Студопедия — КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЕКТНИХ РИЗИКІВ І МЕТОДИ ЇХ ПОНИЖЕННЯ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЕКТНИХ РИЗИКІВ І МЕТОДИ ЇХ ПОНИЖЕННЯ






 

Проектні ризики Характеристика ризиків Заходи захисту
Затримка введення проекту в експлуа­тацію Причинами затримки будів­ництва можуть бути конс­трукційні прорахунки та помилки при проектуванні, нездатність підрядника ви­конувати свої зобов'язання, а також затримка поставки та недоукомплектація об­ладнання Внесення в договір підряду пункту про високі штрафи у випадку затримки будів­ництва, встановлення фіксо­ваної вартості будівництва, оформлення засновником га­рантії своєчасного введен­ня будівництва в експлуа­тацію на користь кредитора
Проектні ризики Характеристика ризиків Заходи захисту
Виробничий ризик умовлений технічними або економічними причинами, кі означають зростання вит-рат внаслідок помилково-о розрахунку витрат на електроенергію, охорону нав­колишнього середовища, а також нестачі сировинних запасів та перебоїв у поста­чанні Використовують страхуван­ня перебоїв у виробництві, довгострокові договори постачання, гарантії заснов­ників
Ризик, пов'язаний з управлінням Пов'язаний з недостатньою кваліфікацією управлінсь­кого персоналу та низьким рівнем менеджменту Передбачається надання за­сновниками гарантії того, цо протягом усього періо­ду користування кредитом проектом керуватиме узго­джена з кредиторами ком­петентна група спеціалістів
Збутові ризики Пов'язані зі змінами кон'юн­ктури ринку (з рухом цін та зміною обсягів ринків про­дукції, що випускається), яка може не збігатися з зозрахунками-прогнозами Для обмеження цих ризи­ків використовують довго­строкові договори з покуп­цями продукції, де фіксу­ється ціна та обсяги про­дажу продукції
Фінансові ризики Включають у себе всю су­купність ризиків, пов'яза­них з фінансовими опера­ціями (валютні ризики змі­ни відсотка та інфляційні ризики) Для зменшення цих ризи­ків використовують інстру­менти страхування (хеджування): валютні застережен­ня, строкові угоди з валютою, відсоткові та валютні опціони, відсотковий та ва­лютний “своп”
Політичні ризики Мають відношення до по- літичної та законодавчої ді яльності держави, де здійс нюється проект. Це ризикі експропріації, націоналіза ції, пов'язані з репатріацією прибуїку, зміною податків митних зборів тощо Використовують гарантії держави в безперешкодно­му переказі грошей, стра­хування експортно-імпорт­ними агентствами тощо
Форс-мажорні ризики Ризики, які важко передба чити: землетруси, пожежі страйки тощо Страхування відомими та на­дійними страховими агент­ствами

 

Формалізований опис невизначеності проектного інвесту­вання. Для більш повного аналізу «великих» проектів банку про­понується проводити формалізований опис невизначеності фі­нансування. Це пов'язано з тим, що умов реалізації проекту може бути багато, і для кожної з них необхідно скласти відповідний сценарій або визначити обмеження значень основних технологіч­них, економічних і т. п. параметрів проекту. Крім того, окремо повинні бути вказані витрати, які відповідають різним умовам реалізації проекту (включаючи можливі санкції та витрати, пов'язані зі страхуванням та резервуванням).

Розрахунок показників ризику вкладення інвестицій. Необ­хідною умовою оцінки інвестиційного проекту є розрахунок по­казників ризику вкладення інвестицій: середньоквадратичного відхилення проекту; вартості невизначеності; розрахунок ставки доходу від проекту; розрахунок інтегрального ефекту.

Звичайний шлях для визначення ризику активів — це роз­рахунок відхилення від середнього або сподіваного доходу. За­вдання полягає в тому, щоб визначити, які реальні доходи від­хиляються від сподіваних або від середнього значення цих до­ходів.

