Фонд Євразія. Програма позик малому бізнесу України.

Мета фонду:

· надання кредитів в іноземній валюті з низькою відсотковою ставкою підприємствам, що працюють у сфері виробництва або надання послуг, мають життєздатні, перспективні з економічної точки зору проекти та потребують позичкового капіталу;

· сприяння фінансовому та економічному розвитку підпри­ємств, які створюють нові робочі місця;

· навчання спеціалістів банків-партнерів прийнятим у розви­нутих країнах Заходу принципам кредитного аналізу та управ­ління кредитним портфелем. _t

Види послуг або підтримки, обсяги та умови їх надання:

· максимальний розмір індивідуальної позики не перевищує 100 000 дол. США;

· максимальний період надання — 2 роки;

· періодичність погашення основної суми боргу залежить від конкретного проекту;

· застава дорівнює щонайменше 100% суми позики (оцінка проводиться на ліквідаційній основі);

· гарантія або порука є можливими варіантами забезпечення поруки.

Фінансування в межах даної програми надається на закупівлю обладнання, сировини та матеріалів.

3. Програма інвестування ОПІК. ОПІК здійснює свою про­граму фінансування шляхом надання безпосередніх позик, пози­кових гарантій, а також обслуговування операцій з капіталами, що забезпечує середньо- та довгострокове фінансування і постій­ний капітал для підприємств зі значною участю в їхній власності та управлінні американського бізнесу. Надаючи позики, ОПІК може покривати до 50 % загальної вартості нового виробництва, а якщо мова йде про розширення успішно діючого виробництва — до 75 % загальної вартості проекту.

Фінансування невеликих проектів здійснюється шляхом реалі­зації програми надання прямої позики з власних коштів ОПІК. Розміри таких позик становлять від 500 тис. до 6 млн дол. США. Це джерело фінансування може бути використане, якщо проект фінансується або здійснюється зі значною участю американсько­го малого бізнесу чи кооперативів.

Великі корпорації, які не можуть розраховувати на отримання безпосередніх позик, можуть скористатися програмою позикових гарантій ОПІК. Хоча малі фірми та кооперативи, що здійснюють ін­вестиції у великі проекти, можуть також користуватися цим видом фінансування. Типовий розмір позикових гарантій ОПІК становить від 2 млн до 25 млн дол. США, проте може досягати і 50 млн дол. США. У рамках програми гарантій позичальник, як і у випадку про­грами надання позики, звертається до ОПІК на предмет оцінки про­екту та структури його фінансування. Відсоткові ставки на гаранто­вані позики відповідають відсотковим ставкам за гарантованими урядом США цінними паперами з аналогічним строком повернення.

4. Фонд малих кредитів як частина Western NIS Enterprise Fund було засновано, щоб фінансувати приватні компанії та підприємців в Україні шляхом надання позик і кредитів. Умови на­дання кредитів:

* фінансування (кредит) надається у розмірі від 500 до 100 000 дол. США;

* строки повернення кредиту можуть бути від кількох місяців до трьох років;

* кредити надаються за ринковим курсом;

* фонд не вимагає ніяких фінансових гарантій від страхових компаній або банків, хоча забезпечення заставою обов'язкове, при цьому вартість та форма застави встановлюється на індивіду­альній основі.

Фонд зацікавлений у фінансуванні сільського господарства, ремонтних майстерень, невеличких крамниць, виробництва взут­тя, тканин тощо.

5. Фонд підтримки підприємств у нових західних неза­лежних державах. Його мета — підтримка розвитку малих і середніх приватних підприємств в Україні, Молдові і Білору­сі шляхом вкладення прямих інвестицій. Фонд здійснює фі­нансування у формі часткової участі у статутному фонді та у формі позик у розмірі від 500 тис. до 5 млн дол. США за­лежно від специфічних потреб проекту. Позики надаються на період від кількох місяців до п'яти років залежно від мети проекту. Відсоткові ставки на позики встановлюються на ба­зі домінуючих комерційних відсоткових ставок, до уваги бе­реться облікова ставка НБУ та певний ризик. Фонд не вима­гає офіційних гарантій від банків або страхових компаній, хо­ча може подати запит на персональні гарантії від керівницт­ва чи власників підприємства. Фонд кредитує проекти в усіх галузях промисловості, хоча має особистий інтерес до про­ектів в агробізнесі, виробництві меблів та будівельних мате­ріалів.

Ще однією організаційною формою залучення іноземних інве­стиційних кредитів можна вважати міжнародні агенції експорт­ного кредиту. В Україні діє кілька таких агенцій. Як приклад можна навести Агентство США з міжнародного розвитку, яке має за мету створити можливості для зростання малого бізнесу в Україні за рахунок створення мережі «бізнес-інкубаторів», тобто освітньо тренінгових закладів, а також надає кредитну підтримку інвестиційним проектам на конкурентній основі для високотехніч­них виробництв до 60 тис. дол. США та мікрокредити до 5 тис. дол. США.

