Суть сучасного загальновійськового бою

У збройній боротьбі сухопутні війська можна застосовувати у формі операцій, битв, бойових дій, боїв та ударів.

 

Бій — це організована збройна боротьба з’єднань, частин, підрозділів вою­ючих сторін; узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр із метою знищення (розгромлення) противника та виконання інших тактичних завдань у визначеному районі протягом короткого часу. Він є основною формою так­тичних дій з'єднань, частин і підрозділів сухопутних військ, авіації і флоту.

 

Мета бою: знищення чи полонення живої сили противника, знищення та захоплення його озброєння, бойової техніки й зменшення здатності про­тивника до подальшого опору, її досягають потужними ударами всіх видів зброї, а також активними й рішучими діями з'єднань, частин і підрозділів із проведенням маневру.

 

Сучасний бій є загальновійськовим, оскільки в ньому беруть участь підроз­діли, частини та з'єднання всіх родів військ, спеціальних військ, авіації і ко­раблів Військово-морських сил.

 

Зміст бою залежить, насамперед, від рівня розвитку озброєння й військо­вої техніки. Основним змістом сучасного загальновійськового бою є ядерні удари, якщо бойові дії ведуться із застосуванням ядерної зброї, вогонь звичай­них засобів ураження, удар і маневр військ. Способи його ведення залежать від обстановки та видів зброї, яка використовується.

 

Ядерний удар — це один чи кілька ядерних вибухів, які відбуваються за короткий час із метою виконання тактичного завдання. Здатність ядерної зброї повністю уражати противника в певному радіусі перетворює ядерний удар у найважливіший елемент сучасного загальновійськового бою. Це зумовлено не лише масовими втратами військ, але й створенням складної радіаційної та інже­нерної обстановки в районах вибухів (завали, руйнування, пожежі, затоплен­ня). При масовому застосуванні ядерної зброї радіоактивне зараження (забруд­нення) місцевості буде одним із найважливіших факторів оперативної обста­новки і може суттєво впливати на характер і способи ведення бою.

 

Основним способом ведення бою з використанням тільки звичайної зброї є послідовне розгромлення (ураження) угрупувань військ противника.

 

Він вимагає рішучого зосередження сил і засобів на головному напрямку (в районі); вмілої організації та здійснення вогневого ураження угрупування противника при одночасному впливі на його резерви й об'єми в глибині; рішучого нарощу­вання зусиль для розвитку досягнутого успіху (відбивання ударів противника) на найважливіших напрямках (у районах); постійної готовності військ до не­гайних дій із застосуванням зброї масового ураження.

 

Удар — складова частина бою. Він полягає в одночасному ураженні угрупувань військ і об'єктів противника шляхом потужного впливу на них зви­чайною зброєю або військами. Залежно від того, які засоби використовують­ся, удари можуть бути вогневими, ракетними, ракетно-артилерійськими, авіа­ційними, військами, а за кількістю засобів і об'єктів ураження — масованими, зосередженими, груповими, поодинокими.

 

Вогневе ураження противника в загальновійськовому бою полягає: в узгодженому, одночасному та послідовному комплексному вогневому впливові на нього засобів різних видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів, заповнених звичайними й запалювальними речовинами; в нанесенні ударів ракетними військами й авіацією із застосуван­ням ракет, бомб та інших видів авіаційної зброї; у веденні всіх видів вогню артилерією та вогневими засобами танкових і механізованих військ; застосуванні дистанційних мінновибухових загороджень і запалювальних речовин; а на приморських напрямках — у нанесенні ракетних ударів і веденні вогню засоба­ми кораблів і береговими ракетно-артилерійськими засобами флоту.

 

Вогневе ураження противника організовують і здійснюють при всіх видах бою на глибину бойового завдання з'єднання, частини з метою уражен­ня засобів ядерного і хімічного нападу противника, основного угрупування його військ, резервів, захоплення та утримання вогневої переваги над ним, порушення системи управління, протиповітряної оборони, роботи тилу і створення умов для успішного виконання бойових завдань механізованими і танковими з'єднаннями та частинами.

 

Удар військ як складова частина загальновійськового бою — це поєднан­ня вогню й руху механізованих і танкових підрозділів та частин з метою завер­шення розгромлення противника, його резервів і виконання поставленого зав­дання. Використовуючи результати вогневого ураження і вогонь своїх вогне­вих засобів, механізовані й танкові частини (підрозділи) ударами з фронту і флангів розчленовують елементи бойового порядку угрупування противника як по фронту, так і по глибині, рішуче просуваються в райони розташування артилерії, ракетних частин і резервів для їхнього остаточного розгромлення й досягнення мети бою.

 

Високі маневрові можливості частин і підрозділів, наявність проміжків і відкритих флангів у бойових порядках противника створюють сприятливі умови для здійснення маневру.

 

Маневр — організоване пересування частин і підрозділів у ході бою на новий напрямок (рубіж, у район) із метою займання вигідного положення стосовно противника та створення необхідного угрупування сил і засобів для виконання поставлених чи виникаючих під час бою завдань; перенесення вогню, зусиль авіації, ударів ракетних військ для масованого впливу на най­важливіші об'єкти противника; переміщення (передачі) матеріальних засобів для повного тилового і технічного забезпечення угрупувань військ (сил), які діють на головному напрямку.