Приклад 9.1. Визначити середньоквадратичне відхилення за проектом А, використавши дані табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Оцінка можливого результату Запроектований дохід Значення ймовірностей Можливий дохід
Песимістична   0,20  
Стримана   0,60  
Оптимістична   0,20  
    1,00 Сподіваний дохід 320 (er)

Припускаючи, що всі величини за проектом розподілені нор­мально, тобто доходи розподілені рівномірно між високими та низькими значеннями сподіваних доходів, можна визначити міру мінливості доходів кожного проекту, а також визначити їх віднос­ну ризикованість. Для цього слід відняти по черзі значення за­проектованих доходів (100, 333 та 500) від сподіваного доходу (320), тобто (Е- ). Потім одержані значення виводяться у квадрат. У світлі невизначеності значення ймовірності надається кожному відхиленню, щоб одержати одне характерне значення, тобто дисперсію. Корінь квадратний з дисперсії саме є стандарт­ним, або середньоквадратичним відхиленням, яке визначається за формулою:

(9.1)
де N — число спостережень; t — число періодів; (е - ) — спо­діваний дохід; Pi — значення ймовірності доходів. Використавши дані табл. 9.2, складемо таблицю вирахування стандартного відхилення (див. табл. 9.3).

Таблиця 9.3

I Е (е - ) ) Рi Pi
      -220   0,20  
      + 13   0,60  
      + 180   0,20  
          Дисперсія = 16 261

 

Стандартне відхилення = дисперсія = = 127.

Це означає, що значення проекту будуть знаходитися «+» або «-» (127) від сподіваного доходу (320), тобто в межах від 193 до 447.

Вартість невизначеності — це концепція, за допомогою якої визначається максимальна сума грошей, виплачених за інформа­цію, використання якої знизить ступінь невизначеності по проек­ту. Він визначається як очікувана цінність можливих вигод, від яких відмовляються через рішення відхилити проект, або очіку­ване значення втрат, які можуть виникнути внаслідок прийняття проекту.

Розрахунок ставки доходу від проекту здійснюється за фор­мулою:

 

СД=Sбез+Brр.п-Sбез), (9.2)

 

де Sбез — безпечна ставка, %; Вr — коефіцієнт, який визначає чут­ливість (ризикованість проекту); Дд.р — дохідність ринкового портфеля, %.

Для врахування всіх імовірних варіантів реалізації проекту очікуваний інтегральний ефект розраховується за формулою ма­тематичного очікування:

(9.3)

 

де Еоч — очікуваний інтегральний ефект проекту; Еі — інтеграль­ний ефект при і-й умові реалізації; Рі — ймовірність реалізації цієї умови.

У загальному випадку розрахунок очікуваного Інтегрального ефекту рекомендується здійснювати за формулою:

(9.4)

де Еmax та Еmin — найбільше та найменше з математичних очіку­вань інтегрального ефекту по допустимих імовірнісних розподі­лах; j — спеціальний норматив для врахування невизначеності ефекту, який відображає систему переваг відповідного господар­ського суб'єкта в умовах невизначеності (рекомендується, щоб j = 0,3).

Вихідним пунктом інвестиційних розрахунків повинні бути передбачені потоки грошових коштів, які б не лише забезпечува­ли обслуговування боргу, а й створювали б запас міцності на ви­падок настання ризику, а оскільки основними характеристиками інвестиційного проекту є елементи грошового потоку та коефіці­єнт дисконтування, то врахування ризику повинно здійснюватися поправкою одного з цих параметрів.

Враховуючи це, при аналізі інвестиційних ризиків варто вико­ристати такі моделі.

Перша пов'язана з коригуванням грошового потоку та подаль­шим розрахунком NPV для всіх варіантів проектів. Методика аналізу в цьому випадку така:

· по кожному проекту будують три можливі варіанти розвит­ку: песимістичний, найбільш імовірний, оптимістичний;

· для кожного з варіантів вираховується відповідний NPV, тобто одержують три величини: "NPVp,NPVml, NPVo;

· для кожного проекту вираховується розмах варіації NPV за формулою: R(NPV) = NPV0 – NPVp;

· із двох проектів, що порівнюються, найризикованішим вва­жається той, у якого розмах варіації NPV більший.

Приклад 9.2. Проекти А і Б мають однаковий термін реалізації (5 років) та однакові грошові надходження. Ціна капіталу становить 10%. Вирахувавши вихідні дані та результати по проектах (див. табл. 9.4), ми дійшли висновку, що проект Б «обіцяє» біль­ший NPV, проте він є більш ризикованим.

