Студопедия — Розділ ІІ. Життя як абсурд.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розділ ІІ. Життя як абсурд.






 

Поряд із прагматичними моделями буття в романах В.Підмогильного докладно розкрито ще одну життєву концепцію, згідно якої герої по-своєму бачать і пізнають світ. Цей світ у їхньому сприймані складний, незрозумілий, абсурдний, та й життя в ньому теж абсурдне, бо це буття для смерті. Закинута у вир ірраціонального, недоступного для розуму буття, людина шукає свою сутність. Ці шукання викликають жах, відчай, відчуття трагедії життя, його абсурдності. Героя-песиміста, розчарованого, самотнього, невлаштованого в житті В.Підмогильний легко міг знайти серед своїх сучасників.

На відміну від більшості тогочасних письменників, він бачив зворотний бік соціально-економічних та культурних перетворень на Україні в 20–30-тих роках.

Соціальні негаразди, руйнація традиційних моральних цінностей породжували в свідомості людей безвір’я, відчай, трагічні, навіть есхатологічні настрої. Занепокоєний втратою особистістю сенсу буття, віри в силу людського розуму, прозаїк змушував людину зазирнути в себе, замислитися над власним існуванням. І в цьому він був близький до екзистенціалізму. Тобто, вже тоді, в двадцяті роки, український письменник виявляв підходи, що дозволяють твердити й про його художній внесок як у це філософське вчення, так і до філософії абсурду.

Шляхи виходу його героїв із ситуації абсурду різні: від спокійного споглядання абсурду та замирення з його перемогою, звернення до єдиного порятунку, до Бога (“Добрий Бог”, “Іван Босий”), аж до бунту проти абсурду, який із самого початку приречений на поразку, і, нарешті, до самогубства, що є виявом безсилості індивіда, але й свідченням того, що уникнути абсурду неможливо. З усіма цими шляхами ми зустрічаємося в романі “Місто”.

Останній із них був обраний героїнею роману — дівчиною Зоською. Автор вводить цей образ у другій частині твору. Змалювуючи його, В.Підмогильний залишається вірний своїй традиції: не подає детального портрета. Декількох промовистих деталей, які повторюються (маленький зріст, худе обличчя, кінчик носа на ньому, глибокий погляд) достатньо, щоб перед читачем постав цілісний образ героїні, за невиразною зовнішністю якої прихована глибока натура. Тому й не дивно (наголошує О.Гриценко у статті “L’etranger у ролі попутника”1), що на долю Зоськи припадає намагання розв’язати серйозну філософську проблему — самогубство.

Якщо дівчина Зоська лише констатує абсурдність життя, то Максим Гнідий всебічно усвідомлює її, і це увсідомлення переростає в справжні філософські роздуми й пошуки, внаслідок яких герой приходить до розуміння того, що завжди існує конфлікт між задумом і його реалізацією, між актором і тлом, між реальним життям і нашими уявленнями про дійсність. Розумний і начитаний, він прагне знайти відповідь на питання: що є життя та яке місце людини в ньому? Максим розуміє, що жити слід “не так” і “так жити не слід”. Але як? — на це питання відповіді не знаходить.

У романі є ще одна постать, чиї пошуки теж близькі до пошуків філософів-екзистенціалістів, — це поет Вигорський. Він, як і Максим Гнідий, інтроверт. Специфічна спрямованість психологічної установки на внутрішній світ визначає увесь психічний склад цього героя. Він зосереджений на власних думках, переживаннях, стриманий і відсторонений від багатьох. Підкреслювані В.Підмогильним занепокоєння й тривожність, які відчутні в уповільнених рухах і роздумах Вигорського, ускладнена соціальна адаптація — ось що ріднить його із Максимом Гнідим. Ці персонажі репрезентують цікавий для української літератури тип інтелігента-філософа, героя-інтелектуала. Погляди Вигорського на людину, сенс її життя, на долю світу та можливості його пізнання близькі до філософських сентенцій Г.Сковороди, А.Шопенгауера, М.Бердяєва.

Поет Вигорський — один із найскладніших образів роману В.Підмогильного “Місто”. Його численні висловлювання (часто досить-таки суперечливі) свідчать про постійні пошуки цієї особистості. Аналізуючи їх, не можемо не звернути уваги на еволюцію героя: це — шлях від реального усвідомлення абсурду, а потім страх, відчай, що приходить як наслідок, і, нарешті, звільнення через творчість. Тільки так, на його думку, можна віднайти той цілісний світ, куди слід втікати від абсурду, знайти свободу не поза собою, а в собі.

Варто згадати ще одного персонажа — Льову Роттера — з роману “Невеличка драма”, симпатичного, незграбного, беззахисного й самозаглибленого філософа із особливим світосприйняттям та світобаченням. Аналіз песимістичних настроїв Льови пояснює джерела його філософських вподобань: юнак звертається (і на цьому наголошує прозаїк) саме до вчення К’єркегора. Льова об’єктивно оцінює людину і її можливості, знає, що її велич нерідко межує з ницістю й підлістю.

Як і Максим Гнідий та поет Вигорський, Льова розкривається в сумнівах, самоаналізі, у своїх духовних шуканнях. Ці персонажі-філософи є носіями важливих авторських думок.

В.Підмогильний був занепокоєний втратою сенсу буття своїми сучасниками. Долі його героїв Зоськи, Максима, Вигорського, Льови — різні варіанти виходу із ситуації абсурду. За задумом автора, кожен з героїв обирає свій неповторний шлях, виходячи з власних переконань. При цьому письменник наголошує, що рабське примирення не є виходом із становища, як не є виходом пияцтво (Максим) й наркотики (Пащенко), а тим більше смерть (Зоська). Адже зі смертю людини не зникає абсурд. Людина повинна, хоч це й надзвичайно важко, знайти й реалізувати себе в хаосі абсурдного світу, залишивши при цьому домінуючими такі етичні цінності, як чесність і щирість перед собою й ближніми, почуття відповідальності за їхню долю.

 







Дата добавления: 2015-07-04; просмотров: 326. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия