ЛЕКЦІЯ І: ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
(2 год.)
1. Предмет, завдання, методологічні принципи та джерела вивчення історії України. Наукова періодизація історії України. Предмет і завдання курсу історії України. Значення курсу «Історія України (соціально-економічний аспект)» для фахової підготовки і виховання громадянської позиції та патріотизму, вироблення історичної свідомості. Наукова література з історії України. Основні методологічні принципи. Характеристика архівних і опублікованих джерел. Археологічні дослідження території України. Наукова періодизація історії України. 2. Першопочатки людського життя на території сучасної України. Поява та заселення стародавніми людьми теренів сучасної України. Первісні люди та їх спосіб життя. Характеристика археологічних періодів. Неолітична революція. Трипільська культура. Розвиток землеробства і скотарства. Перші протодержавні та державні утворення. Кіммерійські, скіфські та сарматські племена. Їх суспільний, господарський устрій, традиції і побут. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Створення, розквіт та занепад Боспорського царства. 3. Проблеми етногенезу та державотворення на українських землях в історичній літературі. Проблема «прабатьківщини» слов’ян в історіографії. Основні концепції слов’янського етногенезу. Археологічні культури слов’ян, що були поширені на сучасних українських землях. Виокремлення східних слов’ян. Розселення і заняття східних слов’ян, їх звичаї, вірування, побут. Антський племінний союз. Боротьба з готами, гуннами, аварами. Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи VI–IX ст. Державотворчі чинники в суспільно-політичній еволюції східнослов’янських племен. ЛЕКЦІЯ ІІ: СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (2 год.) 1. Етапи формування держави Київська Русь. Передумови утворення Київської Русі. Походження термінів «Русь», «Руська земля». Теорії походження Київської Русі. Проблеми періодизації давньоруської держави. Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Київської держави за князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Етнічні процеси в Київській Русі. Етногенез українського народу. Русь і Візантія. Шляхи проникнення християнства на Русь. Хрещення Русі та його історичне значення. Київська митрополія. Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі. Причини роздробленості Русі. 2. Соціально-економічний та політичний лад. Аграрні відносини в Х–ХІІІ ст. Політичний устрій і особливості системи державного управління та її історична трансформація. Соціально-економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння. Соціально-економічний розвиток. Соціальна структура населення. «Руська правда». Культура Київської Русі. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи. Форми земельної власності. Зростання політичної та економічної могутності місцевих центрів. Розвиток міст, ремесла і торгівлі. 3. Галицько-Волинське князівство – прямий спадкоємець Київської Русі. Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Особливості державного устрою. Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Ярослав Осмомисл. Протистояння експансії польських і угорських феодалів. Роман Мстиславович. Внутрішня боротьба за владу. Соціально-економічний розвиток та суспільно-політичний устрій Галицько-Волинського князівства. Виникнення і зростання міст. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Спроби Данила Галицького організувати антиординську коаліцію європейських держав. Зовнішня політика Данила Галицького. Причини і наслідки втрати української державності. Історичне значення давньоруської держави. Роль України княжої доби у світовій історії.
|
