Види сучасного загальновійськового бою

У зв’язку з тим, що Україна прийняла на себе зобов’язання перед світом не виготовляти, не розміщувати на своїй території і не застосовувати ядерну зброю – за обставин відбиття агресії буде вести загальновійськовий бій тільки з використанням звичайної зброї.

 

До звичайної зброї відносять: усі вогневі та ударні засоби, що застосовують ракетні, артилерійські, авіаційні, зенітні, стрілецькі та інженерні боєприпаси і ракети, а також запалювальні боєприпаси і вогневі суміші. Найефективнішим видом звичайної зброї є високоточна зброя.

 

Ураховуючи той факт, що деякі країни світу не відмовляються від ядерної зброї, наші війська повинні бути готовими до дій в умовах застосування агресором ЗМУ.

 

Для здобуття перемоги над противником частини і підрозділи застосовують різні тактичні прийоми, способи дій та їхнє можливе поєднання. Однак, незважаючи на різноманітність бойових дій, їх класифікують за видами, враховуючи найістотніші ознаки. Такими ознаками є: мета бою, способи її досягнення і характер дій військ протидіючих сторін. Залежно від цього у тактиці розрізняють два види бою: оборону і наступ. Різновидом наступального бою є зустрічний бій.

 

Оборона є видом бою, мета якого – зірвати або відбити наступ (удар) переважаючих сил противника та завдати йому значних втрат, утримати важливі райони (рубежі, об’єкти) і цим створити сприятливі умови для переходу в рішучий наступ.

 

Це досягається звичайними засобами ураження, широким маневром вогню, силами і засобами, проведенням контратак у поєднанні зі стійким утриманням основних районів (рубежів).

 

До оборони війська можуть переходити вимушено чи навмисно. її застосовують у тих випадках, коли наступ вести неможливо або недоцільно, а також коли необхідно шляхом економії сил і засобів на одних напрямах створити умови для наступу на інших, більш важливих напрямах. Оборону готують (можна готувати) завчасно або організовують під час бою, за відсутності безпосереднього зіткнення з противником або в умовах зіткнення з ним.

 

Наступ – один із видів бою. Тільки рішучий наступ, який проводиться у високому темпі та на велику глибину, забезпечує остаточний розгром противника. Стрімкий наступ дозволяє зірвати задум противника і якомога повніше використати результати своїх вогневих ударів. Його мета – розгромлення противника за короткий час і захоплення важливих районів (рубежів, об’єктів) місцевості.

 

Вона досягається знищенням засобів ядерного і хімічного нападу противника, його основних угруповань ударами ракетних військ, авіації, вогнем артилерії, а також стрімким просуванням углибину танкових та механізованих підрозділів, частин і з’єднань у взаємодії з авіацією і повітряними десантами, сміливим виходом їх на фланги і в тил противнику, оточенням, розчленуванням і розгромленням його по частинах.

 

Залежно від обстановки і поставлених завдань наступ можна вести на противника, який обороняється, наступає або відходить. При цьому перехід до наступу може здійснюватися з положення безпосереднього зіткнення з противником або з висуванням із глибини (з ходу).

 

Наступ на противника, що наступає, ведуть шляхом зустрічною бою. Зустрічний бій виникає, коли обидві сторони намагаються розв’язати поставлені завдання наступом. Він характеризується своєрідними способами ураження противника і завершенням його розгромлення атакою танкових і механізованих підрозділів (частин) у взаємодії з повітряними десантами.

 

Наступ на противника, який відходить, ведуть шляхом його переслідування, поєднуючи розгромлення частини сил підрозділів прикриття противника зі стрімкими діями головних сил по шляхах, паралельних його відходу.

 

Види загальновійськового бою тісно пов’язані між собою. У ході бойових дій війська, залежно від обстановки, співвідношення сил, поставлених завдань, можуть переходити від одного виду бою до іншого.

 

У загальновійськовому бою частини і підрозділи залежно від обстановки діють у похідному, передбойовому або бойовому порядку.

 

Рисунок 1.1 – Похідний порядок механізованої роти на БМП – колона (варіант)

 

Похідний порядок (рис. 1.1) – це розміщення частин і підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати високу швидкість руху та швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядок; найменшу уразливість від ЗМУ, ВТЗ та ударів авіації противника; підтримання стійкого управління військами. Похідний порядок застосовується: при пересуванні військ своїм ходом, при успішному розвитку наступу і відсутності опору противника, при переслідуванні, здійсненні маневру, а також при пересуванні других ешелонів і резервів.

 

Передбойовий порядок (рис. 1.2) – це розміщення частин і підрозділів у колонах, розташованих по фронту і вглибину з метою скорочення часу на розгортання у бойовий порядок і зменшення уразливості військ від ЗМУ противника, вогню його артилерії та ударів авіації.

 

Він повинен забезпечувати швидке розгортання військ у бойовий порядок, високі темпи просування, а також швидке подолання перешкод, зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень.

 

Рисунок 1.2 – Передбойовий порядок посиленого

 

механізованого батальйону взводними колонами.

 

Положення рот – уступом ліворуч (варіант)

 

Бойовий порядок (рис. 1.3) – це розміщення частин і підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати завданню та замислу бою і забезпечувати: успішне ведення бою із застосуванням усіх видів зброї; найбільш повне використання бойових можливостей частин і підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямі (районі); рішуче ураження противника на всю глибину бойового завдання; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; стійкість і активність в обороні; нарощування сили удару в ході бою та здійснення маневру; найменшу уразливість військ від ударів усіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії та зручності управління військами.

 

Рисунок 1.3 – Бойовий порядок посиленої

 

механізованої роти, що наступає в пішому порядку. Положення взводів – уступом праворуч (варіант)