Таблиця 9.4

Показник Проект А Проект Б
Інвестиція 9,0 9,0
Експертна оцінка середнього річно­го надходження:    
песимістична 2,4 2,0
найбільш імовірна 3,0 3,5
оптимістична 3,6 5,0
Оцінка NPV (розрахунок):    
песимістична 0,10 -1,42
найбільш імовірна 2,37 4,27
оптимістична 4,65 9,96
Розмах варіації NPV 4,55 11,38

Існує також модифікація розглянутої методики, яка передба­чає застосування кількісних імовірнісних оцінок. У цьому випад­ку методика матиме такий вигляд:

· по кожному варіанту вираховується песимістична, най­більш ймовірна та оптимістична оцінка грошових надходжень та NPV;

· для кожного проекту значенням NPVP, NPVml, NPV0 присво­юється ймовірність їх здійснення;

· для кожного проекту вираховується ймовірне значення NPV, зважене по присвоєних ймовірностях, та середнє квадратичне відхилення від нього;

· проект з більшим значенням середнього квадратичного від­хилення вважається більш ризикованим.

Інша модель передбачає поправку на ризик для коефіцієнта дисконтування. Відомо, що для більшості інвестиційних проек­тів, які передбачають класичну систему інвестування, зростання коефіцієнта дисконтування тягне за собою зменшення приведеної вартості і, відповідно, NPV. Логіка такої методики може бути представлена таким чином (див. рис. 9.1).

 

Побудований графік функції відбиває залежність між очікува­ною дохідністю фінансових активів і рівнем притаманного їм ризику (k = ¦(b)). Таким чином, графік показує прямо пропорційну залеж­ність — чим вище ризик, тим вище очікувана (бажана) дохідність.

З викладеного випливає, що для врахування ризику при оцінці інвестиційних проектів до безризикового коефіцієнта дисконту­вання або деякого його базового значення слід додати поправку на ризик. Таким чином, при розрахунку критеріїв оцінки проекту слід використовувати відкориговане значення дисконтної ставки (Risk-Ajusted Discount Rate, RADR).

Враховуючи це, методика матиме такий вигляд:

· встановлюється вихідна ціна капіталу, СС, призначеного для інвестування;

· визначається, наприклад експертним шляхом, премія за ри­зик, яка асоціюється з даним проектом: для проекту А — ra, для проекту Б — rb;

· визначається NPV з коефіцієнтом дисконтування r:

для проекту А: r= СС + rа;

для проекту Б: r = СС + гb;

· проект з більшим NPV вважається переважним.

У теоретичному плані викладений метод більш виправданий, оскільки введення поправки на ризик автоматично приводить до прийняття безумовно обгрунтованої передумови про зростання ризику протягом часу. Крім того, дослідження показують, що цей метод RADR користується у спеціалістів більшою популярністю, і на це є дві причини: а) менеджери та аналітики дають перевагу роботі з відносними показниками, зокрема з показниками дохід­ності; б) ввести поправку до коефіцієнта дисконтування легше, ніж вирахувати безризикові еквіваленти, тим більше що в багатьох випадках рішення має суб'єктивний характер. Таким чином, для зручності вводять спеціальну шкалу, в якій вказують значення коефіцієнта дисконтування залежно від того, який рівень ризику приписаний даному проекту, наприклад: нижче середнього, серед­ній, вище середнього, надто високий. Як градацію шкали, так і значення коефіцієнта дисконтування слід періодично перегляда­ти, залежно від виду інвестицій, сфери вкладання, регіону тощо.

Отже, в реальній ситуації проблема вибору проектів може бу­ти непростою. Не випадково численні дослідження та узагаль­нення практики прийняття рішень у галузі реального інвестуван­ня показали, що переважна більшість компаній, по-перше, розра­ховує кілька критеріїв оцінки впливу ризику на інвестиційний проект, а по-друге, використовує одержані кількісні оцінки не як керівництво до дії, а як інформацію до роздумів.

Тому методи оцінок не повинні бути самоціллю, рівно як і їх складність не може бути гарантом безумовної правильності рі­шень, прийнятих за їх допомогою.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 544. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия