Однак, індустріальна революція поставила нові проблеми, які вимагали ради-
кальним реформи англійської соціального законодавства. Велику роль у цьому напрямку
зіграли Сідней і Беатріс Веббс, які виклали у своїй доповіді на парламентській комісії з
справах бідних нові принципи соціальної допомоги, такі як загальність, обов'язковість і
орієнтація на усунення соціальних проблем.
З 1909 року у Великобританії було прийнято багато нових законів, які відображали пе-
ремени, що відбулися в масовій свідомості і зміни в соціальній політиці. У 1911 році
був прийнятий Закон про національне страхування, що вводив обов'язкове страхування на випадок
хвороби та безробіття. У 1925 - закони про пенсії по старості і доплати вдовам і сиротам. У
Відповідно до Закону про місцеву адміністрації, прийнятим в 1929 році, були створені комітети
соціальної допомоги, що підкоряються місцевої адміністрації (радам графств) і здійснюю-
щие соціальну роботу на місцях. У 1934 році вийшов Закон про безробітних, який затвердив
рада з безробітним у загальнонаціональному масштабі, і відповідно до яким надавалась
допомогу особам, які не мають страховки, виплачувалися додаткові допомоги пенсіонерам та
вдовам. Таким чином, в 30-і рр.. у Великобританії централізовану допомогу отримували безро-
ботной, вдови, сироти та інваліди війни. Інші категорії населення отримували соціальну по-
міць від місцевих адміністрацій (рад графств).
Материкова Європа
В інших європейських країнах системи соціального захисту населення не мають настільки
глибоких витоків. Але, як і у Великобританії в таких країнах як Німеччина, Швеція, Данія,
Фінляндія, соціальний захист як система законодавчих, економічних і соціальних га-
його гарантії для всіх груп населення почала складатися приблизно в той же час, до кінця 19 століття.
Наприклад, у Німеччини Бісмарк, щоб уникнути створення самостійної системи самими робо-
чімі, приймає серію соціальних законів: закон про страхування на випадок хвороби (1884), закон
про страхування від нещасних випадків (1885), закон про страхування у зв'язку зі старістю та інвалід-
ністю (1891). Створена система соціального захисту була пов'язана в той час у Німеччині, в ос-
основному, з працею на промислових підприємствах.
У Швеції розвиток системи соціального страхування почалося в той же час, що і в
Німеччині, в 80-ті роки XIX століття, і головну увагу спочатку приділялася соціальної допомоги по
місцем роботи. З 1913 року почала здійснюватися перша національна програма соціального
забезпечення (система народних пенсій). Наступний, третій етап розвитку соціального страху-
чинення у Швеції пов'язаний з виходом Закону про соціальні послуги у 1982 році, включає всі
сфери соціальної діяльності держави.
