Складноскорочені слова

Складноскорочені слова утворюються з усічених основ слів і бувають:

 

− частково скорочені – формуються з однієї чи кількох усічених основ, що приєднуються до повного слова: профспілка (професійна спілка), держбюджет (державний бюджет), ощадбанк (ощадний банк), оргскло (органічне скло), Укрсоцбанк (Український соціальний банк – Український акціонерний комерційний банк соціального розвитку);

 

− складові скорочення – в одному слові сполучаються початкові частини усіх слів словосполучення: Укрспецбуд (Українське спеціальне будівництво), Укртелеком (Українські телефонні комунікації), головбух (головний бухгалтер), завмаг (завідувач магазину);

 

− телескопічні скорочення – утворюються з початкової частини першого слова словосполучення та кінцевої другого: камкордер (англ. camcorder – camera recorder), мотель (англ. motor hotel), банкомат (банківський автомат), есмінець (ескадрений міноносець), рація (радіостанція), біоніка (біологія та електроніка), військкомат (військовий комісаріат), тол (тринітротолуол).

 

Якщо складноскорочені слова утворено від власних назв, то вони записуються з великої літери (Кабмін України, Мінпромполітики України, Мінтранс України), а якщовід звичайних словосполучень − то з малої літери (спецпроект, медтехніка, держархів).

У складноскороченому слові на межі двох частин може бути апостроф (Мін’юст, дит’ясла) або подвоєння приголосних (проммайданчик, реммайданчик, культтовари, спецціна, меддопомога, диппредставництво, спорттовари, юннат).

 

 

Умовні графічні скорочення слів (стягування і відсікання)

 

Умовні графічні скорочення слів – це скорочення слів тільки на письмі, в усному мовленні вони озвучуються повністю і позначаються малими буквами (і т. д., та ін.).

Стягування – скорочування слова вибірковим пропусканням приголосних та голосних букв (млн, млрд, грн, вдсх (водосховище). Окрім цього стягування бувають:

· дефісні – скорочується середина слова, а його початок і кінець записуються через дефіс: кількість − к-сть, масштаб − м-б, міністерство – м-во, університет − ун-т, інститут − ін-т, факультет – ф-т, бібліотека − б-ка, район – р-н, видавництво − вид-во, острів – о-в, бульвар − б-р;

· скіснолінійні (дробові ) – окремі словосполучення скорочуються до початкових букв, між якими ставиться скісна лінія (слеш): ж/м, б/у (що був в ужитку), з/в (заочне відділення), о/с (особовий склад), п/р, р/р (поточний, розрахунковий рахунок), а/с, п/с (абонентська, поштова скринька), в/о (вища освіта), д/р (досвід роботи), ж/п (житлова площа).

Під час стягування крапка не ставиться.

 

Відсікання (усічення) − скорочування слова шляхом відкидання двох або більше букв підряд від кінця слова. У кінці таких скорочень завжди ставиться крапка, тому вони називаються ще крапковими (адміністрація – адмін., площа – пл., тисяча – тис., частина – ч., рік – р., карта – к., сторінка – с., річка – р., канд. техн. н., ін., див., напр., акад.). Під час відсікання слово скорочується лише на приголосний. Скорочення на голосний можливе, коли він є початковим (у.о., в. о., к. е. н.). Не можна скорочувати слова на м’який знак чи апостроф (селянський – сел., селян., селянськ.). При збігу двох однакових приголосних скорочення потрібно робити після першого: осін. день, ден. температура.

Графічні скорочення зазвичай не подвоюються. Винятками є такі скорочення рр. (роки), пп. (пункти), тт. (томи), сс. (сторінки).

У деяких випадках маємо абсолютно однакове скорочення різних слів, але сплутати їх неможливо, бо кожне з них допустиме лише в певній ситуації: село −с. (тільки при назві − с. Залав’я), сторінка − с. (тільки при цифрах, наприклад, у списках використаної літератури − 123 с.); станція − ст. (тільки при назві − ст. Барвінкове), сторіччя, століття − ст. (тільки при цифрах − ХХ ст.), старший − ст. (тільки як частина назви посади − ст. викл.).