ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ

 

Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія - це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.

Без знання історії України неможливо зрозуміти її теперішнє становище та розбудувати сучасну Україну як демократичну, економічно розвинену й соціально орієнтовану державу.. Історія, як відомо, вчить людину критично переосмислювати багатство світового та вітчизняного історичного досвіду та засвоювати його уроки, формувати на цій основі власні переконання, громадянську позицію. Історія є важливою складовою у формуванні в молоді гуманістичного світогляду, формування уявлень про загальнолюдські цінності й національні пріоритети, виховання у дусі патріотизму, поваги до рідної мови й культури.

Сьогодні українські освітяни та науковці приділяють велику увагу «історичній освіченості» молоді, запроваджують у навчальних закладах спеціальні курси, організовують заходи, спрямовані на виявлення рівня знань про історичні події, відгомін яких викликає резонанс у сучасному суспільстві. Головна мета історичної освіти полягає у «навчанні вчитися» на помилках своєї країни, адже лише вміння усвідомлювати й аналізувати історичні помилки допоможе запобігти їх повторенню.

Одним із головних завдань діяльності вищого навчального закладу є необхідність забезпечення культурного та духовного розвитку людини, виховання у студентської молоді почуття патріотизму, громадянської свідомості, формування особистості майбутніх фахівців, яким належить утверджувати державність України. Найбільш повно це завдання реалізує комплекс соціально-гуманітарних дисциплін, зокрема курс «Історії України», який є одним із обов’язкових компонентів підготовки спеціалістів будь-якого профілю, в тому числі й аграрного.

Історія України – це наука, що вивчає минуле народу, який жив на нашій землі з прадавніх часів, складаючи глибокі традиції, творячи високі зразки культури, створюючи та втрачаючи державні форми життя. Безупинний хід історії виносить на поверхню події, у яких іноді досить суперечливо і примхливо переплітаються, зливаючись в одне ціле, результати поразок та перемог. Але якщо ми по-справжньому хочемо зрозуміти проблеми сьогоднішнього дня, вільно орієнтуватися у сучасному світі, нам необхідно ретельно аналізувати уроки історичного досвіду. Без знання історичних витоків свого народу неможливе національне самоусвідомлення та самоідентифікація, побудова й існування політично сильної, економічно стабільної, культурно високорозвинутої держави.

Розбудова нашої держави, ставить на порядок денний перед вищими навчальними закладами надзвичайно важливе й невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота рідної землі. А це в свою чергу вимагає необхідності знання історії свого народу молодими громадянами. Саме тому на викладачів кафедри покладено першочергові завдання – в процесі навчання не тільки надати знання та навчити критично мислити, робити власні висновки, а й забезпечити національне та патріотичне виховання студентської молоді, яка через кілька років стане «ядром» української інтелігенції.

За період державної незалежності українська історична наука розвивалася в якісно нових умовах і набула ознак самобутності. За останні роки вийшло чимало праць, в яких по-новому осмислюються питання етногенезу українців, історія української державності, історико-геополітичний та демографічний розвиток тощо. Дослідження українських істориків тільки тепер позбулися багатовікового впливу великоросійського імперського шовінізму та компартійного ідеологічного засилля й стали історично-об’єктивними. Саме тому студентам пропонуються найновітніші посібники й підручники, які розроблялися вітчизняними істориками для студентства. Не можуть залишитися поза увагою першокурсників також наукові монографії та статті, різноманітна довідкова література, що не тільки забезпечать відмінну підготовку до семінарських занять, модульних тестових перевірок, екзамену, виконання індивідуальних науково-дослідних робіт, написання рефератів, а й допоможуть збагатити, розширити та поглибити наявні знання з історії України.

Курс «Історія України (соціально-економічний аспект)» у вищому навчальному закладі не є простим повторенням шкільної програми, а становить принципово нову дисципліну, яка передбачає вивчення, у першу чергу, етнічних, державотворчих, національно-визвольних, соціально-політичних аспектів історії українського народу.

При підготовці видання автори опиралися на сучасну концепцію історії України, використали багаторічний досвід колективу кафедри у викладанні суспільних наук, намагалися врахувати пропозиції та побажання студентів щодо вдосконалення навчального процесу та організації самостійної роботи.

Доцільність вивчення курсу «Історія України (соціально-економічний аспект)» в сільськогосподарському вузі зумовлена реальним станом суспільного розвитку в Україні та випливає з необхідності розв’язання таких завдань:

Ø використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні вітчизняної історії;

Ø забезпечення реалізації в навчальному процесі принципів історизму і об’єктивності в оцінці фактів, явищ, подій;

Ø гуманістичної спрямованості історичної освіти, орієнтованості її на пріоритет загальнолюдських цінностей;

Ø досягнення наступності в історичній освіті на етапі вищої школи у порівнянні з загальноосвітньою школою.

