжжанрові зв’язки: історична пісня, казка, легенда. 5. Історична пісня. Тематична класифікація, художні особливості. 6.Збирання, публікації та дослідження історичних пісень. 7.Пісні-хроніки. Тематична класифікація, художні особливості. Перші записи українських пісень-хронік.
Змістовий модуль 3
	Тематична поліфонія необрядових ліричних пісень. 1.Визначення жанрів: пісні про кохання, про родинне життя, жартівливі пісні, 2. Специфіка жанрів коломийок та частівок
	Соціально-побутова лірика 1.Визначення жанрів: козацькі пісні, чумацькі пісні, кріпацькі пісні, рекрутські, солдатські, наймитські та заробітчанські пісні. 2. Емігрантський фольклор.
	Сучасний фольклор 1. Дискусійні проблеми жанрової ідентифікації текстів-новотворів
	Разом за 2 семестр

V. Програма курсу

(на засадах модульно-рейтингової системи навчання)