Порядок виконання роботи. 1. Записати вихідні дані: початкову довжину стрижня l0 (зазначена в паспорті установки) і значення кімнатної температури t1°С.
1. Записати вихідні дані: початкову довжину стрижня l 0 (зазначена в паспорті установки) і значення кімнатної температури t 1°С. 2. Шток індикатора зміни довжини 6 сконтактувати з правим кінцем стрижня. Повертанням шкали індикатора встановити його стрілку на позначці «0». 3. Вимикачем 4 увімкнути живлення потенціометра 5, а вимикачем 2 – нагрівник. За умови підвищення температури стрижня до 30°С записати покази індикатора dl. 4. Записати покази індикатора за кожного наступного підвищення температури на 10°С (за 40, 50... 120°С). Досягнувши температури 120°С, вимкнути нагрівник вимикачем 2. 5. Результати вимірювань записати в таблицю:
6. Похибку вимірювань обчислити за формулою . Похибки D(dl), D t i D t 1 обчислити як похибки вимірювальних приладів. 7. Записати кінцевий результат для температурного коефіцієнта лінійного розширення у вигляді a = (a ±D ), Еa =...%. 8. На міліметровому папері побудувати графік залежності e = f (t °С).
Контрольні запитання 1. У чому полягає подібність і відмінність теплового руху молекул газів, рідин і твердих кристалічних тіл? 2. Сформулюйте основні положення молекулярно-кінетичної теорії. 3. Зобразіть графічно залежність сили і потенціальної енергії взаємодії двох молекул від відстані між ними. 4. У чому полягає фізичний зміст температурного коефіцієнта лінійного розширення? 5. Що називають коефіцієнтом об’ємного розширення? 6. Зобразіть графічно залежність видовження твердого тіла від температури. 7. Чи змінюється густина тіла з температурою? 8. Тіла внаслідок нагрівання, як звичайно, розширюються. Чи є винятки з цього правила? 9. Наведіть приклади застосування явища теплового розширення твердих тіл.
|