Підготовлений викладачами кафедри історії і політології Національного університету біоресурсів і природокористування України методичний посібник з питань організації навчальної роботи для студентів очної форми навчання з усіх спеціальностей з курсу «Історія України (соціально-економічний аспект)» має за мету сприяти вивченню суспільно-політичної історії українського народу, його культурно-цивілізаційного поступу та соціально-економічних трансформацій від найдавніших часів і до сьогодення. Дисципліна спрямована на вивчення принципових проблем курсу з урахуванням специфіки аграрного вузу, оволодіння понятійним апаратом з курсу, що пробуджує здатність критично осмислювати різні точки зору і на основі першоджерел виробляти власне ставлення до подій минулого, надання майбутнім спеціалістам сільськогосподарського виробництва знання вітчизняної історії, формування інтелектуального потенціалу майбутніх фахівців-аграріїв.

Завдання курсу:

- подати наукову періодизацію історії України, характерні риси основних періодів української історії, їхні особливості, визначальні події та явища в кожному з них;

- узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження;

- розкрити історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Україні, основні етапи українського національно-визвольного руху, його конкретний зміст і організаційні форми, визначити роль і місце в українській історії видатних історичних осіб;

- показати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії, роль України в системі міжнародних відносин.

У результаті виконання програми студент повинен знати:

— періодизацію історії України;

— сучасні методологічні підходи до вивчення історії України;

— основні історіографічні концепції щодо історії України;

— особливості становлення та розвитку українського народу;

— формування української державної ідеї;

— основні етапи історичного поступу української державності;

— видатних діячів минулого та сучасної України, їх роль та значення в історії України.

— соціальну структуру і соціальні відносини в українському суспільстві в різні історичні періоди.

Під час вивчення курсу «Історія України (соціально-економічний аспект)» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України застосовуються загальноприйняті підходи оцінювання успішності студентів з урахуванням принципів кредитно-модульної системи, яка є складовою Болонського процесу – процесу творення загальноєвропейської системи вищої освіти. Ця система зорієнтована на активізацію аудиторної та самостійної пізнавальної діяльності студента, підвищення рівня його теоретичної та практичної підготовленості, а також на демократизацію освітнього процесу, створення умов для перетворення студента з об’єкта навчання у відповідального суб’єкта, для самодостатнього розвитку особистості через формування у студентської молоді здатності до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання і самовираження власної індивідуальності.

Вивчення «Історії України (соціально-економічний аспект)» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України передбачає такі форми організації навчального процесу: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота студентів під керівництвом викладача, виконання індивідуальних творчих завдань, написання реферативних робіт, а також інші форми роботи.

З урахуванням вимог модульно-рейтингової системи при оцінюванні знань студентів, що застосовується в курсі «Історія України (соціально-економічний аспект)», передбачається виконання тестових завдань, розроблених викладачами кафедри історії і політології, для проведення тематичного й підсумкового контролю знань студентів.

З метою активізації навчального процесу, перевірки поточних, рубіжних, підсумкових знань студентів, викладач кафедри може запланувати проведення тестування, письмових контрольних робіт, колоквіумів як під час аудиторних занять, так і під час самостійної роботи під керівництвом викладача.

Курс з дисципліни «Історія України (соціально-економічний аспект)» як правило читається в першому семестрі на першому курсі всіх факультетів НУБіП України і логічно завершується складанням іспиту. Відповідно до «Положення про екзамени та заліки у Національному університеті біоресурсів і природокористування України» від 20 лютого 2015 року екзамени для студентів (слухачів) денної та заочної форм навчання проводяться у письмовій (електронній) формі за екзаменаційними білетами; кількість екзаменаційних білетів для кожної навчальної дисципліни − не менше 30-ти; у екзаменаційному білеті передбачається комбінація з екзаменаційних запитань і тестових завдань різних типів (відкритих; закритих: вибіркових, на відповідність).Зміст екзаменаційних запитань і тестів відображає всі розділи і теми дисципліни. Після завершення проведення письмового екзамену за результатами відповідей на екзаменаційний білет обов’язково проводиться співбесіда двома науково-педагогічними (педагогічними) працівниками, які проводили підсумкову атестацію, із студентом, після якої визначається остаточна оцінка за складання екзамену − рейтинг студента (слухача) з атестації R АТ (не більше 30 балів).

Студенти мають можливість поглиблювати знання з історії України на заняттях в науковому гуртку, при підготовці доповідей та виступів на науково-практичних конференціях, що проводяться на вузівському або міжвузівському рівні.

Викладачі кафедри історії і політології беруть участь в організації та проведенні виховних заходів у загальноуніверситетському масштабі та на відповідних факультетах.

Упорядники пропонованого навчально-методичного посібника сподіваються, що це видання допоможе студентам стаціонарної форми навчання успішно визначити правильні орієнтири при вивченні всього курсу історії України, надасть їм змогу отримати ґрунтовні знання з даної дисципліни, які, в свою чергу, завжди будуть їм корисними в подальшому житті.