Тема XXIV. Неосталінізм і занепад національної культури в 1965-1985 рр.

Політичні репресії 70-х років і їх вплив на стагнацію творчого життя, занепад національної культури. Посилення процесів керованої русифікації. Наступ на українську мову. Мовна асиміляція. Формалізм та заідеологізованість, догматизм в освіті і педагогіці.

Література і мистецтво як останні вогнища національно-культурного життя.

Наростання нових творчих сил під корою “застою”. Неофіційна творчість. “Самвидав”. Окремі прориви до адекватного творчого самовираження в різних мистецтвах як вияв незнищенної культоротворчої енергії народу. Формування нової генерації українських художників. Засвоєння досягнень новітнього світового мистецтва. Занепад українського театру. Вплив тоталітаризму на архітектуру.

Академія наук Української РСР як потужній науковий центр міжнародного значення. Проблеми динаміки і якості розвитку науки.

Занепад вітчизняної історії.

Курс КПРС на асиміляцію всіх народів СРСР у російському народі. Політичні, ідеологічні і практичні заходи щодо створення єдиної історичної спільноти – радянський народ.

 

Тема XXV. Національно-державне і культурне відродження у другій половині 80-х років ХХ ст. до теперішнього часу.

Вплив процесів “перебудови” М. Горбачьова на пожвавлення та демократизацію літературного, мистецького й громадського життя. Роль творчих спілок у національно-демократичному русі. Нові явища й тенденції в літературі, театрі, живопису, музиці, кінематографі.

Повернення забутої і репресивної спадщини, ознайомлення культурної громадськості з надбанням української літератури, мистецтва й науки в діаспорі. Створення передумов для інтегрування всіх здобутків української культури в Україні й діаспорі в єдину національну культуру.

Труднощі української національної культури за обставин економічної кризи та проблем переходу до ринкових відносин.

Проблеми створення національної школи в умовах незалежної української держави. Виникнення національних засобів масової інформації та книговидання – передумова і гарантія гармонійного розвитку культури в Україні.

Проблеми та перспективи розвитку української культури.

Тема XXVI. Роль і місце української діаспори в розвитку національної культури.

Розселення української людності в ХІІІ – першій половині XVII ст. Участь вихідців з України в загальноєвропейському ренесансному процесі (Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський та ін.). Український внесок у скарбницю світової культури.

Періодизація української еміграції та її напрямки. Роз’єднаність земель Західної та Наддніпрянської України. Художня культура як засіб їх єднання. Осередки української культури у Відні, Кракові, Варшаві, Римі, Парижі, Москві, Петербурзі, містах Канади і США. у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Культурно-національний рух українців у 20-30-х роках ХХ ст. на території Росії. Культурне піднесення в Західній Україні. Надбання і традиції національної класики в творчості В. Стефаника, О. Кобилянської, С. Людкевича, розвиток нових літературно-мистецьких, філософських та культорологічних течій, напрямків дискусій та полеміки. Діяльність Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові.

Освітня і педагогічна робота української діаспори. Культурна і наукова робота Наукового товариства імені Т. Шевченка. Спілки українських журналістів. Українського вільного університету, Української господарської академії, Українського наукового інституту (Варшава), Наукової бібліотеки імені С. Петлюри в Парижі, Української вільної академії наук та ін. інституцій.

Літературно-мистецьке життя української діаспори. Українське літературно-мистецьке об’єднання у Мюнхені, Мистецький український рух, Об’єднання працівників дитячої літератури імені Л. Глібова, Українська спілка образотворчого мистецтва, Музичне мистецтво української діаспори.

Українці в суспільно-політичному і культурному житті зарубіжних країн.

Внесок української діаспори в розвиток національної культури.