Використання скорочень у документах

У межах одного документа не повинно бути різниці в скороченнях одних і тих же назв посад, закладів, географічних назв, термінів тощо. Не бажано використовувати авторські скорочення, оскільки це спричиняє неоднозначність тексту. У ділових та наукових текстах найчастіше скорочуються:

1) слово рік, але тільки при цифрах (р., рр.);

2) текстові позначення (с., див., пор., напр., і т. д., та ін.);

3) поштові дані, що скорочуються при назві, якої вони стосуються (Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Більськ, с. Блажове, м. Ковель, смт Корець);

4) одиниці виміру, грошові одиниці, кількісні означення скорочуються тільки при цифрах (10 млн, 8 тис., 2000 грн, 80 к., 4 кг, 6 млрд);

5) імена та по батькові скорочуються тільки до ініціалів і тільки при прізвищах; назви наукових ступенів, звань або професій можуть скорочуватися тільки при прізвищах і тоді ініціали розміщуються за прізвищем (акад. Борисовець П.М., інж. Колодич О.В., проф. Хорунжий А.Р.).

У текстах документів допускається використання графічних зображень (процент – %, параграф – §, номер – №). Скорочення на зразок P.S. ( після сказаного ) та N.В. (запам’ятай, зверни увагу)у текстах офіційних документів не використовуються.

При укладанні документів слід зважати на те, що абревіатури та інші скорочення перекладаються з російської мови: для початку їх слід розшифрувати, потім перекласти і вже на українському ґрунті утворити абревіатуру чи скоротити інакше, наприклад:

АООТ → акционерное общество открытого типа → акціонерне товариство відкритого типу → АТВТ;

АОЗТ → акционерное общество закрытого типа → акціонерне товариство закритого типу → АТЗТ

ОАО → открытое акционерное общество → відкрите акціонерне товариство → ВАТ

ООО → общество с ограниченной ответственностью → товариство з обмеженою відповідальністю → ТОВ