Виробництво молока буйволиць

Буйволи — загальна назва представників двох родів сімейства полорогих:

- рід азіатських буйволів;

- азіатський буйвіл;

- азіатський;

- аноа;

- гірський аноа;

- рід африканські буйволи;

- африканський буйвіл.

Азіатський буйвіл одомашнений і використовується частіше як молочна тварина в Південній Азії, Африці і Південній Європі. Висота у холці в дорос­лих самців може досягати 1,6 м, а довжина — 3,4 м. Вага великого екземпля­ра може становити 900 кг, в окремих випадках до 1200 кг. Нормальний до­рослий самець важить близько 700 кг. Між окремими підвидами африкансь­кого буйвола існують, однак, значні відмінності щодо величини й інших оз­нак (рис. 10.7, див. ст. 980).

Як у більшості мешканців тропічного поясу, періоди гонів і отелення в азіатських буйволів не пов'язані з певним сезоном. Вагітність триває 300-340 днів, після чого самка приносить лише одне теля. Новонароджений буйвіл покритий пухнатим жовто-бурим хутром. Період молочної годівлі триває 6-9 місяців. Людина одомашнила буйвола за давніх літ, приблизно в ПІ тисячолітті до н.е. Нарівні із зебу домашній буйвіл - одна з найважливіших тварин тропіків. За приблизною оцінкою поголів'я його в Південній Азії нині досягає 75 млн. Домашній буйвіл завезений у Японію, на Гаваї, у Центральну й Південну Америку й Австралію. Дуже багато домашніх буйволів у Судані й країнах Східної Африки, включаючи Занзібар, і на островах Маврикія й Мадагаскар. Дуже давно культивують буйвола в Південній Європі й у Закавказзі. Використовують буйволів, в основному, кк тяглову силу, особливо при обробці рисових полів. Перспективним є також і молочне розведення буйволів. В Італії при стійловому утриманні річна продукція молока на одну буйволицю становить 1970 л. Молоко буйволів містить 8 % жиру, значно перевершує коров'яче за вмістом білка. В Індії, де

корови - священні тварини, буйвіл не попадає під цю категорію і є головки джерелом м'ясних продуктів. Домашній буйвіл винятково невибаглива стійкий до багатьох захворювань великої рогатої худоби.

Як приклад, розглянемо організацію стійлового утримання в молочна колонії Бомбея (Індія), що користується широкою популярністю в країнах Південно-Східної Азії. Колонія молочних буйволиць була організована в 1949 р. на державних землях поблизу Бомбея на площі 1295 га з меток поліпшення санітарного стану міста й постачання населення молоком. У той час у межах Бомбею утримувалось понад 56 тис. буйволиць. Уряд штату виділив необхідні кошти для будівництва комплексу споруд з утриманні тварин, переробки й зберігання молока, виробництва зелених і соковитих. кормів. Були побудовані склади, майстерні, дороги, іригаційні споруди і житлові будинки для фахівців і кваліфікованих робітників з експлуатації об­ладнання. Жителям міста, що мали молочних буйволиць, було запропоноване помістити їх у колонії й доглядати за ними. Адміністрація колонії забезпечує кормами тварин, надає кваліфіковані консультації фахівців, здійснює ветери­нарний нагляд за тваринами й якістю продукції. Все вироблене молоко (79— 80 т на день) скуповується й реалізується адміністрацією. Надій на буйволи­цю в колонії становить близько 1800 л, тоді як у середньому по Індії не перевищує 600 л молока в рік.

У свій надій молока від буйволиць становить 85,4 млн тонн, або 15,2 } від світового виробництва молока. У Азії виробляється молока буйволячого 60 % до коров'ячого і 35 % до континентального молока.

Але головне завдання буйволиць в країнах, що розвиваються - за­безпечення селянських господарств живою тягловою силою для виконання польових і транспортних робіт.