 

8.6. Ефективність залучення іноземних інвестиційних позик

Незважаючи на значні іноземні запозичення, на су­часному етапі розвитку ринкових відносин в Україні вітчизняні підприємці і надалі потребують великого обсягу зовнішнього фі­нансування.

Проте, інтенсивне залучення іноземних кредитів, зокрема під гарантії уряду у різноманітних формах і на різних умовах, зако­номірно веде до утворення зовнішнього державного боргу.

Так, станом на 1 січня 2000 р. зовнішній державний борг України становив 12,4 млрд дол. США. У структурі зовнішнього боргу борг міжнародним фінансовим організаціям дорівнював 46,5 %, борг іноземним країнам, у тому числі за позиками, нада­ними під гарантії уряду, — 36,5 %, фідуціарні позики становили 15,2%, заборгованість за облігаціями державної зовнішньої по­зики 1995р.— 10,6%.

Проводячи аналіз структури зовнішнього боргу, слід зазначи­ти, що динаміка кредитів змінилася у бік західних кредиторів (див. табл. 8.1).

Отже, якщо на 1 січня 1994 р. заборгованість країнам СНД становила 75,4 % усього зовнішнього боргу, то вже на початок 1997 р. — 34,9%, на початок 1998 р. — 27,2% і на початок 1999 р. — близько 20 %. Це дає підстави зробити висновок про по­зитивні тенденції зменшення зростання боргу, зокрема за поставки енергоносіїв із Росії і Туркменістану. Зовнішній державний борг зростає здебільшого за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Так, у структурі зовнішнього боргу на кінець

1998 р. 25,9 % становить борг Міжнародному валютному фонду, 16,1 % — Світовому банку, 3,3 % — Європейському співтоварист­ву, 1,5 % — Європейському банку реконструкції та розвитку.

У міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу використовуються різноманітні показники. Світовий банк, на­приклад, вважає критичним рівень державного зовнішнього бор­гу, який відповідає 50 % ВВП. Рада національної безпеки Росій­ської Федерації вважає максимально допустимим показник по­треби держави в обслуговуванні й погашенні внутрішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25 %.

Україна не має сьогодні своїх узаконених напрацювань щодо критичних показників економічної безпеки країни з державного боргу. Тому на практиці при визначенні меж зовнішньої державної заборгованості використовують показники відношення державного

боргу до ВВП та експорту країни і відношення обслуговування зов­нішнього державного боргу до експорту країни. За цією класифіка­цією Україна має відносно низький рівень державної заборгова­ності, який, проте, характеризується тенденцією до зростання. Так, обсяг зовнішнього державного боргу у відсотках до експорту това­рів та послуг у 1996 р. становив близько 40 %, у 1997 р. - 48 %, а в 1998 р. майже 65 %, обсяг зовнішнього боргу у відсотках до ВВП у 1997 р. дорівнював 22,9 %, 1998 р. -41,8 %, у 1999 р. — 54,2 %.

Таблиця 8.1

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ (млрд дол. США)

Рік
Зовнішній борг — усього	0,396	3,624	4,828	8,217	8,839	9,555	12,48
1. Заборгованість за позиками МФО;	0,000	0,000	0,477	2,211	3,444	4,022	5,073
Світовий банк	0,000	0,000	0,101	0,503	0,905	1,212	1,749
Європейське співтовариство	0,000	0,000	0,000	0,110	0,241	0,352	0,352
Міжнародний валютний фонд	0,000	0,000	0,371	1,565	2,263	2,392	2,811
ЄБРР	0,000	0,000	0,005	0,033	0,035	0,066	0,161
2. Заборгованість за позиками, на­даними іноземни­ми державами	0,396	3,624	4,351	4,806	4,275	3,854	2,958
Росія	0,000	2,704	2,704	3,060	2,381	2,001	1,072
Туркменістан	0,000	0,000	0,713	0,708	0,704	0,599	0,458
Молдова	0,000	0,028	0,028	0,019	0,000	0,000	0,000
Казахстан	0,000	0,001	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000
Японія	0,000	0,000	0,000	0,000	0,182	0,150	0,150
Кредитні лінії	0,396	0,891	0,906	0,745	0,860	1,013	1,217
Інші кредити	0,000	0,000	0,000	0,274	0,148	0,091	0,061
3. Заборгованість за позиками, на­даними іноземни­ми комерційними банками	0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,559	1,650
4. Зовнішня забор­гованість, не від­несена до інших категорій	0,000	0,000	0,000	1,200	1,120	1,120	1,155

 

Основними причинами такої ситуації є тривала економічна криза, незбалансованість державних фінансів, хронічна дефіцит­ність платіжного балансу, непривабливість інвестиційного кліма­ту для іноземних інвесторів та значний, відплив за кордон націо­нального капіталу.

Високий розмір зовнішнього боргу України як в абсолютному, так і у відносному вираженні, велика кількість ресурсів, які від­вертаються на його обслуговування, призвели до того, що Украї­на почала втрачати шанси на отримання пільгових інвестиційних кредитів, а також не може розпочати реалізацію програм інвести­ційних проектів зі Світовим банком, які могли б бути спрямовані на здійснення структурних реформ.

З цього приводу особливої гостроти сьогодні набуває питання управління зовнішнім державним боргом, яке повинно базувати­ся як на прямому державному управлінні, так і на побічних мето­дах, що включають надання державних гарантій і нормативно-адміністративне регулювання залучення негарантованих кредитів приватним фірмам.

На практиці при управлінні зовнішнім державним боргом ви­діляють три способи можливого використання залучених ресурсів:

 

· фінансове розміщення, коли із зовнішніх джерел здійсню­ється фінансування інвестиційних проектів і розвитку економіки. Цей спосіб є найпрогресивнішим видом використання зовніш­нього боргу. При цьому надзвичайно важливим є відбір конку­рентних високоефективних інвестиційних проектів, які б забез­печували повернення одержаних ресурсів;

· бюджетне використання, за якого залучені ресурси спрямо­вуються на фінансування поточних бюджетних витрат, у тому числі на обслуговування зовнішньої заборгованості. Цей спосіб використання ресурсів, що залучаються з міжнародного ринку, — найменш ефективний з існуючих;

· змішане бюджетно-фінансове розміщення, коли запозичення використовуються як на фінансування поточних бюджетних по­треб, так і на розвиток економіки в цілому.

На Україні великого поширення, на жаль, набув найменш ефек­тивний спосіб нові запозичення спрямовуються на фінансування поточних витрат бюджету, включаючи й обслуговування існуючого зовнішнього боргу. Так, на обслуговування і погашення державного боргу в 1998 р. затрачено майже 10 млрд грн, що відповідає 95 % усіх доходів державного бюджету за цей час. Крім того, на цю мету було витрачено 93 % зовнішніх і внутрішніх запозичень.

На підставі поданих вище аргументів можна зробити висно­вок, що для поліпшення управління обслуговування зовнішнього.боргу, його скорочення, а отже і зменшення негативного впливу на бюджетний дефіцит та економіку України в цілому необхідно:

· спрямувати іноземні кредити на інвестиції в імпортозамінюючі та експортноспроможні виробництва;

· обмежити й поступово відмовитися від отримання іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли він не за рахунок розвитку інвестицій;

· своєчасно готувати обгрунтовані бізнес-плани під отримання іноземних кредитів;

· домагатися незв'язаного характеру іноземних кредитів, щоб вони слугували національному виробникові, а не експорту това­рів країн-постачальниць;

· законодавче заборонити використання зовнішніх запозичень держави для фінансування поточних бюджетних витрат, відмови­тися від одержання дорогих короткострокових кредитів;

· дати перевагу виробничому спрямуванню зовнішнього кре­дитного фінансування під гарантії держави.

Таким чином, у перспективі пріоритети в залученні іноземних інвестиційних кредитів мають переходити від уряду України до підприємців країни, а в їх наданні — до приватних кредитів. Адже перспективи отримання зарубіжних коштів із приватних джерел прямо пов'язані з рейтингом підприємницького ризику країни.

 

Контрольні запитання і завдання до теми 8:

1. Що таке міжнародний інвестиційний кредиті

2. Охарактеризуйте основні джерела залучення Україною іно­земних позичкових коштів.

3. Визначте роль міжнародного інвестиційного кредиту.

4. Визначте особливості системи залучення зовнішніх креди­тів під гарантії Кабінету Міністрів України.

5. Охарактеризуйте порядок розгляду пропозицій щодо надання Україні іноземних кредитів у межах міжнародних договорів.

6. Охарактеризуйте порядок розгляду пропозицій про залучен­ня юридичними особами — резидентами іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України.

7. Як здійснюється оформлення індивідуальних гарантій Кабі­нету Міністрів України для забезпечення виконання юридич­ною особою — резидентом зобов'язань щодо погашення іно­земних кредитів.

8. Хто здійснює контроль за цільовим та ефективним викори­станням і своєчасним погашенням іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України.

9. Покажіть особливості інвестиційного кредитування Між­народним банком реконструкції та розвитку.

10. Покажіть особливості інвестиційного кредитування Євро­пейським банком реконструкції та розвитку.

11. Визначте основні напрями діяльності ЄБРР в Україні.

12. Визначте основні об'єкти інвестиційного кредитування в Україні ЄБРР?

13. За якими критеріями відбираються вітчизняні банки для участі в обслуговуванні кредитної лінії ЄБРР?

14. Яким критеріям мають відповідати малі та середні підпри­ємства, їх проекти та позики, щоб отримати кредит по лі­нії ЄБРР?

15. Яким критеріям мають відповідати мікро- та малі підпри­ємства, їх проекти та субкредити по лінії ЄБРР?

16. Визначте напрями та умови інвестиційного кредитування в Україні: Німецько-українським фондом «Міжнародний кон­сультаційний проект», Фондом Євразія, Програмою інвес­тування ОПІК, Американським фондом малих кредитів, Фон­дом підтримки підприємств у нових західних незалежних державах.

17. Дайте визначення зовнішнього боргу. Обгрунтуйте напрямки його обслуговування.

18. Які способи використовують країни при управлінні зовнішнім боргом?