· Шляхом перерозподілу національного доходу, капіталізм в змозі буде домогтися вирівнювання доходів, аж до ліквідації бідності
· Середина 70х років-переломний момент у розвитку державного регулювання соціальної сфери
· Концепція держави загального добробуту застаріла
· Рейган і Тетчер-найбільші критики роздування державного дефіциту
Ця концепція отримала поширення у всіх країнах Західної Європи. Наприклад, в
США ліберальні кола у великій мірі сприяли появі ідеології держави
соціального добробуту. На її зміцнення вплинуло рух за громадянські права
національних меншин (насамперед негрів). Цей рух вимагало не тільки «рівності
можливостей», а й«рівності результатів». Демократи у влади в США багато чого зробили, щоб
розширити програми допомоги.
До початку 60-х рр.. вже були прийняті до виконання проекти введення "держави всеоб-
ного добробуту "у США і Великобританії і" соціального суспільства "у ФРН, Австрії.
Передбачалося, що в умовах економічного зростання шляхом перерозподілу національного
доходу, капіталізм в змозі буде домогтися вирівнювання доходів, аж до ліквідації
бідності.
Середина 70х років-переломний момент у розвитку державного регулювання соціальної сфери
Середину 70-х дослідники вважають переломним моментом у розвитку державно-
го регулювання соціальної сфери. Економічна криза стала причиною повернення багатьох країн
Заходу до консервативній політиці. Система соціального забезпечення була перенапружена під
впливом зростаючого попиту населення через постаріння населення. З іншого боку, через
уповільнення темпів економічного зростання почали скорочуватися бюджетні податкові надход-
ня, що звузило можливість фінансування соціальних програм. Була потрібна перебудова.
Концепція держави загального добробуту застаріла
На думку, західних експертів, ідеологія держави загального добробуту в оп-
ределенной ступеня застаріла, прийшовши в суперечність з дійсністю. У доповіді міністерствами-
ва соціального захисту населення Великобританії було підкреслено, що система забезпечення,
розроблена, виходячи з потреб попередніх поколінь, не цілком відповідає сучас-
з багатьох сучасних умов. «Технологія активного державного втручання в ринкову еконо-
Міку, здається, не спрацьовує», - пишуть американські автори. Це втручання породжує
більше проблем, ніж надає допомогу.
У США досвід виникнення і використання концепції держави загального добробуту виявив негативні аспекти надмірного захоплення принципом «рівності результатів», на якому довгий час будувалася допомогу. Зростає усвідомлення соціальних ускладнень, породжених системою допомоги. Система дає можливість перебитися, пережити нелегкий час того, хто здатний працювати. Вона не дає загинути і тим, хто не в стані це робити. Але, як всякі масштабні явища, соціальна допомога має негативні
боку, прямо випливають з позитивних: вона здатна консервувати бідність і соці-
ально розбещувати своїх підопічних. Відзначено, що бідність у США більшою мірою проблема
непрацюючих, в той час як кілька десятиліть тому вона була результатом низьких заробітної
ков. За минулий період змінився склад бідняків: нині більшість пішло від праці. Мо-
ральне неприйняття такої ситуації - одна з характерних рис сучасного американського загально-
ства. Суспільство бачить вихід жорсткого обмеження контингенту одержувачів тривалої помо-
щі. У цей контингент повинні входити ті, хто не здатний працювати: діти, інваліди, літні.
Стратегія допомоги повинна будуватися так, щоб повернути до праці працездатних бідняків. Ста-
вится завдання перейти від політики «державного допомоги» до політики «економі-
чеський незалежності»(новий закон про реформу соціального забезпечення, 1988р.). Такі поглядом-
ди американських авторів.
В кінці 20-го століття модель держави загального добробуту піддавалася корінний
реконструкції на базі теорії неоконсерватизму. Найбільш послідовні прихильники цієї теорії - Рейган і
Тетчер не без підстави вважали, що постійний бюджетний дефіцит призводить до економіч-
ському спаду, і пропонували істотно скоротити державне фінансування соціальної
30
сфери. На початку 90-х років минулого століття уряди багатьох країн зробили кроки, на-
правлені на скорочення державних соціальних витрат.
